31. Витрати виробництва у довгостроковому періоді. Взаємозв’язок витрат у довгостроковому та короткостроковому періоді.

Б ажані зміни в структурі виробничих факторів фірма може здійснити лише протягом досить тривалого часу, оскільки це пов’язано зі зміною технології. У довгостроковому періоді всі фактори вироб­ництва, отже, і всі витрати змінні, тому в аналізі не виділяються постійні витрати. Розрізняють лише: довгострокові сукупні витрати – витрати на весь обсяг продукції , дов­гострокові середні витрати – витрати на одиницю продукції та довгострокові граничні витрати , тобто приріст сукупних витрат.

У довгостроковому періоді змінюються обсяги всіх ФВ. Графічно кожний план вир-ва може бути представлений такою кривою, координати якої характеризують мін. необхідні для вир-ва даного обсягу випуску продукції кількості ресурсів праці та капіталу, а ВФ має вигляд поєднання та таких техн. ефект. планів вир-ва має назву лінії рівного випуску - ізокванта.

L

Ізокванта - це лінія рівного випуску, кожна точка якої відображає множину мін. необхідної комбінації ресурсів праці та капіталу для вир-ва даного обсягу випуску або це є поєднання техн. ефективних способів вир-ва певного обсягу продукції.

Поєднання ізоквант в просторі вир-ва має назву карти ізоквант. Чим далі ізокванта від початку координат, тим більший обсяг випуску вона уявляє.

Ступінь опуклості ізоквант до початку координат залежить від співвідношення граничної продуктивності факторів та характеризується граничною нормою техн. заміни.

Гранична норма техн. заміни капіталу працею показує на скільки одиниць можна зменшити обсяг капіталу при збільшені обсягу праці на одну одиницю при збережені обсягу випуску продукції на тому ж рівні.

Графічно MRTS - це tg кута нахилу до дотичної до ізокванти у певній точці.

Відношення загального обсягу випуску до загальної кількості факторів, яка змінюється при використанні має назву середньої продуктивності середнього фактору.

P_K=Q/K, якщо змінюються обсяги К.

P_L=Q/L, якщо змінюються обсяги праці.

Приріст загального обсягу випуску при збільшенні загального обсягу фактору, що змінюється на 1-ю має назву граничної продуктивності змінного фактору.

Крива довгострокових граничних витрат не огинає короткостроко­вих кривих . Кожна точка на кривій показує граничні витрати найекономнішого варіанту підприємства для всіх можливих розмірів. Крива перетинає криву в точці її мінімуму. Обидві криві пологіші, ніж аналогічні криві короткострокового періоду.

32. Функції витрат виробництва за різних типів технологій

Зробимо припущення, що в процесі виробництва беруть участь тільки два змінних фактора: праця (L) і капітал (К), і вони мають відповідну ціну (P_L ) і (Р_K). При цих умовах сукупні витрати виробництва (ТС) будуть мати вигляд:

ТС = P_L • L+P_K • К.

Ізокоста - лінія, що характеризує комбінації витрат змінних факторів (у нашому випадку праці і капіталу) при фіксованих витратах виробництва.

Скорочення витрат одного фактора приводить до можливості використання певної кількості (відповідно до ціни) іншого.

Нахил ізокоста визначається відношенням