Змістовий модуль 2

Професійна комунікація

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1

Спілкування як інструмент професійної діяльності

Наш розум зміцнюється в спілкуванні

з мудрими й сильними особистостями… (Мішель де Монтель)

І. Підготуйте відповіді на запитання, виконайте завдання:

1. Індивідуальна робота. Прочитайте текст, наведіть свої міркування щодо ролі спілкування в професійній діяльності

Найвиразніше людина виявляє себе під час виконання професійних обов’язків. Від її знань і вміння робити свою справу, від культури поведінки, вміння говорити, слухати часто залежать результати професійної діяльності – одного з основних видів людського спілкування. Професійна діяльність неможлива без наявності контактів (постійних чи тимчасових), без обміну інформацією з метою успішного вирішення завдань. Спілкування є вагомою складовою професійної діяльності. Існує думка, що в нашій країні майже 80% проблем будь-якої організації виникає внаслідок неефективного спілкування. Д.Рокфеллер стверджував, що «вміння спілкуватися з людьми – це товар, який ми можемо купити так, як ми купуємо цукор або каву. І я заплачу за це вміння більше, ніж за щось інше на світі».

Спілкування, персональні контакти є одним з важливих параметрів, за яким журнал Foreign Policy визначає рівень глобалізації країни. У першу п’ятірку найглобалізованіших країн за цим показником увійшли Ірландія, Швейцарія, Сингапур і Нідерланди. Україна в цьому списку посідає 42 місце з 65 країн, що брали участь у рейтингу (Л.Г.Чайка).

2. Робота в групах. Прочитайте текст, з’ясуйте, що може заважати ефективності спілкування.

Спілкуванню властивий діалоговий характер. Воно відбувається між двома людьми, рідше – між людиною і групою, ще рідше – між людиною і суспільством.

Діалог репрезентує комунікативну взаємодію між людьми, а також те, що ця взаємодія відбувається з певною метою: висловити своє ставлення до когось, проінформувати, спонукати до дії, обмінятися поглядами, переконати в чомусь тощо. Досягнення мети буває різним – успішним, недостатньо успішним і зовсім невдалим. Тому виникає питання ефективності, дієвості спілкування. Адже воно незрідка натрапляє на різні ускладнення або й перепони, пов’язані з віковими, статевими, соціальними, національними відмінностями співрозмовників, їх неоднаковим характером і темпераментом, ступенем освіченості й вихованості, розбіжностями в поглядах на життя та іншими якостями, властивими конкретним людям.

Розумові здібності, ерудиція, сила волі, працездатність й інші позитивні якості можуть не приносити потрібних результатів, якщо людина не вміє належно спілкуватися, і, навпаки, досконале спілкування може стати ключем до успіху людини в суспільстві. Вміння спілкуватися, товаристськість, комунікабельність – це риси людини, які цінують найбільше. Йдеться не лише про людей як членів суспільства загалом, а й як представників певних професій (Я.Радевич-Винницький).

Завдання. Конкретизуйте, що ще заважає ефективності ділового спілкування (студент-студент, студент-викладач, студент-роботодавець).

3. Робота в групах. Уявіть ситуацію, що ви прийшли агітувати вступати до НУВГП. Прорекламуйте ваш факультет, зокрема спеціальність, яку ви обрали (на підготовку 1хв. і на презентацію 1 хв.).

4. Прочитайте і письмово розкрийте зміст одного з поданих нижче прислів’їв.

• Говорити і не думати - це те саме, що стріляти і не цілити.

• Шабля ранить тіло, а слово – душу.

• Умієш говорити – умій слухати.

• Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш.

• Неуки схожі на бубнів, які створюють шум саме тим, що порожні.

• Співати добре разом, а говорити окремо.

• Ніщо так не знецінює людину, як її дешеве слово.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2

Публічний виступ як засіб професійної комунікації

Оратор повинен володіти дотепністю діалекта, думками філософа,

словами мало не поета, пам’яттю законодавця,

голосом трагіка, грою такою, як у кращих акторів (Цицерон)

І. Підготуйте відповіді на запитання, виконайте завдання:

1. Схарактеризуйте ораторське мистецтво, або красномовство?

2. Що ви знаєте про сучасну риторику в Україні («дискурсивна риторика», неориторика (Rethorica nova), «культурний код» спілкування та ін.)?

3. Прочитайте вислови і прокоментуйте їх. Випишіть із збірника афоризмів чи крилатих виразів 3-4 висловлювання видатних людей про ораторське мистецтво.

