1.2Склад конструкторської документації

Чинні стандарти встановлюють такий склад обов'язкових конструкторських документів на різноманітних стадіях проектування АСУТП (табл 1.1).

Для зручності роботи з технічною та іншою документацією при підготуванні і виробництві монтажних і налагоджувальних робіт документи рекомендується комплектувати в томах (альбомах)

Т 1. Загальні матеріали.

Т 2. Розрахункові матеріали і принципові схеми,

Т 3. Кошториси;

Т 4. Замовні специфікації,

Т 5. Щити і пульти;

Т 6. Трубні блоки і креслення агрегування позащитових приладів Завдання для заготівельної майстерні монтажної' організації;

Т 7. Нестандартне устаткування. Завдання на виготовлення.

1.3Єдина система стандартів асу

При розробці конструкторських документів проектів АСУТП у даний час варто керуватись державними стандартами Єдиної системи стандартів автоматизованих систем управління (ЄСС АСУ). Ця система подає комплекс взаємозалежних державних стандартів, що встановлюють терміни і визначення види і склад правила і методи розроблення, приймання й експлуатації, вимоги до АСУ в цілому і складових частинах, а також до технічної документації.

Стандарти ЕСС АСУ поділяються на такі групи

Група Код

Загальні положення 0

Основні положення 1

Вимоги до змісту документів 2

Правила виконання документів З

Правила обігу документів 4

Вимоги до АСУ і їхніх складових частин 5

Вимоги до складу й змісту робіт при створенні й експлуатації АСУ 6

Резерв 7-9

Позначення стандартів		ЄСС АСУ відбувається за класифікаційним принципом
Індекс	Номер системи	Класифікаційна група стандартів	Порядковий номер у групі	Рік реєстрації(перегляду)
ГОСТ	24	X	XX	XX

У таблиці 1 2 подано види і типи конструкторських документів, а також система їхніх позначень.

Крім стандартів ЄСС АСУ при розробці конструкторських документів проектів АСУТП варто керуватись також рядом відповідних державних стандартів і Єдиною системою конструкторської документації (ЄСКД).

Основним графічним документом проектів АСУТП служить схема. Її виконують без дотримання масштабу, при цьому дійсне просторове розташування складових частин виробу або ТОУ не враховують, або враховують приблизно. Виконання кожної схеми повинно забезпечити її максимально просте читання.

При виконанні схем застосовують такі графічні позначення виробів і їхніх елементів, умовні графічні позначення встановлені в стандартах ЄСКД і ЄСС АСУ, а також побудови на їхній основі, спрощені зовнішні обриси (у тому числі аксонометричні), прямокутники й кола. При використанні нестандартизованих позначень і спрощених зовнішніх обрисів на схемі подають відповідні пояснення.

Групи елементів схеми, які виділені за якоюсь ознакою, варто виконувати штрихпунктирною лінією з пояснювальним написом у лівому верхньому куті облямівки.

Лінії зв'язку, як правило, повинні бути паралельними до ліній зовнішньої рамки схеми і показані повністю, відстань між сусідніми паралельними лініями — не менше 3 мм. Припустимо обривати лінії зв'язку, якщо вони утруднюють читання схеми. Обриви ліній зв'язку закінчують стрілками і позначають ідентифікаторами у вигляді букв і цифр.