2.2 Залежність собівартості від умов виробництва в господарствах

Статистичне групування представляє собою розподіл сукупності масових суспільних явищ на однорідні, типові групи по суттєвим для них ознакам. Одне із головних задач групування складається в тому, щоб відібрати такі суттєві ознаки, які дозволяли б виділити дійсно типові, які відрізняються одна від одного. З допомогою групування вирішуються в основному дві важливі взаємопов’язані задачі:

1. виділення і всебічна характеристика різних типів явищ;

2. вивчення взаємозв’язків між окремими ознаками сукупності.

В залежності від кількості ознак, покладених в основу групування, групування бувають прості(по одній ознаці) і комбінаційні(по двох або більше ознаках). В якості групуючих ознак можуть бути атрибутивні ознаки та кількісні ознаки.

Результати статистичного зведення та групування оформлюють у вигляді таблиць.

Статистична таблиця – це форма наочного і систематизованого зображення числових результатів зведення і обробки статистичних матеріальв.

Кожна таблиця складається з двох елементів, тобто з підмета і присудка таблиці.

Підмет таблиці – об’єкти, групи чи окремі одиниці сукупності, які характеризуються в таблиці.

Присудок таблиці – це є система об’єктивних показників, які характеризують підмет таблиці.

За змістом та побудовою підмета розрізняють прості, групові та комбінаційні таблиці.

Простою називають таблицю в якої підмет містить перелік об’єктів, адміністративно-територіальних одиниць, господарських підприємств, хронологічних дат, періодів без їх групування.

Груповою називають таблицю у якої підмет розбито на групи за однією ознакою. Якщо підмет таблиці розбито на групи за двома і більше ознаками, то такі таблиці називають комбінаційними.

Проведемо групування по кількісній ознаці. В якості групової ознаки візьмемо собівартість зернових культур. Визначимо по кожному підприємству величину собівартості зернових культур. Побудуємо ранжируваний розподіл підприємств по величині групового фактору, таким чином розписуємо підприємства величині собівартості 1ц зернових культур, грн.:

13,64; 17,09; 23,63; 25,88; 29,55; 30,1; 30,1; 31,48; 34,79; 36,01; 40,95; 46,69; 46,81; 47,93; 48,23; 48,87; 50,58; 52,89; 54,78; 56,22; 59,72; 77,1; 77,68; 80,46.

Для покрашення аналізу ранжируваного ряду розподілу зобразимо його графічно з допомогою Огіви Гальтона, де по осі ординат відкладають значення групуючої ознаки, а по осі абсцис номер одиниці сукупності в ранжируваному ряді. Побудуємо графік розподілу по собівартості 1ц зерна. Графік відображає інтенсивність зміни собівартості: збільшення собівартості іде дуже плавно на протязі усієї сукупності. Вивчаючи сукупність господарств поділити на групи по даним ранжируваного ряду дуже важко із-за плавних переходів. Тому спочатку побудуємо інтервальний варіаційний ряд підрозділивши всю сукупність на достатньо велике число груп, з тим, щоб в подальшому проаналізувати всю сукупність на групи, вирішити питання про їх об’єднання. Для побудови інтервального варіаційного ряду необхідно визначити число груп і величину інтервалу. Число груп залежить від загальної чисельності одиниць сукупності, характеру групуючої ознаки і виду групування. Так як групування проводиться по кількісній ознаці, що змінюється безпосередньо, то при виділенні груп необхідно за кількісними змінами встановити якісно відмінні одна від одної. Групування цілеспрямовано проводити вчасно. Для визначення інтенсивного варіаційного ряду розподілу визначимо число груп і величину інтервалу. Отриманий інтервальний ряд розподілу запишемо в таблицю №2.

Таблиця 2.2.