• Ніяке інше вміння, яким може володіти людина, не дасть їй можливості з такою швидкістю зробити кар’єру і досягти визнання, як уміння добре говорити (Чонсі М.Деп’ю).

• Справжня красномовність не потребує ні дзвонів, щоб скликати народ, ні поліції, щоб підтримати порядок (Емерсон).

• Головне в ораторі – сама людина (Генрі Уард Бічер).

• Красномовність є дар потрясати душі, переливати в них свої пристрасті й повідомляти їм образ своїх понять (М.М.Сперанський).

• Що таке дар слова? Красномовність? У мене є вона, тому що в мене є тепла душа і переконання (Т.М. Грановський).

4. Назвіть види усного професійного мовлення. У яких ситуаціях воно відбувається?

5. Схарактеризуйте особливості усного публічного мовлення. Назвіть жанри публічних виступів.

6. Назвіть етапи підготовки до публічного виступу. Від чого залежить вибір способу підготовки до публічного мовлення?

7. Прочитайте текст промови, письмово проаналізуйте її, користуючись критеріями аналізу публічного виступу (Шевчук С.В, Клименко І.В. українська мова за професійним спрямуванням: Підручник. – К.: Алерта, 2011. – С.203-204). Доповніть виступ етикетними конструкціями, докажіть необхідність і доцільність їх використання.

Вітаю Вас, шановне товариство!

Прошу всіх до уваги, бо говорити будемо слідуюче. Як відомо, усі хороші імпровізації старанно готуються заздалегідь. Виступ без попередньої підготовки, особливо початківця-оратора, майже напевне буде провальним. Пам’ятаєте афоризм Марка Твена: «Потрібно понад три тижні, щоб самому підготувати хорошу коротку мову експромтом».

Спочатку зробіть «каркас» чи «скелет» майбутнього публічного виступу: визначте мотивацію слухання людьми вашого виступу. Навіщо це їм потрібно? Що корисного чи цікавого вони дізнаються для себе? Виділіть головну ідею вашої промови. Виділіть підзаголовки, розділивши вашу ідею на кілька складових частин. Визначте ключове слово, що ви повторите кілька разів, щоб присутні краще запам’ятали, що ви їм розповідаєте. Старанно продумайте план і структуру майбутньої промови. Вона має включати вступ, основну частину й висновки (закінчення).

Підготувавши «скелет», починайте нарощувати у ньому «м’язи». Знайдіть яскраві приклади «із цивілізованого життя», з історії, літератури, які використовуйте у процесі виступу. Підготуйте необхідні схеми, ілюстрації, графіки для зорового закріплення інформації. Визначте той час у ході виступу, коли ви звернетеся до аудиторії із якимсь питанням, з проханням щось назвати, перелічити — це допоможе присутнім сконцентрувати свою увагу на обговорюваній темі і підвищить ефективність сприйняття вашого матеріалу. Напишіть повний текст. Особливу увагу приділіть його початку і закінченню. Особливістю вступу є те, що аудиторія під час його зачитування отримає враження про вас, і це враження домінуватиме протягом усього виступу. Якщо у вступній частині допустити помилки, їх важко виправити. Важливо від початку зацікавити публіку влучністю вашого першого пострілу. І тому у вступній частині можна використовувати якийсь дотепний жарт, розповісти цікавий факт чи згадати видатну історичну подію, обов’язково пов’язуючи її з темою виступу. Заключна частина публічного виступу передбачає підбиття підсумків. У закінченні потрібно нагадати ключові проблеми, порушені у промові, обов’язково повторити всі основні ідеї. Успішність конструкції останніх фраз, посилена їх емоційністю, виразністю, не лише викликає оплески слухачів, а й перетворить їх на ваших прихильників. Головний ваш контролер — час. Уважно слухати і сприймати ваші ідеї публіка може лише обмежений період часу, обумовлений психофізіологічними причинами (звичайно не більше 15-20 хвилин, потім увага аудиторії починає слабшати). Від вас очікують коротких, чітких, зрозумілих, переконливих і доступних фраз. Враховуйте вислів Чехова «Стислість — сестра таланту». Враховуйте темпоритм вашої промови. Найсприятливіша швидкість до — приблизно 100 слів за хвилину. При плануванні виступу обов’язково враховуйте час, який треба буде витратити для відповіді на питання. Бажано дізнатися заздалегідь, перед ким вам доведеться виступати: чисельність аудиторії, її інтереси, погляди, що хоче від оратора. Залежно від цих показників відкорегуйте окремі моменти свого виступу. Потрібно перебувати на одному культурному рівні з аудиторією, спілкуватися їхньою мовою, лише у такому разі можна прогнозувати встановлення психологічного контакту між оратором і слухачами. Не слід торкатися тем, які виходять за рамки розуміння аудиторії. Перевірте за словникам значення «розумних» слів, якими користуєтеся. З’ясуйте правильність їх вимови. Мовні помилки можуть викликати глузування з вас і погубити весь виступ, хоч би яким геніальним він не був за змістом. Коли промова підготовлена, її основні тези краще записати на невеликі картки. Розташуєте їх послідовно. Такими картками зручно користуватися під час виступу. Якщо це двох- тригодинна доповідь, то читати текст категорично не рекомендується, бажано вивчити його напам’ять і промовляти з пам’яті, лише раз у раз заглядаючи у свої нотатки. Вимовте промову кілька разів вголос (краще перед дзеркалом), щоб звикнути до тексту і добре відчути всі можливі нюанси. Для шліфовки фраз, інтонації, міміки бажана робота з магнітофоном чи відео-камерою. Таке попереднє тренування знизить ваше хвилювання, дозволить відчути себе впевнено й набагато збільшить можливість успіху публічного виступу.

