- •Глава 19 організація роботи забезпечуючих підрозділів 529
- •Глава 20 549
- •Частина і економіка підприємства Глава 1 підприємство в системі ринкових відносин
- •Глава 14
- •Підприємство: цілі діяльності, організаційні основи, продукція
- •Організаційно-правові форми підприємства
- •1.3 Ринкове середовище підприємства
- •Маркетинг товарів промислового виробництва
- •1.5. Економічний механізм діяльності підприємства
- •Контрольні питання
- •Глава 2 основний капітал підприємства
- •Глава 14
- •2.1. Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів підприємства
- •2.2. Класифікація, структура, облік та оцінка основних фондів
- •2.3. Знос, амортизація і відтворення основних фондів
- •2.4. Показники використання основних фондів
- •2.5. Нематеріальні активи
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 3 оборотні засоби підприємства
- •Глава 14
- •3.1. Оборотні засоби: загальна характеристика, склад та структура
- •3.2. Нормування оборотних засобів
- •3.3. Ефективність використання оборотних засобів підприємства
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 4 персонал підприємства та продуктивність праці
- •Глава 14
- •4.1. Персонал підприємства, його склад, структура і класифікація
- •4.2. Набір та підготовка персоналу підприємства
- •4.3. Визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства
- •4.4. Продуктивність праці, показники та методи її вимірювання
- •4.5. Чинники та резерви зростання продуктивності праці
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 5 оплата праці
- •Глава 14
- •5.1. Заробітна плата: сутність, функції
- •5.2. Елементи організації заробітної плати
- •5.3. Тарифна система оплати праці
- •5.4. Система оплати праці
- •5.5. Преміювання персоналу
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •7. Часові тарифні ставки за розрядами тарифної сітки наведені нижче:
- •7. Часові тарифні ставки за розрядами тарифної сітки наведені нижче:
- •Завдання для самостійного вирішення
- •3) Преміювання робітників за здачу продукції з першого подання здійснюється за спеціальною шкалою, яка наведена нижче:
- •Глава 6 собівартість продукції підприємства
- •Глава 14
- •6.1. Сутність, значення та класифікація витрат
- •6.2. Групування витрат за економічними елементами
- •6.3. Калькуляція собівартості продукції
- •6.4. Наближені методи розрахунку собівартості виробів
- •6.5. Напрями зниження собівартості продукції
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 7 ціноутворення
- •Глава 14
- •7.1. Ціна: поняття, функції, класифікація
- •7.2. Методи ціноутворення
- •7.3. Цінова політика підприємства
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 8 фінанси підприємств
- •Глава 14
- •8.1. Фінанси підприємств: сутність, функції
- •8.2. Грошові розрахунки підприємства
- •8.3. Формування та розподіл прибутку
- •8.4. Оподаткування підприємств
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 9 інвестиційна діяльність підприємства
- •Глава 14
- •9.1. Інвестиції: сутність, класифікація
- •9.2. Джерела інвестицій
- •9.3. Інвестиційний проект: зміст основні елементи
- •9.4. Аналіз ризиків інвестиційних проектів
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Глава 10 ефективность інженерних та господарських рішень
- •Глава 14
- •10.1. Сутність визначення ефективності інженерних та господарських рішень
- •10.2. Показники та методи розрахунку ефективності інвестицій
- •10.3. Показники порівняльної ефективності інновацій та методи розрахунку порівняльного ефекту виробничих інновацій
- •10.4. Методика розрахунку сукупного ефекту від створення нової продукції
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •11.1. Організація виробництва: сутність, принципи
- •11.2. Загальні форми організації виробництва
- •11.3. Типи виробництва, їх техніко-економічна характеристика
- •Контрольні питання
- •Глава 12 Впровадження інновацій у сфері виробництва
- •12.1. Комплексна організація підготовки виробництва до випуску нової продукції
- •12.2. Організація винахідницької, раціоналізаторської та патентно-ліцензійної роботи
- •12.3. Інформаційне забезпечення виробничої діяльності підприємства
- •Контрольні питання
- •Глава 13 організація наукових досліджень та проектно- конструкторських робіт
- •13.1. Види, методи і етапи виконання наукових досліджень
- •13.2. Завдання та стадії проектно-конструкторських робіт
- •13.3. Забезпечення технологічності конструкцій виробів
- •13.4. Автоматизація проектно-конструкторських робіт
- •13.5. Планування, фінансування і звітність про виконання науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт
- •13.6. Організаційні форми проведення наукових досліджень та проектно-конструкторських робіт
- •Контрольні питання
- •Глава 14 технологічна та організаційна підготовка виробництва