Ранжируваний ряд розподілу за собівартістю зернових культур

№ з\п	Назва господарств	Собівартість 1 ц\грн.
20	Перемога	13,64
8	Зоря	17,09
21	Нива	23,63
12	Бінківське	25,88
16	Мединівське	29,55
13	Іскра	30,1
23	Грозинський	30,1
1	Поліська нива	31,48
7	Світанок	34,79
24	Нове життя	36,01
14	Колос	40,95
4	ім. Шевченка	46,69
5	ім. Чкамова	46,81
15	Михайлівське	47,93
6	Дружба	48,23
11	ім. Чапаєва	48,87
10	Правда	50,58
17	Україна	52,89
2	Прогрес	54,78
22	Кутщанське	56,22
18	ім. Петровського	59,72
9	Хотинівське	77,1
3	Бондаревське	77,68
19	Полісся	80,46

Із даних таблиці видно, що в сукупності по групах приблизно однакове число підприємств з собівартістю від 13,64 до 80,46грн. Виділенні мало чисельні групи необхідно укрупнити, об’єднати в більш крупні, типові. Для того щоб провести об’єднання груп, необхідно розрахувати ряд суттєвих показників, розкриваючи специфіку груп, провести по цьому комплексу статистичних показників економічну оцінку груп. Проведемо економічну оцінку виділених груп, для чого розрахуємо ряд суттєвих показників кожної групи, що розкривають якісні особливості груп.

Рис.2.2 Ранжируваний ряд господарств за собівартістю зернових культур

Такими показниками для нашої сукупності підприємств будуть:

1. якість ґрунту, балів;

2. внесення мінеральних добрив на 1га зернових культур,ц.д.р.;

3. припадає середньорічних робітників на 100га сільськогосподарських угідь, чол.;

4. припадає основних виробничих фондів на 100га сільськогосподарських угідь, тис.грн.;

Таблиця2.3 Проміжне аналітичне групування господарств за собівартістю 1 ц зернових культур
Групи господарств	Кількість підприємств	Собівартість 1 ц\грн.	Якість ґрунту, балів	Внесено мінеральних добрив на 1 га, ц діючої речовини	Приходиться на 100 га с/г угідь
					Середньорічних працівників, чол.		Основних виробничих фондів тис. грн.
I до 35,91	9	26,25	344	0,19	4		363
II 35,91 - 58,29	11	48,18	383	0,11	3,7		209,1
III понад 58,29	4	73,74	135	0,05	3,5		224,6
В середньому	24	38,94	36	0,13	3,76		266,1

Із даних таблиці видно, що різниця між показниками крайніх груп 1 і 3 досягає 47,49 грн. по результативній ознаці собівартості. В результаті собівартості 1ц зернових культур в підприємствах 3 групи вища ніж в підприємствах 1 групи, головним чином за рахунок більш високої інтенсивності виробництва в 1 групи підприємств. В 3 групі підприємств в порівнянні з 1 групою вносять мінеральні добрива на 1га зернових культур менше на 0,14 ц.д.р., вартість основних виробничих фондів на 100га с/г угідь – на 224,6 тис.грн., робітників на 100 га пашні – на 3,5 чоловіка. Спостерігається суттєва різниця в рівнях середньої собівартості по групах підприємств. Показники окремих груп дозволяють зробити висновок, що більш низький рівень собівартості від групи до групи обумовлюється за рахунок кращої забезпеченості добривами, основними виробничими фондами, кращою якістю ґрунту. Так наприклад спів ставити собівартість факторів і умов виробництва 1 і 2 груп підприємств вказує, що собівартість в 2 групі в порівнянні з 1 групою підприємств вища в 1,8 раза. Так як 1 група має вище забезпечення робітниками, основними виробничими фондами, більш родючі ґрунти.

Дані таблиці свідчать, що собівартість зернових культур, збільшується швидше, ніж зменшується її фактори. В цілому можна зробити висновок, про те що більш низький рівень собівартості зернових культур забезпечується більш високим рівнем інтенсивності виробництва, кращою якістю ґрунту і більш раціональним використанням факторів виробництва.