Сподіваюся, що ви теж небайдужі до проблем публічних виступів. Дякую за увагу і до зустрічі.

8.Які ви знаєте креативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу. Наведіть приклади.

9. Напишіть текст промови (на окремому аркуші паперу) про проблеми свого фаху, використовуючи логічну аргументацію. Зробіть риторичний аналіз промови за схемою.

Схема риторичного аналізу промови

• Як оратор сформував тему, мету, представив предмет?

• Яка композиція (вступ, основна, заключна частина) тексту і як вона спрямована на досягнення мети?

• Монолог, діалог, полілог?

• Логічність, послідовність і доцільність побудови промови.

• Як сформульовано тези, наскільки вдало вибрано тип аргументації та види доказів?

• Образна система тексту. Ключові слова.

• Характеристика засобів милозвучності: евфонічні чергування голосних і приголосних; вимовна легкість (повноголосся, подовження, спрощення).

• Засоби активізації уваги слухачів.

Завдання слухачам-експертам

1. У чому полягає актуальність і новизна розкритої оратором теми? Яку нову інформацію він повідомляє слухачам? Наскільки вона цікава? Яке співвідношення між “важливим“ і “цікавим“ у повідомленні? Як доповідач опирається на знання, відомі слухачам?

2. Скільки питань містить виступ? Чи достатньо цих питань для максимального розкриття теми? Яку ще інформацію доцільно було б використати у промові з цієї теми?

3. Чи є у промові питання, що не мають однозначної відповіді, які мають проблемний характер? Чи визначена автором концепція і наскільки вона реалізована у доповіді?

4. Як доповідач враховує особливості усного мовлення: довжина фрази, повторення з метою акцентувати увагу слухачів на “важливому“, уточню вальні звороти?

5. Як оратор володіє майстерністю імпровізації? Чи демонструє він слухачам процес зародження і розвитку думки, чи відтворює завчений текст?

6. Яка основна думка? Наскільки вона послідовно реалізується у промові? Як співвідносяться основна думка, завдання і назва повідомлення?

7. Як оратор спілкується за слухачами? Які прийоми він використовує для того, щоб зосередити їх увагу, викликати інтерес до теми і змісту, допомогти зрозуміти основну думку?

8. У якому стилі витримано виступ? Які мовні засоби цього стилю використовує автор? Наведіть приклади.

9. Схарактеризуйте правильність мовлення оратора, її відповідність нормам сучасної української літературної мови.

Завдання. Прочитайте рекомендації Ф. Прокоповича про складання промов. Напишіть і виголосіть власну вітальну промову, використовуючи відомі вам риторичні фігури.

Рекомендацій Ф. Прокоповича щодо складання промов

Похвала особам. Основні джерела винайдення думки в похвальних промовах на честь

особи, на думку Феофана Прокоповича, такі:

• природа людини, яка охоплює тіло і душу, причому перевага надається чеснотам душі ( снага розуму, пам’ять, міркування, знання);

• доля особи – включає в себе достойність роду, знаменитість і славу пращурів, могутність, багатство, силу, почесті, споріднення й дружбу з визначними мужами, начальниками;

• навчання – показує рівень знань особи: де, як, у кого виховувалась особа, кого мала наставниками, де була проведена юність, якими науками і мистецтвами займалась особа; яких мала друзів, яких суперників; чи перевершувала їх талантами. Похвалами, пильністю; вчинки, дії особи;

• у похвальних промовах на честь народів слід описати і пояснити такі моменти: стародавність, славу військових подвигів, приклади визначних людей, закони, здібності, перемоги, тривале панування тощо.

