- •Резонатори нвч
- •1.3.9.1. Типи резонаторів і їх параметри
- •1.3.9.2. Власні та змушені коливання в резонаторах
- •1.3.9.3. Власні довжини хвиль і структури полів регулярних резонаторів
- •1.3.9.4. Емп у хвилевідних об'ємних резонаторах
- •1.3.9.5. Добротність об’ємних резонаторів (ор)
- •Підставивши (1.42) і (1.43) в qm отримаємо
- •1.3.9.6. Резонатори складної форми. Квазістаціонарні резонатори
- •1.3.9.7. Поняття о резонаторах щілина-отвір (рщо)
- •1.3.9.8. Коаксіальний резонатор із зазором
- •1.3.9.9. Коаксіальний розімкнений на кінці чвертьхвильовий резонатор
- •1.3.9.10. Прохідний резонатор
- •1.3.9.11. Перестроювання частоти резонаторів
- •1.3.9.12. Особливості смужкових і друкованих резонаторів
- •1.3.9.13. Діелектричні резонатори
- •1.3.9.14. Феритові резонатори
- •Запитання та завдання
- •1.3.10. Фільтри нвч
- •1.3.10.1. Призначення фільтрів нвч і класифікація
- •1.3.10.2. Смугові фільтри нвч
- •1.3.10.3. Смугово-затримні (режекторні) фільтри
- •1.3.10.4. Електричні характеристики фільтрів нвч
- •1.3.10.5. Фільтри на діелектричних резонаторах (фдр)
- •1.3.10.6. Фільтри на феритових резонаторах
- •1.3.10.7. Широкосмугове узгодження комплексних навантажень за допомогою
- •1.3.10.8 Фільтри оптичного діапазону на дифракційних решітках
- •1.3.10.9. Основи розрахунку фільтрів нвч
- •Запитання та завдання
1.3.9.11. Перестроювання частоти резонаторів
Як було показано, будь-який об’ємний резонатор має нескінченний спектр власних частот, кожна з яких відповідає власному типу поля й залежить від розмірів резонатора. Перестроювання частоти резонатора, якщо він працює на тому самому типі коливань, може бути механічним зміною розмірів резонатора чи ємності підключеного до нього змінного конденсатора, і електронною – зміною ємності вбудованого варакторного діода чи магнітної проникності феритового резонатора.
Можна підстроювати резонатор у невеликих межах унесенням у його електричне поле металевого чи діелектричного тіла (при цьому резонансна частота знижується), а також унесенням у його магнітне поле металу (резонансна частота підвищується) чи фериту (частота знижується).
Виведемо вираз для значення зсуву частоти 0. Реактивна провідність еквівалентного контуру в разі резонансу дорівнює нулю:
(1.54)
Якщо індуктивність і ємність змінюються на dL і dC, то для існування резонансу частота 0 має одержати такий приріст, щоб нове значення провідності, а отже, і її приріст, теж дорівнювали нулю:
(1.55)
Перейшовши від диференціалів до скінченних приростів , зі співвідношень (1.54) і (1.55) маємо
(1.56)
П омноживши чисельник і знаменник виразу (1.56) на 0,5U2m й позначивши зміну енергії електричного поля зміну енергії магнітного поля
е нергію незбуреного поля
одержимо енергетичне співвідношення
( 0)0 (WH WE)/(2W), (1.57)
загальне для будь-якої коливальної системи як із зосередженими, так і з розподіленими параметрами.
У випадку введення в резонатор (рис. 1.64, а) малого металевого ( ) тіла об’ємом V1 зміни електричної WE та магнітної WH енергії беруть рівними відповідно електричній WE(V1) і магнітній WH(V1) енергіям, локалізованим в об’ємі V1 (частині
загального об’єму V0) до вне-
сення цього тіла.
Рис.1.64
(WH > 0, WE = 0).
У разі внесення в електричне поле резонатора діелектричного тіла із = 0, а 0, зміна магнітної енергії WH = 0, а зміна електричної
Отже, згідно з формулою (1.57), власна частота резонатора знижується.
Якщо в магнітне поле резонатора вводиться ферит ( 0, а 0), то
і власна частота резонатора, як і в попередньому випадку, знижується.
Як приклад зазначимо, що введення металевих елементів 1 та 4 в резонатори, показані на рис. 1.64, б, в, знижує їх власну частоту, а введення елементів 3, 5 підвищує.
Відзначимо, що переміщення поршня 2 у круглому резонаторі не спричинює зміну власної частоти поля E010 (див. рис. 1.54.в). Це випливає з рівняння (1.57) унаслідок WE = WH. Це характерно для всіх типів полів регулярних резонаторів, вектори та яких залишаються незмінними вздовж осі z