МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ

Навчально-методичні матеріали до вивчення дисципліни

“Методологія наукових досліджень та методика викладання фінансових дисциплін”

Тернопіль - 2012

Тематичний план дисципліни

Тема 1. Наука у системі суспільних відносин

План

1. Поняття, зміст і функції науки.

2. Об’єкт, суб’єкт, предмет науки.

3. Класифікація наук.

4. Наукова діяльність.

Тема 2. Наукове дослідження

План

1. Форми існування і розвитку науки.

2. Етапи науково-дослідної роботи.

3. Методи організації науково-дослідної роботи.

Тема 3. Поняття методу та методології наукових досліджень

План

1. Поняття наукового методу.

2. Поняття наукової методології.

3. Загальнонаукові методи дослідження.

4. Спеціальні методи наукових досліджень.

Тема 4. Моделювання наукових досліджень

План

1. Вибір теми наукового дослідження.

2. Планування науково-дослідної роботи.

Тема 5. Наукова інформація

План

1. Сутність наукової інформації.

2. Інформаційні комунікації.

3. Класифікація інформації.

4. Джерела наукової інформації.

Тема 6.Наукова робота студентів

План

1. Структура наукової роботи студентів

2. Рубрикація.

Тема 7.Організація наукових досліджень

План

1. Організація фундаментальних досліджень.

2. Організація академічної науки.

3. Організація прикладних досліджень і розробок.

4. Методи планування розвитку науки.

Тема 8.Науковий персонал

План

1. Структура наукового персоналу.

2. Підготовка i підвищення кваліфікації наукових кадрів.

3. Підбір наукових кадрів.

4. Організація праці наукового персоналу.

5. Оцінка праці наукового персоналу.

6. Науковий потенціал та методи його оцінки.

Опорний конспект лекцій

Тема 1. Наука у системі суспільних відносин

Наука – це система знань людства про об’єктивні закони розвитку природи і суспільства, а також діяльність людей по нагромадженню, систематизації і використанню цих знань.

Результатом наукової діяльності є нова інформація, яка формує систему наукових знань. Як інформаційна система наука також є однією із форм суспільної свідомості. З іншої сторони науку можна вважати системою взаємозв'язків між науковими організаціями і членами наукового співтовариства.

Безпосередні цілі науки – отримання знань про об'єктивний і суб'єктивний світ, пізнання об'єктивної істини.

Основними завданнями науки є:

• збирання, опис, аналіз, узагальнення і пояснення фактів;

• виявлення законів розвитку природи, суспільства, мислення і пізнання;

• систематизація одержаних знань;

• пояснення суті явищ і процесів;

• прогнозування подій, явищ і процесів;

• формування напрямів і форм практичного використання одержаних знань.

У суспільстві наука виконує такі функції:

• пізнавальну – пов’язана із задоволенням потреб людей у пізнанні навколишнього світу;

• культурно-виховну – спрямована на формування особистості, гуманного відношення до оточуючого середовища;

• практично-діючу – спрямована на використання наукової інформації в інтересах людей.

Предметом науки є пов'язані між собою форми руху матерії або особливості їх відображення у свідомості людей.

Основні риси науки:

• постійний пошук нових знань;

• постійний пошук можливостей використання наукових знань у практичній діяльності.

Наукознавство – це вчення про загальні закономірності розвитку і функціонування науки як системи знань.

Розвиток науки здійснюється у двох основних формах:

• еволюція;

• революція.

Наукова еволюція – це процес нагромадження нових знань і фактів в межах минулих теорій, наукових принципів і уявлень.

Наукова революція – це перебудова встановленої уяви про дану галузь науки, перегляд її фундаментальних основ, законів та принципів в результаті нагромадження нових даних, відкриття нових явищ, створення нової системи понять і теоретичних висновків, які суперечать попереднім.

Науку можна розглядати як систему, що складається: з теорії; методології, методики і техніки досліджень, практики запровадження отриманих результатів.

Якщо науку розглядати з погляду взаємодії суб'єкта і об'єкта пізнання, то вона включає наступні елементи:

• об'єкт;

• предмет;

• суб'єкт.

Об'єкт науки – це все те, на що спрямоване наукове пізнання.

Предмет науки – це певна властивість об’єкту або його складова.

Суб'єкт науки – конкретний дослідник, науковець, фахівець наукової організації.

Наукова політика – це система цілеспрямованих заходів, які забезпечують комплексний розвиток науки, широку і швидку її інформатизацію та використання її результатів.

Інформатизація науки – це комплекс заходів по забезпеченню повноти, достовірності, своєчасності і доступності наукової інформації.

У даний час залежно від сфери, предмету і методу пізнання розрізняють науки:

• про природу – природничі;

• про суспільство – гуманітарні і соціальні;

• про мислення і пізнання – логіка.

До природничих наук відносять: фізику, хімію, біологію, географію, геологію, екологія і ін. До гуманітарних – культурологію, теологію, філологію, філософію, лінгвістику, журналістику, історію, політологію, психологію і ін. Існують і інші види класифікації наук. Наприклад, залежно від зв'язку з практикою науки поділяють на фундаментальні (теоретичні), які з'ясовують основні закони об'єктивного і суб'єктивного світу і прямо не орієнтовані на практику, і прикладні, які спрямовані на вирішення технічних, виробничих, соціально-технічних проблем.