- •14.1. Завдання, стадії та етапи технологічної підготовки виробництва
- •14.2. Структура і завдання органів технологічної підготовки виробництва на підприємстві
- •14.3. Технологічна уніфікація та стандартизація
- •14.4. Порівняльний техніко-економічний аналіз технологічних процесів
- •14.5. Зміст та головні етапи організаційної підготовки виробництва
- •14.6. Організація переходу на випуск нових видів продукції
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 15 виробничий процес та його організація
- •15.1. Складові виробничого процесу
- •15.2. Виробничий цикл та його структура
- •15.3. Тривалість циклу простого процесу
- •15.4. Виробнича структура підприємства та цеху
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 16 методи організації виробництва
- •16.1. Організація виробництва непоточними методами
- •16.2. Сутність потокового виробництва та класифікація потокових ліній
- •6.3. Організація та основні розрахунки потокових ліній
- •16.4. Організація автоматизованого виробництва
- •16.5. Система виробництва "канбан"
- •Контрольні питання
- •Глава 17 основи організації праці
- •17.1. Цілі, завдання та зміст організації праці
- •17.2. Поділ і кооперування праці
- •17.3. Організація робочого місця та його обслуговування
- •17.4. Організація праці керівника
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 18 організація нормування праці
- •18.1. Сутність і задачі нормування праці
- •18.2. Класифікація витрат робочого часу та склад норми часу
- •18.3. Система норм і нормативів праці
- •18.4. Методи нормування праці
- •18.5. Вивчення витрат робочого часу спостереженням
- •18.6. Нормування праці управлінського персоналу
- •Контрольні запитання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Глава 19 організація роботи забезпечуючих підрозділів
- •19.1. Організація інструментального господарства у виробничій інфраструктурі підприємства
- •19.2. Ремонтні роботи та технічне обслуговування
- •19.3. Енергетичне забезпечення виробничих процесів
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 20 організація обслуговуючих господарств
- •20.1. Організація матеріально-технічного забезпечення і складського господарства
- •20.2 Нормування витрат і запасів матеріалів
- •20.3. Організація транспортного господарства
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 21 конкурентоспроможність продукції
- •21.1. Конкурентоспроможність продукції та її показники
- •21.2. Системи якості продукції та організація її контролю
- •21.3. Сертифікація продукції та атестація виробництва
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Частина ііі
- •Планування господарської діяльності
- •Глава 22
- •Загальна характеристика планування
- •22.1. Сутність планування та різновиди планів підприємства
- •22.2. Принципи, організація і методи планування
- •22.3. Система планових норм і нормативів
- •Контрольні питання
- •Глава 23 стратегічне та тактичне планування
- •23.1. Визначення, принципи формування, класифікація стратегій
- •23.2. Складові плану стратегічних змін
- •23.3. Тактичне планування виробничої діяльності підприємства
- •23.4. План виробничої діяльності
- •23.5. Бізнес-планування
- •Контрольні питання
- •Глава 24 планування інноваційних процесів
- •24.1. Завдання і методи планування інноваційних процесів
- •24.2. Сітьове планування, його сутність
- •24.3. Методика розробки і розрахунку сітьового графіка
- •24.4. Оптимізація сітьових графіків
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Глава 25 оперативно-календарне планування виробництва
- •25.1. Сутність, завдання і зміст оперативно-календарного планування
- •25.2. Системи оперативно-календарного планування виробництва та основні календарно-планові нормативи
- •25.3. Особливості оперативно-календарного планування в умовах різних організаційних типів виробництва
- •25.4. Організація диспетчерування виробництва
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв'язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Література:
7.3. Цінова політика підприємства
Ціноутворення важлива складова загальнокорпоративної політики. Цінова політика підприємства - це мистецтво управління цінами та ціноутворенням, установлювати на товари (послуги) такі ціни і так ними регулювати залежно від рівня конкурентоспроможності товару (послуги) та підприємства на ринку, щоб досягти очікуваних тактичних та стратегічних цілей.
Цілі ціноутворення мають кореспондентуватися з загальнокорпоративними цілями. До головних цілей діяльності підприємства можна віднести: 1) збереження стабільного положення на ринку; 2) максимізація прибутку та підвищення рівня рентабельності; 3) досягнення лідерства на ринку за обсягами реалізації продукції; 4) досягнення лідерства на ринку з позицій інноваційності, якості.
