- •Резонатори нвч
- •1.3.9.1. Типи резонаторів і їх параметри
- •1.3.9.2. Власні та змушені коливання в резонаторах
- •1.3.9.3. Власні довжини хвиль і структури полів регулярних резонаторів
- •1.3.9.4. Емп у хвилевідних об'ємних резонаторах
- •1.3.9.5. Добротність об’ємних резонаторів (ор)
- •Підставивши (1.42) і (1.43) в qm отримаємо
- •1.3.9.6. Резонатори складної форми. Квазістаціонарні резонатори
- •1.3.9.7. Поняття о резонаторах щілина-отвір (рщо)
- •1.3.9.8. Коаксіальний резонатор із зазором
- •1.3.9.9. Коаксіальний розімкнений на кінці чвертьхвильовий резонатор
- •1.3.9.10. Прохідний резонатор
- •1.3.9.11. Перестроювання частоти резонаторів
- •1.3.9.12. Особливості смужкових і друкованих резонаторів
- •1.3.9.13. Діелектричні резонатори
- •1.3.9.14. Феритові резонатори
- •Запитання та завдання
- •1.3.10. Фільтри нвч
- •1.3.10.1. Призначення фільтрів нвч і класифікація
- •1.3.10.2. Смугові фільтри нвч
- •1.3.10.3. Смугово-затримні (режекторні) фільтри
- •1.3.10.4. Електричні характеристики фільтрів нвч
- •1.3.10.5. Фільтри на діелектричних резонаторах (фдр)
- •1.3.10.6. Фільтри на феритових резонаторах
- •1.3.10.7. Широкосмугове узгодження комплексних навантажень за допомогою
- •1.3.10.8 Фільтри оптичного діапазону на дифракційних решітках
- •1.3.10.9. Основи розрахунку фільтрів нвч
- •Запитання та завдання
1.3.10.5. Фільтри на діелектричних резонаторах (фдр)
Зазначені фільтри реалізовано у хвилевідному, коаксіальному та мікросмужковому виконанні. Вони бувають одно- чи багатоланковими, працюють на частотах від сотень мегагерц до ста гігагерц, мають смугу пропускання від десятих часток до десятків відсотків, пропускають з малими втратами НВЧ потужність до декількох десятків ват. У сантиметровому діапазоні хвиль вони мають найменший габаритний індекс втрат порівняно з усіма іншими типами фільтрів.
Принцип дії СПФ оснований на використанні частотно-вибіркового зв’язку через один чи декілька діелектричних резонаторів ЛП, не зв’язаних між собою іншими способами. Діелектричні резонатори (крайні в багатоланкових фільтрах) збуджуються полем хвилеводу чи струмовим збудником (штирем, петлею), що є продовженням провідника коаксіальної чи мікросмужкової лінії. Форма частотної характеристики СПФ визначається настроюванням ДР, ступенем зв’язку ДР між собою та крайніх ДР із ЛП. Резонанси на частотах в = (1,3...1,5)0 найближчих вищих типів коливань ДР зменшують крутість ЧХ та зумовлюють виникнення паразитних смуг пропускання.
За характером електромагнітних процесів у ланках ФДР їх можна поділити на два основні типи.
Перший тип – це смугово-пропускні фільтри із «хвилевідно-діелектричним резонатором», сконструйовані з відрізків позамежних хвилеводів з діелектричними ( = 10...15) вкладками, що не є резонаторами. Ці фільтри мають трохи менші габаритні розміри та втрати, ніж звичайні фільтри на позамежних хвилеводах. Методи розрахунку й особливості конструкцій таких ФДР досить добре розроблено. Для мікроелектронних пристроїв ці фільтри практично непридатні.
Д ругий тип – це смугово-пропускні й режекторні ФДР, ланками яких є відрізки ЛП із включеними між ними ДР «класичної» форми (диск, паралелепіпед і т. ін.) з = 40...80. Такі фільтри найбільш придатні для мікроелектронних ПНВЧ. Їх можна реалізувати не тільки в мікросмужковому виконанні, але й у хвилевідному та коаксіальному.
Рис. 1.87
Найменший габаритний індекс втрат мають ФДР другого типу з поміщеними в співвісний круглий екран дисковими ДР, у яких збуджуються коливання типу Н011. Довжина ДР дорівнює L = 0,50/, а відстань між ними l = 0,250/. У таких СПФ втрати становлять декілька десятих децибела в центрі смуги пропускання на СМХ; вони можуть мати як вузькі (менше 1 %), так і широкі (до 10 %) смуги пропускання. Смугу пропускання зручно регулювати зміною ступеня зв’язку між ланками, оскільки ДР поміщено у втулки з нарізним з’єднанням.
Рис. 1.88
У процесі настроювання фільтра секції можна зміщувати в невеликих межах одну відносно інших, таким способом регулюючи зв’язок між ланками.
Характерною рисою широкосмугових ФДР є менша крутість високочастотної гілки ЧХ ослаблення внаслідок зменшення ефекту позамежності на верхніх частотах.
Розглянемо способи поліпшення деяких характеристик ФДР. Втрати в смузі пропускання СПФ можна зменшити, застосовуючи ДР із матеріалів із рисим tg та віддаляючи ДР від стінки екранів, виготовлених із добре оброблених металів із високою провідністю.
Кількість паразитних смуг пропускання зменшують такими способами: уведенням неоднорідностей у ДР для зсуву власних частот вищих видів коливань у більш високочастотну область; використанням різнорідних ДР з однаковими власними частотами основного типу коливань і різними вищих; застосуванням стрижневих ДР і коаксіальних із зазором.
Частотну вибірковість (крутість схилів ЧХ) фільтрів на ДР поряд зі збільшенням кількості однотипних ланок можна підвищити, застосовуючи двомодові ДР; підключаючи додаткові ДР, що дають сплеск ослаблення (режекцію) на заданих частотах схилу ЧХ; використовуючи зв’язки цього резонатора не тільки із сусідніми, але й з іншими (ЧХ еліптичного типу); установлюючи у хвилевід ДР, зв’язані через один із поперечною та поздовжньою складовими поля хвилеводу.