Промова з нагоди дня народження. Під час підготовки промови з певної нагоди рекомендується дотримуватися такого:

• промова починається з висловлення радості (наприклад: Особливо святкувати і з найбільшою радістю ми повинні зустрічати день, якого народився той, кого ми любимо, шануємо, поважаємо);

• далі наводиться певна аргументація;

• ти сам чи держава тішиться з нагоди чийогось народження;

• додати мотив: що з цього народження повинна очікувати сім’я або держава (докази будуються на здогадах сильніших чи слабкіших);

• сильніші докази передбачають згадку про особливості батька, матері (наприклад, у добрих народжуються добрі); перехід до похвали батьків, виокремлення їх високих моральних чеснот (як-от: розважливість, справедливість, поміркованість, щедрість);

• підсилення аналогіями, прикладами або викладом причини, чому син зазвичай відтворює подібність як батькового тіла, так і душі;

• важливим є відчуття міри в аргументації;

• завершувати промову варто поривом радості і додати побажання, щоб Бог усе те, на що сподіваємось, довів до щасливого кінця.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3

Презентація як різновид публічного мовлення

І. Підготуйте відповіді на запитання, виконайте завдання:

1. Окресліть поняття презентації.

2. Які види презентації ви знаєте?

3. Назвіть і проаналізуйте структурні компоненти презентації.

4. Які є основні причини неуспішності презентації?

5. Прочитайте фрагмент статті. Підготуйте короткий виступ (до 5хв.) для участі в дискусії на тему: «Імідж фахівця крізь призму презентації». Складіть і напишіть тези виступу.

Не намагайтеся осягнути неосяжне – пам’ятайте, що це тільки презентація. Вона не повинна охоплювати все. Будуйте її тільки на тих фактах, які можуть зацікавити аудиторію в цілому. Не включайте нічого стомлюючого, невідомого для більшості, або занадто детальну технічну інформацію просто тому, що все це «добре було б» включити або тому, що будь-кого могло б це зацікавити.

Люди в аудиторії запам'ятовують, як правило, не більше 10% змісту презентації. Навіть якщо сприятливі обставини і геніально використано всі прийоми, найефективніші презентатори можуть збільшити ступінь запам’ятовування не більше 50% усього обсягу змісту. Головне – не перевантажувати слухачів інформацією, а вміти торкатися їхніх інтересів і виділяти найважливіші моменти.

Для цього ефективно використовувати (у залежності від ситуації, аудиторії і тематики виступу) особисті спогади, жарти, цитати і наочну демонстрацію. Звичайно презентація тим краща, чим вона коротша, але в той же час повинна бути змістовною, щоб зацікавити слухачів. Однак змістовність зовсім не означає значну кількість цифр і формул – люди просто не запам'ятають, а відповідно, і не зрозуміють усіх математичних викладень. Ідеям, виклад яких вимагає слайдів формату більше, ніж А4, треба дати можливість «дозріти».

Усі презентації можна поділити на 3 категорії:

Перша, і найскладніша категорія. Мета – вплинути. По суті, це рівносильно продажам, тільки результатом не обов'язково є укладання договору, це може бути прийняття слухачами точки зору доповідача. Така мета вимагає найбільшої роботи з боку доповідача, оскільки рішення (купувати – не купувати, погодитися – не погодитися) приймає слухач.

Друга за складністю категорія. Мета презентації - навчити будь-кого. Вона простіша, тому що слухачі заздалегідь мотивовані отримати знання, а управлінські рішення (атестувати – не атестувати) приймає доповідач (викладач).

Третя, найпростіша категорія. Мета презентації – проінформувати аудиторію. У цьому випадку нікого ні в чому переконувати не слід – аудиторія лише чекає інформації, ніяких управлінських рішень у цьому випадку не приймають.

До презентації кожного з перерахованих типів треба готуватися. Здавалося б, це цілком очевидно, але як тільки доходить до конкретної справи, то виникають причини, які заважають правильній підготовці. Серед них ‑ відсутність часу, сподівання на натхнення, впевненість у можливості повністю використати матеріали минулого виступу та безліч інших. Варто пам'ятати, що наскільки вдало відбудеться презентація, на 95% визначено ще до того, як вона розпочнеться (Гандапас Р.).

