Тема 18. Технічна характеристика полів сівозмін

1. Вироб. Знач. Поля в залежності від форми поля, величини і кофігураціїї

Розміри і форму полів встановлюються виходячи із вимог викон. в них виробничих процесів.

Оптим. є прямокут. з оптимальною шириною і довжиною.

Довжина полів визначає довжину робочого гону тракторних агрегатів і в кожній прир. с/г зоні власт. свої довжини і ширини полів.

Ширина полів отриманих в результаті поділу площі полів на довжину

В = P/L , м

де L – довжина поля

P– площа.

Форма поля повинна забезпечувати продуктивність і агротехнічних правил воконання робіт.

Оптимальною фомою поля є:

1. Прямокутник

2. Трапеція

3. Квадрат.

Оцінку конфігурації поля проводять з метою визначення впливу форми поля на вартість проведення механізованих робіт.

Оцінка конфігурації поля проводиться за довжиною гону на полі або робочій ділянці.

1. Довжина робочого гону (трапеція):

L₀ = P/B₀

Ширина робочого гону

B = (a+b+3h)/5

2. Трикутник

B = (a+b+h)/3

2. Особливості проектування рівновеликрсті полів

Сівозміни проектуються з метою воходу заплан. прод., рівномірне використання робочої сили, техніки і засобів виробництва по всіх роках ротації.

Це можна досягти, якщо будуть запроектовані рівновеликі поля.

Оскільки вже сформована сітка автомобільних шляхів, меліоративних каналів, лісосмуг та ін., які визначають розмір поля.

Величину відхилення розміру полів від поділу полів.

Для цього фактичні розміри полів перевод. в умовні площі. Тобто приводяться до однієї якості полів, і визначають відхилення від середнього розміру поля.

P = (б*Рф)/100

3 Проектування полів з врахуванням існуючої організації території.

До існуючої організації території відносять:

• Основні

• Внутрішньогосподарські

• Польові шляхи

• Лісові смуги

• Меліоративна сітка каналів

• Освоєні границі полів

• Межі населених пунктів

• Та ін. ландшафтні об*єкти

А заплановані зміни повинні детально , всесторонньо, і екологічно обґрунтовуватись.

Тема 19: Проектування полезахисних лісових насаджень і їх розміщення

1. Полезахисні лісові смуги.

За своїм призначенням і розміщенням на території поділяють на вітрозахисні або вітроломні, водо регулюючі.

Ці лісосмуги відрізняються за конструкцією, шириною підбором деревних та чагарникових доріг.

В умовах рівнинної місцевості або частій дії вітрів проектують систему захисних лісосмуг для зниження швидкості вітру, запобігання видування грунту, затримати вологоу в грунті, захистити грунт вад ерозійних процесів.

Поділяються на продувні і не продувні.

Найефективнішими в боротьбі з вітровою ерозією є лісосмуги продувної конструкції.

Система ажурних лісосмуг сприяє рівномірному розподілу снігу по поверхні, створює оптимальні мікрокліматичні умови, при цьому знижує випаровування вологи, зменшує промерзання грунту.

Проектуються як поздовжні так і поперечні лісосмуги.

При великій площі полів лісосмуги проектуються в середині поля таким чином проектуються нові окремі робочі ділянки.

Віддаль між лісосмугами на відкритій місцевості рівна 25-30 кратній висоті дерев.

Залежно від лісо-і с.г. умов, поздовжні лісосмуги розміщуються на такій віддалі:

• на сірих лісових опідзолених – 600 м;

• типові і звичайні чорноземи – 500 м;

• південні чорноземи – 400 м;

• темно-каштанові і каштанові грунти – 350 м;

• піщані грунти Лісостепу – 400 м.

Поперечні лісосмуги на піщаних грунтих розміщують через 1000м.

Ширина території, що захищається лісосмугою, визначається за формулою:

,

Де В_заг – ширина захисного простору;

Н – середня висота лісової смуги;

К_лс – кратність, тобто кількість середніх висот лісосмуги які вміщуються в ширину захисного простору;

К_а – кут атаки вітру на лісосмугу:

• при 90° - 1,00;

• при 80° - 0,98;

• при 70° - 0, 94;

• при 45° - 0,71;

• при 30° - 0,50;

• при 20° - 0,38;

• при 10° - 0,20;

• при 0° - 0,05.