1. Поняття собівартості

Собівартість продукції – частина суспільних затрат виробництва, що виражає затрати підприємства (в грошовому виразі) на використані витрати виробництва і оплату праці. Собівартість один із найважливіших показників ефективності виробництва, в якому відображаються основні сторони господарської діяльності підприємств. Вона є основою для організації виробництва, господарської діяльності підприємств на принципах господарського розрахунку. Таким чином зменшення затрат на виробництві одиниці продукції є важливим народногосподарським завданням. В економічній практиці є два види собівартості: планова і фактична. Планову собівартість розраховують на основі нормативів, технологічних норм і інших даних, які використовуються для складання виробництва – фінансових планів, а фактичну собівартість за фактичними затратами на виробництво.

Фактичну собівартість в свою чергу ділять на: виробничу і повну. Виробничу собівартість вираховують за фактичними затратами, пов’язаними із виробництвом продукції у виробничих підрозділах. Повна собівартість(комерційна) – це собівартість продукції з урахуванням виробничих затрат і затрат на її реалізацію. У сільськогосподарських підприємствах в склад затрат на реалізацію продукції включають затрати на збігання продукції, її транспортування на утримку кормових об’єктів, а також на оплату ринкових зборів. Ще є такі види собівартості як: промислова і зональна і індивідуальна. Промислову і зональну собівартість вимірюють за середніми затратами на виробництво одиниці продукції в рамках галузі або зони. Індивідуальна собівартість включає затрати на виробництво конкретного виду продукції в кожному сільськогосподарському підприємстві. Від рівня індивідуальної собівартості залежить рентабельність підприємства, розмір прибутку. При розраховані собівартості сільськогосподарської продукції, розрахують затрати, пов’язані з використанням основних фондів в частці амортизації, продукції власного виробництва(насіння, фураж) за собівартістю, куплену продукцію(за фактичними цінами), затрати ручної праці.

2. Джерела даних про собівартість

Основними джерелами статистичних даних про собівартість сільськогосподарської продукції, є матеріали звітності(місячної, квартальної і річної).

Дані про виробничі затрати наводяться в річних звітах підприємств. З допомогою їх забезпечують розрахунок показників, потрібних для аналізування структури і динаміки собівартості продукції, а також вивчення факторів, які формують рівень собівартості.

Наявність зведення річних звітів по районах, по областях і країнах в цілому дає можливість мати необхідну інформацію для вивчення умов формування собівартості в територіальному розрізі за категоріями підприємств.

3. Проведення статистичного спостереження

Будь-яке статистичне дослідження складається з трьох послідовних виконань етапів:

1. статистичне спостереження(збирання масових даних);

2. зведення та групування(класифікація, систематизація та обробка даних);

3. аналіз одержаних результатів.

Статистичне спостереження – це планомірне, науково-організоване збирання масових даних за допомогою реєстрації суттєвих ознак заздалегідь розробленою програмою.

Завдання та вимоги, які ставляться до одержаної інформації:

1. дані повинні бути точні і вірогідні;

2. повинні об’єктивно висвітлювати фактичний стан речей;

3. повинні бути порівняними;

4. а також важливого значення набуває своєчасність одержаних даних.

Сільськогосподарське підприємство, розташоване в одній грунто-кліматичній зоні значно відрізняється по рівню собівартості зернових культур і способом для виробництва 1 ц. зернових культур. Ставиться задача, для вивчення впливу на собівартість окремих економічних факторів і залежності економічної ефективності виробництва зерна від рівня урожайності. Для вирішення поставленої задачі намітимо статистичні показники, з допомогою яких буде охарактеризована сукупність підприємств, що вивчаються.

Розглянемо наступні показники:

1. Собівартість зернових культур, грн;

2. Якість ґрунту, балів;

3. Внесено мінеральних добрив на 1 га посіву зернових культур, ц.д.р.;

4. Припадає на 100га с/г угідь;

а) основних виробничих фондів, тис.грн

б) середньорічних робітників, чол;

5. Урожайність зернових культур, ц/га;

6. Прямі затрати праці на 1ц зерна, люд/год.

По кожному підприємству відберемо статистичні дані, необхідні для розрахунку групувальної ознаки і показників, намічених для характеристики типових груп і зафіксуємо їх., тобто складемо ключ вибірки. Для розрахунку вищевказаних показників потрібні наступні дані:

1. Посівна площа зернових культур, га;

2. Валовий збір зерна в першооприбуткованій масі, тис.ц

3. Валовий збір зерна в масі після доробки, тис.ц;

4. Площа ріллі,га;

5. Внесено мінеральних добрив під зернові культури, ц.д.р.

6. Якість ґрунту, балів;

7. Середньорічна чисельність працівників, чол;

8. Вартість основних виробничих фондів, тис.грн;

9. Прямі затрати праці на зерно, тис.люд/год;

10. Собівартість виробництва зерна, тис.грн.

Розділ 2. Досягнутий рівень виробництва зернових культур в підприємствах Коростенського району