6. Користуючись планом презентації та враховуючи її основні структурні компоненти, студентам, номер яких у списку парний, слід створити і письмово оформити одну презентацію, у якій прорекламуйте діяльність вашого факультету. Студентам, номер яких у списку непарний, слід підготувати теж одну презентацію професії, яку вони опановують в університеті. Скористайтеся навідними питаннями.

• Чим приваблює обрана професія/факультет?

• Що вам відомо про цей фах/факультет (історичний екскурс)?

• Наскільки ваша спеціальність/діяльність факультету важливі, актуальні сьогодні, перспективні?

• Які ділові, моральні якості допоможуть у професійній діяльності і допомагають у діяльності факультету?

• Ким ви бачите себе у майбутньому? Яке майбутнє пророкуєте вашому факультету?

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4

Культура усного фахового спілкування

Найбільша розкіш на землі – це розкіш людського

спілкування (Антуан де Сенет-Екзюпері)

І. Підготуйте відповіді на запитання, виконайте завдання:

1. 1. Заповніть таблицю «Найважливіші особливості усного спілкування в порівнянні з писемним». Зробіть порівняльний аналіз усного і писемного мовлення (Шевчук С.В, Клименко І.В. українська мова за професійним спрямуванням: Підручник. – К.: Алерта, 2011. – С.213-214).

№	Усне спілкування	Писемне спілкування
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.

2. Особливе значення для фахової підготовки мають такі форми мовного спілкування, як діалог, монолог (внутрішній монолог) і полілог. Схарактеризуйте їх.

3. Назвіть види бесід. З яких етапів складається бесіда?

4. Випишіть із тексту прийоми встановлення контакту зі співрозмовником. Якими прийомами ви найчастіше послуговуєтеся?

Є кілька загальновизначених прийомів, які допомагають встановити контакт із співрозмовником і привернути увагу до себе:

• Прийом «ім’я людини найкраща мелодія для неї».

• Прийом «дзеркало ставлення» - щирість, посмішка, виявлена повага тощо.

• Використання компліментів співрозмовникові на тлі антикомпліменту собі.

• Прийом «уважного і терплячого слухача».

• Прийом «інтерес до особистого життя співрозмовника, його проблем, почуттів і переживань» (Г.Чайка).

5. Прочитайте статтю і змоделюйте (письмово) бесіду між роботодавцем і особою, що прийшла на співбесіду (робота в парах).

Поведінка під час співбесіди

1. Прийшовши в офіс, будьте з усіма ввічливими і доброзичливими. Не забудьте посміхнутися, заходячи до кабінету керівника. Стежте за своєю поставою, дивіться в очі співрозмовникові. Пам’ятайте:

• Вітаючись із представником компанії, не подавайте руки першим.

• Не сідайте, поки вам не запропонують це зробити.

• Якщо вас кому-небудь відрекомендують, обов’язково запам’ятайте м.’я та по батькові цієї особи. Потім ви зможете відразу звернутися до співрозмовника на ім’я та по батькові, це справить позитивне враження

2.Сумлінно та охайно заповнюйте всі анкети і документи, які вам запропонують.

3.На початку бесіди відрекомендуйтеся. Поцікавтеся ім’ям та по батькові співробітника.

4.Підтримайте зоровий контакт.

5.Уважно слухайте запитання, не перебиваючи співбесідника. Ваші відповіді на запитання повинні бути прямими (відповідати слід на безпосередньо поставлене запитання), точними (не слід виходити за межі обговорюваної теми). Під час співбесіди кандидат на вакантну посаду теж має право поставити запитання, але не більше 2-3, слід лише вдало обрати момент для того чи іншого запитання. Найчастіше ці запитання стосуються обсягу роботи, умов успішного її виконання.

Якщо ви не зрозуміли запитання, не соромтеся уточнити: «чи правильно я зрозумів…».

Відповідаючи на запитання , говоріть тільки правду.

6.Під час співбесіди тримайтеся гідно, впевнено, але не зухвало.

7.Наприкінці розмови слід чітко домовитися про те, коли і як ви дізнаєтеся про результати. Бажано, щоб ініціатива домовленості залишалася за вами: краще домовитися, що ви зателефонуєте у призначений час, ніж чекати дзвінка. Активна позиція завжди краща пасивної. Це справить враження ділової людини.

