- •1. Мікроекономіка як складова ек.Теорії. Роль та місце мікроекономіки в системі ек.Наук
- •3. Предмет мікроекономіки
- •4. Основні категорії, поняття та інструментарій мікроекономічного аналізу.
- •5. Методологія мікроекономіки
- •6. Економічний вибір та виробничі можливості в мікроекономічному аналізі
- •7. Основи моделювання мікроек процесів.
- •8. Мікроекономічний аналіз ринку
- •10. Пропозиція та фактори, що її визначають. Функція пропозиції
- •11. Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •13.Еластичність попиту
- •14. Практичне застосування теорії еластичності
- •15. Модель поведінки споживача:вимоги та умови визначення споживчого вибору. Характеристика вподобань споживача.
- •16. Використання кривих байдужості в аналізі поведінки споживача
- •Особливі типи кривих байдужості
- •17.Поняття корисності блага; сукупна та гранична користність; принцип спадаючої граничної користності.
- •18.Бюджетне обмеження вибору споживача та його зміни під впливом зміни доходів та цін
- •19. Оптимум споживача та його графічна інтерпретація
- •20.Реакція попиту домогосподарства на зміну доходу та цін.Ефекти доходу і заміщення для повноцінних товарів
- •21 Економічна природа фірми. Аналіз економічних організацій та основні орми підприємств
- •22. Теорія виробництва
- •23.Виробнича функція: поняття і параметри Сукупний, середній та граничний продукт.
- •24.Виробнича функція при зміні обсягу одного фактору виробництва.
- •25. Характеристика виробничої функції з двома змінними факторами. Ізокванти та їх можливі конфігурації.
- •26.Сукупний, середній та граничний продукт виробництва. Їх взаємозв’язок та графічний аналіз.
- •27. Вибір виробничї технології.
- •28.Поняття ефекту масштабу виробництва,його типи.
- •29. Поняття і види витрат.
- •30.Аналіз витрат виробництва у короткостроковому періоді. Криві витрат виробництва
- •Затрати виробництва у короткостроковому періоді.
- •31. Витрати виробництва у довгостроковому періоді. Взаємозв’язок витрат у довгостроковому та короткостроковому періоді.
- •32. Функції витрат виробництва за різних типів технологій
- •33. Рівновага фірми в короткостроковому та довгостроковому періоді
- •3 4.Прибуток, економічний зміст та форми.
- •35.Функція прибутку.
- •36. Оптимальний план виробництва. Технічна та економічна результативність виробництва.
- •37. Оптимальний план виробництва. Умови мінімізації витрат та максимізації прибутку. Графічна інтерпретація.
- •38.Мікроекономічний аналіз ринкового середовища.
- •39. Предмет і методи аналізу ринкових структур.
- •40. Порівняльний аналіз ринків досконалої та недосконалої конкуренції.
- •41. Класифікація ринків за г.Фон Штакельбергом
- •42.Практичне застосування теорії ринкових структур
- •43.Типи ринкових структур: загальна характеристика та фактори, що визначають структуру ринку.
- •44. Ринок досконалої конкуренції
- •48. Короткострокова конкурентна рівновага
- •49.Довгострокова конкурентна рівновага
- •48,49. Максимізація прибутку на дк ринку
- •50. Поняття і види монополії. Характеристика бар’єрів до вступу конкурентів у монополізовану галузь.
- •51.Монопольна влада
- •Вимірювання монополістичної влади.
- •52. Визначення монополістом ціни та обсягу в-ва
- •52. Ринковий попит на продукцію та ринкова пропозиція монополіста.
- •53 Особливості ціноутворення на ринку монополії
- •54.Модель Короткострокової рівноваги монопольної фірми. Прибуток монополіста та умови його максимізації
- •55. Суспільні витрати монопольної влади, соціальна ціна монополії. Антимонопольна політика.
- •56.Антимонопольне регулювання як напрямок держ. Ек.Пол.
- •57,59.Ринок мк.
- •59.Рівновага фірми на р мк у короткостроковому періоді.Цінова та нецінова конкуренція
- •60.Рівновага фірмина р. Монополістичної конкуренції у довгостроковому періоді . Прибуток ірми на р. Мк
- •61.Ринок олігополії :суть,ознаки та особливості поведінки фірми на ринку олігополії
- •62 Дуополія Курно
- •63.Рівновага Бертрана
- •64.Модель Штакельберга.