Отже, провівши обґрунтоване об’єднання мало чисельних груп в якісно-однорідні, ми отримали інтервально варіаційний ряд, який зведемо в таблиці. №2.4

Таблиця 2.4. Інтервальний ряд розподілу господарств за собівартістю 1 ц зерна
Інтервали за собівартістю зернових культур, ц\га	Кількість господарств	В % до підсумку
I до 35,91	9	37,5
II 35,91 - 58,29	11	45,8
III понад 58,29	4	16,7
Всього	24	100,0

Специфікою сільського господарства, як галузі матеріального виробництва є значні розриви між затратами та окремими результатами. Дуже різною є і структура затрат на виробництво конкретних видів сільськогосподарської продукції. Економічні затрати є цінним джерелом знесилення суспільно-необхідних затрат праці. Затрати включають в себе такі статті: заробітна плата, паливо, насіння, електроенергія, амортизація, адміністративні витрати.

Рис.2.3. Гістограма і полігон розподілу господарств за собівартістю 1ц зерна

До основних статистичних характеристик затрат відносять їх загальну суму і структуру, відносний рівень затрат і показник його динаміки. Розглянемо структуру собівартості 1ц зернових, рівні затрат по таким статтям, як: оплата праці, насіння та посівний матеріал, добрива, паливно-мастильні матеріали, інші затрати. Дані для наших груп по собівартості 1ц зернових зведемо в таблицю 2.5.

Таблиця 2.5. Собівартість і затрати на 1 га зернових культур в господарствах
Групи господарств за собівартістю 1 ц, грн.	Кількість господарств	Урожайність, ц\га	Собівартість 1 ц, грн.	Затрати праці на 1ц, люд\год
I до 35,91	9	4,89	26,25	7,89
II 35,91 - 58,29	11	7,4	48,18	9,16
III понад 58,29	4	11,85	73,74	5,56
В середньому	24	7,26	38,94	6,62

Із даних таблиці можна зробити наступні висновки: всі три групи господарств з різною собівартістю мають різний рівень затрат. В 1 групі підприємств з самою маленькою собівартістю самий низький рівень затрат, більший рівень затрат можна побачити в 2 і 3 групах підприємств. У всіх групах підприємств більш затрат іде на паливно-мастильні матеріали і садильні матеріали.

Рівень інших витрат також збільшується по групах підприємств по мірі збільшення собівартості. Можна зробити наступні висновки: рівень затрат знаходиться і прямо пропорційно залежить від собівартості. Розглянемо вплив окремих видів втрат по прийнятим групам таблиці і отримані результати запишемо в таблицю № 2.6.

Таблиця 2.6. Структура собівартості і рівень затрат по видах на 1 ц зернових культур в господарства
Статті затрат	Групи господарств за собівартістю 1 ц зерна, грн.						В середньому
	I до 35,91		II 35,91 - 58,29		III понад 58,29
	грн.	%	грн.	%	грн.	%	грн.	%
Оплата праці	5,96	22,7	10,55	21,9	22,12	30,0	9,69	24,9
Насіння та посівний матеріал	3,99	15,2	8,53	17,7	11,36	15,4	6,27	16,1
Добрива	4,88	18,6	9,49	19,7	13,64	18,5	7,36	18,9
Поточний ремонт основаних засобів	2,47	9,4	4,63	9,6	8,26	11,2	3,94	10,1
Амортизація	5,62	21,4	9,01	18,7	11,43	15,5	7,20	18,5
Інші затрати	3,33	12,7	5,97	12,4	6,93	9,4	4,48	11,5
Всього	26,25	100,0	48,18	100,0	73,74	100,0	38,94	100,0

Із даних таблиці видно, що різниця затрат на оплату праці, насіння та посівний матеріал, добрива, паливно-мастильні матеріали та інщі затрати, якщо порівняти 1 і 3 групи ,дуже відрізняється одна від одної, таким чином коефіцієнт зміни будь-якого виду затрат вказує в скільки разів збільшилися затрати.