8.Завершуючи співбесіду, не забудьте про звичайні правила ввічливості. Важливо, щоб обидва учасники закінчили зустріч із відчуттям, що все, про що слід було сказати, сказано і що ви маєте достатньо інформації для прийняття рішення. Подякуйте співрозмовникові за бесіду та за виявлену увагу.

9.Після співбесіди ретельно проаналізуйте свою поведінку, відповіді й зробіть правильні висновки. Якщо вам відмовили, з’ясуйте причину відмови і врахуйте її під час підготовки до іншої співбесіди. Пам’ятайте, що роботодавець зацікавлений у кваліфікованих фахівцях, професіоналах. Це і потрібно демонструвати впродовж усієї співбесіди.

Пам’ятка №1

Підготовка до співбесіди

1. Зберіть якомога більше інформації про установу, в яку вас запрошують на співбесіду. Таку інформацію можна одержати різними способами:

• Прочитати в Інтернеті або газетній статті про організацію.

• Ознайомитися з продукцією чи послугами, які надає установа.

• Поспілкуватися з консультантом агентства, куди ви звернулися.

Що слід знати про організацію, в яку ви йдете на співбесіду:

• Які послуги або продукцію пропонує організація.

• Кому і де реалізує свою продукцію.

• Скільки років уже існує.

• Юридичний статус організації.

• Склад керівництва та як часто змінюється.

• Який має прибуток.

• Чи проводилося скорочення штатів за останні три роки.

• Відгуки преси про установу.

• Ставлення керівництва до працівників.

• Нові проекти, що розробляють у організації.

• Партнерів за кордоном.

• Чи входить організація в інше об’єднання.

2. Приготуйте копії дипломів, свідоцтв, резюме та інших необхідних документів. Особи творчих професій можуть принести свої статті, малюнки тощо.

3. Приготуйтеся назвати прізвища і контактні телефони осіб, які можуть дати вам рекомендаційного листа.

4. Заздалегідь дізнайтеся точну адресу організації. Розрахуйте так свій час, щоб ви прийшли за 15 хвилин до початку співбесіди. Якщо ж ви запізнюєтеся, то обов’язково зателефонуйте й повідомте про це, а прийшовши, попросіть вибачення.

5. Подбайте про діловий стиль одягу.

6. Складіть список очікуваних запитань і підготуйте на них відповідь.

Пам’ятка №2

Найпідступніші запитання під час співбесіди

1. Розкажіть про себе.

За допомогою цього запитання можна багато дізнатися про кандидата на вакансію, зокрема про його пріоритети в житті.

2. Назвіть свої недоліки (слабкі сторони).

Слід відповісти нейтрально: «У мене, безперечно, є недоліки, але вони не будуть впливати на роботу».

3. Чому ви звільнилися з попереднього місця роботи? Чому ви вирішили змінити місце роботи?

Не слід розповідати про конфлікти, якщо навіть вони були, і звинувачувати свого колишнього керівника. Краще відповісти, що не було професійного зростання.

4. Назвіть бажаний мінімум і максимум зарплатні.

Можна з’ясувати, яку зарплатню фірма збирається вам запропонувати. Якщо змушені будете назвати конкретну суму, то можна називати суму, яка на 10-15% вища попередньої зарплати.

5. Які ваші найбільші досягнення?

Складіть список своїх успіхів за останні роки. Якщо ви не можете похвалитися супердосягненнями, то можна розповісти про те, що на попередньому місці роботи ви опанували нову комп’ютерну програму, вивчили іноземну мову тощо.

6. Як довго плануєте працювати у нашій фірмі?

Відповісти можна так: «Щоб відповісти на це запитання, я повинен попрацювати деякий час і зрозуміти, чи зможу працювати в колективі, якими будуть завдання, які я буду виконувати тощо».

7. Що ви знаєте про нашу установу?

Отже, якийсь мінімум про установу слід знати.

8. Чому ви хочете в нас працювати?

Розпочніть із того, що установа стабільна, влаштовує посада, обов’язки, зручне місце розташування офісу тощо.

9. Ваше ставлення до виробничих перевантажень?

Уточніть, які під час роботи будуть перевантаження. Якщо вас задовольнятимуть відповіді, тоді впевнено скажіть, що ви погоджуєтеся на такі умови.

Додаткові запитання під час співбесіди

• Як зазвичай проходить ваш робочий день?

• Як ви визначаєте пріоритетність своїх професійних справ?

• Над якою проблемою вам було б цікаво працювати?

• Назвіть три ситуації, за яких вам не вдалося осягти успіху.