Для збереження стабільного положення на ринку або у випадку, коли підприємство ще не досягло стадії свого сталого розвитку, варто звернутися до поширених програм цінових поступок. Установлені ціни мають покривати витрати, гарантувати хоча б просте відтворення. Для того, щоб уникнути зниження реалізації товару та загострення конкурентної боротьби, підприємство має прискіпливо стежити за ситуацією на ринку: динамікою цін, появою нових товарів, діями конкурентів. Воно не повинно допускати надмірного завищення чи заниження цін на свою продукцію й намагатися знижувати витрати виробництва та збуту.
Якщо завдання зводиться до максимізації поточного прибутку, підвищення рівня рентабельності, підприємство будь-що прагне вибрати таку ціну, яка дала б змогу отримати максимальний прибуток, причому не в далекій перспективі, а за невеликий період часу з урахуванням невпевненості у сприятливому розвитку бізнесу або браку коштів.
У разі, якщо підприємство прагне досягти лідерства за показниками реалізації продукції, керівництво затверджує ціну на мінімально допустимому рівні, що забезпечує на певний період часу розширення сегмента ринку, збільшує кількість покупців, а отже, загальний обсяг збуту.
Намагання досягти лідерства може стосуватися й виробництва нової продукції, продукції гарантовано високої якості, коли підприємство хоче мати імідж інноваційності, надійності, високого рівня сервісу. При цьому, зазвичай, встановлюються високі ціни, оскільки необхідно компенсувати витрати на проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок, створення найсучаснішого парку устаткування, впровадження нових технологій, залучення висококваліфікованих фахівців.
Визначаючи цінову політику, керівництво підприємства має дотримуватися певних норм, принципів, а саме: а) досягнення заданого рівня прибутку на одиницю вкладеного капіталу; б) активізації споживчого попиту; в) забезпечення стабільного положення на ринку; г) гнучкості у здійсненні процесу ціноутворення; д) дотримання вимог державної політики цін.
Головними чинниками, які визначають цінову політику підприємства, є: місце і роль ціни у загальнокорпоративній стратегії; рівень попиту; вплив конкурентного середовища; платоспроможність населення; місце підприємства у "ціновій війні"; виробничі потужності; ціна і життєвий цикл товару; витрати виробництва; номенклатура та асортимент продукції; вплив каналів товарообігу; умови купівлі - продажу; вимоги рекламних агентів; сезонність продаж; методи розрахунку ціни; нормативні акти з боку держави.
Реалізуючи цінову політику, підприємство може дотримуватися різних стратегій, характеристики яких розглянемо дещо детальніше.
Стратегія високих цін. Застосовується цей вид стратегій переважно до товару-новинки, який патентно захищений. Стратегія високих цін приносить бажані результати за умов: висока ціна підтримує статус високої якості товару; має місце високий стабільний рівень поточного попиту з боку значної кількості споживачів, які надають перевагу особливим характеристикам товару; різниця між високою та середньою ціною не є суттєвою, оскільки в цьому випадку не створюються умови для проникнення на ринок товарів конкурентів; незначні втрати від продажу значної кількості товару за нижчою ціною; обмеженість конкуренції; попит на новий товар значно вищий від пропозиції; рівень виробничих та збутових витрат на одиницю продукції у разі випуску незначного обсягу товару ненабагато перевищує рівень цих витрат за умови повного завантаження виробничих потужностей; наявність значних бар'єрів входження на ринок.
Стратегія середніх цін. Цієї стратегії підприємство дотримується у таких випадках: прагнення до стабільності та збереження сприятливого клімату у своїй діяльності на ринку; отримання стабільного прибутку ставиться за мету на довготривалу перспективу; уникнення участі у "війні цін"; намагання не створювати умов для появи нових конкурентів; одержання справедливого прибутку на вкладений капітал.
Стратегія низьких цін. Її використовується з метою: зменшення ризику в конкурентній боротьбі у зв’язку з непередбаченим ставленням споживача до запропонованого товару; проникнення на зовнішній ринок; збільшення частки ринку на національному чи зовнішньому ринку; виходу на масового споживача; дозавантаження виробничих площ та потужностей; виявлення на ранніх етапах життєвого циклу товару перспектив його реалізації; відбиття бажання створення аналогічного товару конкурентами; досягнення високої цінової репутації товару.