- •65.Теорія ігор та моделювання олігополістичної поведінки
- •66 Моделі олігополістичного ціноутворення.
- •68.Ринки факторів виробництва, особливості мікроекономічних досліджень.
- •70.Пропозиція на ринках факторів виробництва. . Пропозиція на ринках факторів виробництва
- •71. Вплив структури ринку фактору виробництва і кінцевого продукту на обсяги попиту та пропозиції.
- •72. Особливості ціноутворення на ринку ресурсів. Правило Хоттелінга.
- •73.Ринок послуг праці, загальна характеристика та особливості функціонування.
- •74.Індивідуальна та ринкова пропозиція праці, її графічна інтерпретація. Вплив нетрудових доходів на пропозицію праці.
- •75. Визначення ефекту доходу та ефекту заміщення на ринку праці
- •76.Ринок капіталів. Індивідуальна та ринкова криві пропозиції заощаджень.
- •77. Процес інвестування в мікроекономічному аналізі.
- •78. Визначення дисконтної вартості. Внутрішня норма доходу. Норма дисконту.
- •79.Ринок землі. Особливості формування попиту та пропозиції землі.
- •80.Рента: зміст та види. Визначення ціни землі.
- •81.Часткова і загальна рівновага ринкової економічної системи.
- •8 1.Встановлення ринкової рівноваги в процесі взаємодії попиту і пропозиції.Надлишок споживача та виробника.
- •82.Види ринкової рівноваги та основні підходи до встановлення рівноваги.Важелі державного впливу на встановлення ринкової рівноваги.
- •83.Механізм встановлення рівноваги. Важелі державного впливу на встановлення ринкової рівноваги
- •84.Економіка добробуту . Модель загальної рівноваги Вальраса.
- •85.Принцип ефективності Парето:
- •Розподіл ефективності за Парето
- •Ящик Еджварта
- •88. Функції суспільного добробуту.
- •90.Досягнення соціального оптимуму.
- •91. «Провали» ринку ,їх причини та наслідки для суспільства
- •92.Державне регулювання економіки.
- •93.Зовнішні ефекти та їх коригування
- •94.Теорема Коуза.
- •95. Асиметричність інф-ції на ринку та шляхи подолання негативних наслідків
- •96. Суспільні блага
- •97. Теорія суспільного вибору.
- •98.Оптимальний обсяг виробництва суспільних благ
51.Монопольна влада
Продавець володіє монопольною владою або владою над ринком, якщо він може підвищувати ціну на свою продукцію шляхом обмеження свого власного обсягу випуску.
Щоб володіти деякою монопольною владою, фірмі зовсім не обов’язково бути монополістом; навіть маленькі бакалійні магазинчики у великих містах мають деякий контроль над цінами, які вони назначають. Різниця між такими фірмами і, скажімо, алмазною монополією “Де Бірс” полягає в мірі їх влади над ринком, “Де Бірс” володіє більшим контролем над ціною своєї продукції.
Наслідки монопольної влади
Цінова дискримінація. Фірма, що володіє монопольною владою проводить політику цінової дискримінації, якщо вона назначає різні ціни для різний категорій споживачів на основі різниці в еластичності їх попиту.
Наприклад авіакомпанія “Хеппі Скайз” може збільшити ціну на квитки для бізнесменів, що спричинило би зростання прибутку (попит на ділові поїздки є нееластичним) і зменшити ціну на квитки для туристів, що спричинило б також зростання прибутку (попит на туристичні поїздки є еластичним).
Домінантні фірми. Галузь, зображена на малюнку 5 включає домінантну фірму і конкурентне доповнення, що складається з мілких фірм, що ведуть себе як досконалі конкуренти.
S – крива пропозиції конкурентного доповнення, а D – крива ринкового попиту. Домінантна фірма зіштовхується з кривою надлишкового попиту ED, що відображає різницю між обсягом ринкового попиту і обсягом пропозиції конкурентного доповнення при кожному значенні ціни. Домінантна фірма вибирає обсяг випуску Qdf при цьому граничний дохід дорівнює граничним витратам. Сукупний обсяг попиту при відповідній ціні Pdf дорівнює Qf, що включає в себе Qcf, що виробляє конкурентне доповнення, і залишок, що виробляє домінантна фірма.