• Яку користь матиме наша фірма, призначивши вас на цю посаду?

• Вирішіть таке ситуаційне завдання. Вам слід умовити інвестора вкласти гроші в запропонований проект. Як ви це будете робити?

Література

2. Шевчук С.В, Клименко І.В. українська мова за професійним спрямуванням: Підручник. – К.: Алерта, 2011. – С.211-227

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 5

Культура усного фахового спілкування

Людині потрібно два роки, щоб

навчитися говорити, і шістдесят років,

щоб навчитися слухати (Л.Фейхтвангер)

І. Підготуйте відповіді на запитання, виконайте завдання:

1. Прочитайте тексти і з’ясуйте, яких правил етикету телефонної розмови не дотримано і чому.

І.

• Алло, пане директоре! Мій син не може прийти сьогодні до школи.

• А хто говорить?

• Мій тато (Нар. творчість).

ІІ.

• Алло! Алло!

• А вам кого?

• А мені покличте Зою!

• А немає тут такої!

• А ви хто? Алло! Алло!

Але в трубці лиш гуло (Г.Чубач).

ІІІ.

Ділові розмови

Щоденно після школи

У Петрика і Вови

Усе по телефону

Йдуть «ділові» розмови:

• Здоров!

• Здоров!

• Як справи?

• Що робиш? – я питаю

• Та ось по телефону з тобою розмовляю…

• А як у тебе справи?

• Та справи – те, що треба!

• А що ти зараз робиш?

• Та от дзвоню до тебе…

• Ну, що ж – бувай здоровий, бо вже пора кінчати:

Ще треба подзвонити до Роми і до Гната (Гицько Бойко).

2. Назвіть етапи, з яких складається службова телефонна розмова. Схарактеризуйте їх.

3. Успіх ділової розмови по телефону залежить від уміння дотримуватися певних правил поведінки. «Не випускайте з уваги тієї обставини, що телефонна розмова – це значною мірою ваша візитна картка. Уміння ділових людей вести телефонні розмови сприяє й авторитету фірми, організації, яку вони представляють» (Б.Швальбе). Пригадайте, які ви знаєте правила ведення телефонної розмови?

• якщо телефонуєте ви;

• якщо телефонують вам;

• незалежно від того, хто телефонує.

4. Прочитайте фрагмент телефонної розмови. Відредагуйте й запишіть правильний варіант.

• Алло! Це хто?

• Сергій Жайворонок. А вам хто треба?

• Керівник установи. Я не знаю його ім’я по батькові.

• А хто це дзвонить?

• Олександр Заблотський.

• А ви хто такий?

• Я – фахівець з прикладної математики. Хотів би працювати у вашій організації.

• Керівникові ніколи з вами говорити.

5. Розмови про працевлаштування можна вести за допомогою телефону. Змоделюйте (письмово) телефонний діалог. Поясніть, у чому полягає його відмінність від безпосереднього контакту.

6.Яка специфіка використання мобільних телефонів? Назвіть етичні норми використання мобільних телефонів.

Література

Шевчук С.В, Клименко І.В. українська мова за професійним спрямуванням: Підручник. – К.: Алерта, 2011. – С.211-227

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 6

Форми колективного обговорення професійних проблем

І. Підготуйте відповіді на запитання, виконайте завдання:

1. Схарактеризуйте значення ділових переговорів для вашої майбутньої професії. Назвіть стратегії ведення і стадії перемовин.

2. Поширеною формою колективного обговорення ділових проблем є збори. Збори готують заздалегідь, і що ретельніше, то кращим буде їх результат. Пригадайте, з яких етапів складаються збори.

3. Що таке нарада? На які види поділяють наради? З якою метою їх проводять?

Скориставшись таблицею, проаналізуйте етапи організації ділової наради.

		Організація ділової наради
1. Підготовка наради: 1.1. Планування. 1.2.Підготовка доповіді і проекту рішення. 1.3. Підготовка документів і приміщення. 1.4. Підготовка учасників до наради.			2. Проведення наради: 2.1. Відкриття наради. 2.2. Виголошення доповіді. 2.3. Відповіді на запитання. 2.4. Обговорення доповіді.		3.Підбиття підсумків наради: 3.1. Прийняття рішення. 3.2. Підписання протоколу. 3.3.Контроль виконання прийнятих рішень.

4. Що таке дискусія? Які є правила ефективної дискусії?

5. Схарактеризуйте різні форми організації дискусії («дерево рішень», дискусія в стилі телевізійного ток-шоу, дебати, «мозковий штурм»).

