4Проектування постів управління

4.1Загальні відомості

Сучасні АСУТП за визначенням є людино-машинними системами. Людина-оператор виступає у них невід'ємною ланкою управління. Вона виконує в АСУТП основну роль як особа, що приймає остаточні рішення з управління. Проте ефективність роботи АСУТП в остаточному підсумку залежить від багатьох чинників.

Перерахуємо основні:

1. технічні характеристики і техніко-економічні показники роботи встановленого технічного устаткування,

2. функціональні технічні характеристики наявного комплексу технічних засобів автоматизації, а також їхня надійність,

3. ступінь досконалості трудової діяльності оперативного персоналу в системі людина-машина,

4. якість технічного обслуговування і відновного ремонту засобів систем управління в процесі експлуатації.

Роль перших двох чинників очевидна. За інших однакових умов вони багато в чому формуються на стадії проектування і передпроектних дослідженнях. Основні задачі експлуатації АСУТП чітко визначені на весь термін служби основного технічного устаткування. Вони детально викладені в галузевих нормативних матеріалах і в попередніх розділах.

Найменш вивченим й визначеним і водночас одним із найбільше важливих залишається чинник, пов'язаний з організацією трудової діяльності людини-оператора, що управляє за допомогою КТЗА технологічним процесом з вироблення заданого виду готової продукції. У зв'язку з цим одне з головних завдань створення сучасних АСУТП полягає в тому, щоб на стадії проектування закласти основи і створити всі умови для тривалої і безпомилкової роботи оперативного персоналу.

Взаємодія технічних систем і людини-оператора здійснюється на постах управління.

При розгляді схем організації структури АСУТП відзначалося, що за призначенням пости (щити) управління поділяються на місцеві, агрегатні, блокові і центральні (головні).

Всі місцеві і деякі агрегатні щити розташовують безпосередньо у виробничих приміщеннях, а значні агрегатні, усі блокові і центральні — у спеціальних щитових приміщеннях.

Стосовно щитів управління в проектах систем управління розробляють такі проектні документи:

1. виготовлення панелей щитів і пультів на заводі-виготовлювачі з усіма вирізами, встановленням усіх монтажних виробів і частини заводської апаратури, прокладанням усіх внутрішньо-панельних електричних і трубних ліній і підключенням цих ліній до встановленої апаратури,

2. можливість складання панелей щитів і пультів до установки на об'єкті на заздалегідь підготовленій монтажній площадці,

3. установку щитів і пультів на проектній позначці, установку і підключення всієї передбаченої проектом апаратури,

4. підключення зовнішніх електричних і трубних ліній до збирачів, установлених на панелях.

Проектування постів управління — комплексне завдання, при розв'язанні якого крім вивчення ТОУ і вибору КТЗА використовують відомості з інженерної психології, ергономіки, фізіології, антропології та ін.

4.2Організація робочого місця й умов праці оперативного персоналу

Трудова діяльність персоналу тісно пов'язана з його робочим місцем і зоною обслуговування основного і допоміжного устаткування.

Робочим місцем оператора вважають зону його трудової діяльності в приміщенні, відведеному для поста управління. Останній повинен бути оснащений КТЗ, необхідним для контролю і управління технологічним процесом.

Зоною обслуговування вважають ділянку території або головного корпуса ТЕС, на якому розташовується енергообладнання, безпосередньо кероване оператором за допомогою КТЗ.

Кінцевою метою спеціальних заходів щодо організації робочого місця є оптимізація умов трудової діяльності оперативного персоналу.

При організації робочого місця необхідно забезпечити:

1. достатній простір для персоналу, що дозволить здійснювати йому всі необхідні дії з управління основного устаткування і переміщення при обслуговуванні КТЗ,

2. достатні інформаційні зв'язки між оператором і ТОУ а також між персоналом місцевих, блокових і головного щитів управління,

3. достатні і безпечні проходи для персоналу в межах приміщення щитової поста управління

4. оптимальне розміщення крісла оператора,

5. оптимальне розташування технічних засобів контролю, органів управління, засобів зв'язку та іншої апаратури, що знаходиться в зоні трудової діяльності персоналу,

6. необхідне природне (у денний час) і штучне освітлення пультів і приладових панелей, а також всього простору робочого місця,

7. допустимий рівень акустичного шуму вібрацій і інших фізичних чинників навколишнього виробничого середовища, утворюваних основним або допоміжним устаткуванням або іншими джерелами,

8. надійну індикацію відмов джерел електричного живлення, а також апаратури КТЗ,

9. наявність попереджувальних знаків, плакатів-дозволів, плакатів-застережень або плакатів-заборон, необхідних для ремонтних або відбудовних робіт проведених без зупинки основного устаткування і відключень електроживлення на робочому місці або в зоні обслуговування,

10. наявність посадових і виробничих інструкцій для персоналу з обслуговування основного устаткування і КТЗ

11. безпосередньо в приміщенні оперативного щита управління можливе розташування кількох робочих місць для оператора, старшого оператора (начальника зміни) і для програміста (за наявності ЕОМ).

Організацію робочого місця оперативного персоналу варто проводити з урахуванням планування усього внутрішнього простору поста управління (інтер'єра), що створюється архітектурно-будівельними формами, оздобою, колірним рішенням, системою освітлення, набором меблів, а також розміщенням КТЗ.

Інтер'єр поділяють на три зони робочу (оперативну), допоміжну (неоперативну) і відпочинку. Основною функціональною зоною оператора вважають оперативну, ту, що перебуває в межах досяжності і поля зору оператора. У ній розміщають пульт управління і приладові панелі оперативного контуру. Останні розташовують уздовж однієї зі стін приміщення, відведеного під щит, або півколом. При цьому місце оператора в плані приміщення знаходиться у вершині кута (не більш 90°), утвореного лініями, що йдуть від крайніх точок приладових панелей або пультів.

Допоміжна зона служить для розміщення приладових панелей неоперативного контуру і для обслуговування приладових панелей оперативного контуру зі зворотної боку.

Зона відпочинку призначена для психологічної переадаптації операторів. Вона повинна розташовуватися так, щоб з неї можна було спостерігати за появою світлових і акустичних сигналів на мнемосхемі і на панелях оперативного контуру. Наявність зони короткочасного відпочинку сприяє підвищенню надійності роботи оператора.

Будь-який процес управління з погляду ефективності участі в ньому людини-оператора складається з трьох фаз входження в роботу І, стійкої працездатності II, перевтоми III.

Шляхом додавання фази IV — відпочинку, можна домогтися стійкої працездатності протягом усього робочого дня.

Крім заходів естетичного характеру, що сприяють більш інтенсивному відпочинку нервової і зорової систем у межах інтер'єру потрібно враховувати чинники виробничого середовища, кольору й освітленості, які істотно впливають на емоційно-фізичний стан оператора.

Чинники виробничого середовища поділяють на фізичні і хімічні