Вимірювання монополістичної влади.
К оефіцієнт концентрації – це відсоток сукупного галузевого випуску продукції, який забезпечує певна кількість найбільших фірм в галузі. Найчастіше використовують коефіцієнт концентрації для 4 та 8 фірм.
Індекс Герфіндаля-Гіршмана:
Індекс Лернера
Не завжди в галузі можна визначити , тоді можна замінювати на :
Індекс Лернера вважається показником ринкової влади фірми.
52. Визначення монополістом ціни та обсягу в-ва
Фірма – монополіст одночасно приймає рішення про обсяг випуску і про ціну продукції. Для оптимізації обсягу виробництва монополіст використовує універсальне правило граничного випуску. Точки перетину кривих TR і TC є точками беззбитковості, а виробництво в межах обсягів, що відповідають цим точкам, є прибутковим. Відстань між кривими TR і TC по вертикалі показує величину економічного прибутку. Відрізок відповідає його максимальній величині.
Г раничний аналіз.Якщо фірма вирішить виробляти, то вона максимізуватиме прибуток на обсязі , для якого MR=MC. Визначивши оптимальний обсяг випуску, монополія використовує криву попиту для знаходження ціни. Крива попиту показує, яку ціну бажали б заплатити покупці за запропонований обсяг продукції. Якщо на оптимальному обсязі випуску P>ATC , монополія максимізує економічний прибуток. У короткостроковому періоді монополіст здійснює виробництво, доки покриває свої змінні витрати, тому деякий час монополія також може працювати з мінімальними збитками. Мінімальні збитки виникають у випадку, коли за оптимального обсягу випуску монопольна P<ATC, Але P>AVC. Умова закриття, коли P<AVC. Монополія обирає найбільш прибуткові масштаби виробництва для свого перспективного розвитку. При цьому вона орієнтується на довгострокові прогнози щодо ринкового попиту на продукцію. Кращим варіантом розвитку буде стан рівноваги , який одночасно є коротко- і довгостроковою рівновагою, оскільки в точці а перетинаються криві граничного доходу і граничних витрат коротко – і довгострокового періоду: . Монополія завжди може вибрати з усіх варіантів розвитку такий, який принесе їй найбільший прибуток. Закономірним є те, що рівноважна ціна і в довгостроковому періоді перевищує довгострокові середні і граничні витрати: .
Цінова еластичність попиту і поведінка монополіста. В умовах чистої монополії галузь складається з одного підприємства, тобто поняття «підприємство» і «галузь» стають тотожними. Крива попиту на продукт «чистого монополіста» є одночасно кривою ринкового попиту, що завжди має від'ємний тангенс кута нахилу. Монополіст, на відміну від конкурентної фірми («price-taker») є «шукачем ціни» (ргісе-maker), оскільки він приймає ринкову лінію попиту як задану, а сам встановлює ціну та обсяг виробництва, бо має дуже сильну ринкову владу. Монополіст максимізує прибуток, випускаючи таку кількість продукції, за якої граничний виторг дорівнює граничним витратам (MR = МС). Що ж до ціни, яку править монополіст, то вона визначається висотою кривої попиту в точці випуску, що дає максимум прибутку. Така ціна завжди вища за граничні витрати, тобто Р > МС. Еластичність попиту на продукт впливає на ціну монополіста. Маючи інформацію щодо еластичності попиту е[), а також дані, що характеризують граничні витрати монопольного виробника, можна обчислити ціну продукції Р за формулою Р=МС/(1+1/Еd)
Порівняно з досконалою конкуренцією монополіст, максимізуючи прибуток, намагається виробити менший обсяг продукції і встановити вищу ціну на свій товар. Шкоду від монополії складають чисті втрати суспільства від того, що монополіст не досягає ефективного обсягу випуску. Крім того, монополіст перерозподіляє на свою користь частину доходів споживачів. Отже, в умовах монополії об'єктивно існує тенденція до обмеження обсягів виробництва і до підвищення цін. Рівночасно, монополізація завжди пов'язана з масштабами виробництва, що приводить до зниження середніх витрат у цілому і до економії ресурсів.