6. Які ви знаєте технології проведення «мозкового штурму»? За яких обставин використовують цю форму дискусії?

7. Ознайомтеся з основними правилами застосування методу «мозкового штурму» і (студенти, номер яких у списку парний) підготуйтеся до участі в дискусії на тему:

«Тему дискусії підберіть самостійно».

Основні правила застосування методу «мозкового штурму» такі:

• Серед присутніх виділяються підгрупи генераторів, критиків і захисників ідей та підгрупа остаточного оцінювання запропонованих ідей.

• Під час «мозкової атаки» усі рівні, немає ні керівника, ні підлеглих – є ведучий і учасники.

• На етапі генерації ідей заборонені будь-які критичні зауваження і оцінки. Кожну пропозицію фіксують (на дошці, в зошитах, за допомогою магнітофона).

• Дозволяється ставити запитання з метою уточнення і розвитку ідей.

• Неодмінною умовою «штурму» є оптимізм, впевненість у позитивному результаті. Утверджується осробистісно-діалогічний стиль спілкування, доброзичливість.

• Етап – висування ідей – може бути проведений у 2-3 періоди по 7-10 хвилин. Групи критики, захисту й оцінювання після кожного періоду приймають рішення і занотовують їх до протоколу «штурму». Під час критики ідей будь-яка форма їх захисту заборонена. Автор ідеї теж висловлює свою думку про її недоліки.

• На прикінцевому етапі критика знову заборонена, висловлюються лише пропозиції щодо розвитку найоригінальніших ідей і їх практичної реалізації. Ведучий узагальнює результати творчої роботи, називаючи ідеї і способи вирішення поставлених завдань.

8. Чим відрізняються дебати від дискусії та які методи дебатування використовують? Прочитайте статтю і (студенти, номер яких у списку непарний) підготуйтеся до участі в дебатах на тему: «Тему дебатів підберіть самостійно».

Зазвичай дебати складаються з таких етапів:

Формулювання та обґрунтування власного бачення проблеми. На цьому етапі важливо справити сильне враження, адже перший удар – половина виграної битви. Викласти власний погляд чітко і зрозуміло упродовж обмеженого часу – справжнє мистецтво, головним для якого є чотири чинники: увага аудиторії, актуальність питання, аргументація, сприймання присутніми.

Щоб вас сприймали слухачі, слід:

• Бути доброзичливим і відвертим.

• Не применшувати своїх можливостей, але й не перебільшувати їх.

• Не дозволяти собі ставитися зверхньо як до присутніх, так і до опонентів.

• Демонструвати інтерес до свого опонента, поважати його думки, навіть якщо вони різко протилежні вашим.

Обмін аргументами й запитаннями із залу. Це етап, на якому доповідачам дозволяється перебивати одне одного, а також передбачені запитання із залу.

Дебати – це стратегічна тактична гра, одержати перемогу в якій означає переконати присутніх. На другому етапі важливо використовувати зустрічні методи: заспокійливий протест (Ви, напевно, погано проінформовані? Ви зовсім не маєте рації?); умовне схвалення (Певна річ, Ви маєте рацію і донедавна це справді було так, але я можу навести такі зміни…); тактика ігнорування: ви нехтуєте реакцією опонента і поверхово розглядаєте його заперечення, водночас наводите переконливі аргументи «за»; відкладна тактика: ви знаєте, що є певний сенс у аргументах опонента, але зараз вони недоречні, можливо, вони стануть у пригоді пізніше; повторення: щоб переконати присутніх, ви повторюєте свої аргументи, послуговуючись різними мовними засобами; підміна понять: заперечуючи опонентові, ви змінюєте його аргументи на: Так, це дуже цікаве запитання. Це, певна річ, цікаве запитання.

Останнє слово опонентів. Третій етап дебатів найкоротший: кожному з опонентів надається ще одна можливість висловитися. Щоб прикінцеве слово було дієве, необхідно ще раз наголосити на суті виступу.

Ці та інші методи спілкування дають змогу генерувати ідеї, збагачувати творчу діяльність організації, а керівникові оперативніше впроваджувати нововведення.

9. Створіть за допомогою текстового редактора Microsoft Word власні візитні картки: стандартну і представницьку. Поясніть роль візитної картки в налагодженні ділового контакту.

Література

Шевчук С.В, Клименко І.В. українська мова за професійним спрямуванням: Підручник. – К.: Алерта, 2011. – С.236-258.