Стратегія цільових цін передбачає отримання встановленого чи визначеного розміру прибутку протягом певного проміжку часу, досягнення певного відсотка прибутку на вкладений капітал, отримання цільового прибутку у разі змін обсягу продаж та цін.
Стратегію незмінних цін підприємство обирає у разі, якщо воно налаштоване на встановлення та збереження незмінної ціни на товар протягом тривалого періоду діяльності на ринку для створення іміджу стабільності та надійності у споживача. Для досягнення цієї мети визначений рівень цін підтримується за рахунок зменшення витрат на рекламу, упакування, транспортування, інших складових витрат.
Стратегія змінних цін ставить за мету здійснювати коригування ціни в сторону підвищення або зниження залежно від змінювання розміру витрат та/чи попиту. Підвищення ціни виправдано, якщо: збільшилися витрати на сировину; виникла потреба у підвищенні заробітної плати працівникам; поліпшилися властивості, якість продукції; істотно зріс попит на товар (послугу). Серед причин зниження ціни: намагання перекрити накладні витрати у разі неповного використання виробничих площ та потужностей, що дозволяє збільшити обсяг продажу; реагування на дії конкурентів; зниження витрат на виробництво товарів; зниження ділової активності на ринку (в період економічних криз).
Стратегія цін та репутація підприємства. У цій ситуації цінова політика передбачає враховувати такі чинники: досвід ділової активності на ринку; фінансовий стан підприємства; престижність торгової марки; частка ринку, яку займає підприємство; налагодженість зв'язків з оптовою та роздрібною торгівлею.
Стратегія цін на товари, пов'язані між собою з позицій попиту. Товари вважаються взаємопов'язаними між собою з позицій попиту, якщо ціна одного впливає на рівень ціни іншого у ситуації, коли споживач має можливість вибирати той чи інший товар для задоволення своїх потреб. Підприємство у цьому випадку повинно вести гнучку цінову політику щодо асортименту товарів для отримання запланованого загального обсягу прибутку.
Стратегія цін на товари, пов'язаних між собою витратами виробництва. Така ситуація має місце, якщо змінювання обсягів виробництва одного товару і витрати на його виготовлення зумовлюють змінювання витрат на виготовлення іншого. Це стосується побічних та супутніх товарів.
Стратегія пільгових цін. Таку стратегію застосовують у разі, коли підприємство хоче позбавитися певної продукції. При цьому встановлюються ціни, нижчі від собівартості або нижчі від визнаної ринкової ціни. У першому випадку маємо справу з демпінговими цінами, що може суперечити вимогам антимонопольного законодавства.
Стратегія цін згідно політики щодо якості товару. Тут можливий широкий спектр варіантів (табл. 7.1.) від стратегії преміальних націнок, коли висока якість потребує високої ціни за товар, до стратегії низької ціннісної значущості, коли за низьку якість товару можна заплатити відповідно низьку ціну.
Таблиця 7.1. Стратегії діяльності підприємства за показниками "якість-
ціна"
Якість |
Ціна |
||
Висока |
Середня |
Низька |
|
Висока |
1. Стратегія преміальних націнок |
2. Стратегія глибокого проникнення на ринок |
3. Стратегія підвищеної ціннісної значущості |
Середня |
4. Стратегія завищеної ціни |
5. Стратегія середнього рівня цін |
6. Стратегія доброякісності |
Низька |
7. Стратегія пограбування |
8. Стратегія показного блиску |
9. Стратегія низької ціннісної значущості |
Стратегія неокруглених цін. Кінцевий споживач або представник фірми щоденно спостерігає на цінниках суму, наприклад, не 1000 грн, а 997 грн. Такий підхід пояснюється декількома причинами: у споживача складається враження, що підприємство досить прискіпливо ставиться до визначення ціни на мінімально можливому рівні; покупцям подобається отримувати здачу; неокруглені ціни дають можливість споживачу встановити цінові ліміти, купуючи товар.
Стратегії дискримінаційних цін. Цей вид стратегій не враховує розбіжностей у витратах виробництва товару, а беруться до уваги особливі потреби споживача, варіанти товару, місцезнаходження споживача, фактор часу.
Отже, підприємство має постійно вдосконалювати методи своєї діяльності на ринку, використовуючи один з найефективніших механізмів – цінову політику, складовими якої виступають цілі, стратегії, процедура, методи ціноутворення з урахуванням внутрішніх та зовнішніх чинників.