17.3.4. Моделювання структури навчального заняття2

Прочитайте поданий дидактичний текст і побудуйте схеми структур описаних за текстом прикладів навчальних занять. Аналогічно опишіть та проаналізуйте структуру будь-якого заняття з вашого досвіду навчання.

Дидактичний текст

Основи моделювання структури навчального заняття

В теорії і практиці навчального заняття центральним є питання про його структуру, яка тлумачиться як логічне взаємне розташування і зв’язок етапів, що забезпечують якість заняття як системи, його цілісність. В основі виділення етапів навчального заняття – логіка процесу засвоєння навчального матеріалу. Отже, кожне навчальне заняття – це система певним чином поєднаних етапів навчання, що штучно створена для реалізації певних навчальних цілей.

Можна виділити 13 основних етапів, послідовна реалізація яких забезпечує повний цикл навчальної діяльності: 1 - організація; 2 - перевірка д/з; 3 – мотивування; 4 – інформування; 5 - первинна перевірка; 6 - закріплення; 7 - застосування; 8 - узагальнення і систематизація; 9 - контроль і самоконтроль; 10 – корекція; 11 - надання д/з; 12 - рефлексія; 13 – підсумки. Схематично структура такого заняття показана на рис. 17.3.

Рис 17.3. Структура заняття, що містить повний цикл навчальної діяльності

Однак у реальному процесі навчання кількість і черговість етапів можуть бути змінними в залежності від обраного типу заняття. Виділяють декілька типів навчальних занять, що мають дещо відмінну структуру:

0-й тип. Вступне заняття – надання узагальнений огляд того матеріалу, який буде вивчаться протягом всієї теми. Типова структура: організація (1) → мотивування (3) → інформування (4) → первинна перевірка (5) → рефлексія (12) → підсумки (13).

1-й тип. Навчальне заняття з вивчення і первинного закріплення нового матеріалу. Типова структура: організація (1) → мотивування (3) → інформування (4) → первинна перевірка (5) → закріплення (6) → узагальнення і систематизація (8) → надання д/з (11) → рефлексія (12) → підсумки (13).

2-й тип. Навчальне заняття з закріплення знань і способів діяльності. Типова структура: організація (1) → перевірка д/з (2) → закріплення (6) → контроль і самоконтроль (9) → корекція (10) → надання д/з (11) → рефлексія (12) → підсумки (13).

3-й тип. Навчальне заняття з комплексного застосування знань і способів діяльності. Типова структура: організація (1) → перевірка д/з (2) → мотивування (3) → застосування (7) → узагальнення і систематизація (8) → надання д/з (11) → рефлексія (12) → підсумки (13).

4-й тип. Навчальне заняття з узагальнення і систематизації знань і способів діяльності. Типова структура: організація (1) → перевірка д/з (2) → мотивування (3) → узагальнення і систематизація (8) → надання д/з (11) → рефлексія (12) → підсумки (13).

5-й тип. Навчальне заняття з перевірки, оцінки і корекції знань і способів діяльності. Типова структура: організація (1) → перевірка д/з (2) → мотивування (3) → застосування (7) → контроль і самоконтроль (9) → корекція (10) підсумки (13).

В реальній практиці рідко реалізуються заняття чистих типів, тому найчастіше виділяють ще один тип навчального заняття – комбінований, на якому вирішуються декілька дидактичних завдань. На таких заняттях з набору етапів викладач може утворювати найрізноманітніші комбінації: пропускати чи поєднувати декілька етапів, повторювати деякі етапи з різними блоками навчальної інформації і паралельно реалізовувати різні етапи з різними підгрупами учнів. Наведемо приклади таких комбінованих занять і покажемо їх структуру на рисунках.

Приклад 1: Викладач будує навчальне заняття таким чином. Після організації (1) і мотивування (3) викладач одночасно інформує учнів з першого питання (4¹) і здійснює первинну перевірку його засвоєння (5¹), надалі інформує (4²) і перевіряє (5²) учнів з другого питання, далі – з третього (4³, 5³). Потім він робить загальну перевірку первинного засвоєння теми (5), задає домашнє завдання (11), здійснює закріплення (6), узагальнення і систематизацію (8) набутих знань. В кінці він поєднує етапи рефлексії (12) і підсумків (13). На схемі структура такого заняття буде виглядати таким чином (рис. 17.4).

Рис. 17.4. Структура навчального заняття у прикладі 1.

Приклад 2: Викладач будує навчальне заняття таким чином. Після організації (1) викладач здійснює одночасно мотивування (3) та інформування (4) учнів з теми заняття. Надалі він поділяє учнів на дві підгрупи за ступенем осмислення нової теми: учні першої підгрупи, що гарно зрозуміли матеріал, відповідають письмово на запитання для первинної перевірки засвоєння теми (5₁), учням другої групи, що ще не досить добре осмислили новий матеріал, спочатку надається дидактичний текст з коротким викладом наданої попередньо викладачем інформації (4₂), а потім вже надаються питання для первинної перевірки засвоєння (5₂). Надалі всі учні виконують вправи на закріплення знань (6). Поті викладач знову розподіляє учнів за бажанням на три підгрупи, які паралельно виконують завдання на узагальнення і систематизацію набутої інформації ( 8₁, 8₂, 8₃) і змагаються між собою в якості їх виконання. Надалі викладач надає всім учням домашнє завдання (11), заняття завершується одночасною реалізацією етапів рефлексії (12) і підсумків (13). На схемі структура такого заняття буде виглядати таким чином (рис. 17.5).

5₁

8₁

3

1

6

4

11

8₂

12

4₂

5₂

13

8₃

Рис. 17.5. Структура навчального заняття у прикладі 2.

Такий детальний розгляд такої формальної, на перший погляд, процедури як моделювання структури заняття, має принципове значення. Кожному викладачу слід вміти побудувати навчальне заняття з урахуванням психологічних закономірностей засвоєння, особливостей навчальної групи, змісту матеріалу і т.п. І в цьому разі моделювання допомагає продумати і систематизувати хід роботи.

Приклади навчальних занять³:

Урок у школі м. Лос-Анджелеса (США)

Уявіть собі такий урок з 7-літніми дітьми (третій рік навчання) Діти півколом розташовуються на килимі, кожний зручніше для себе, без якої-небудь регламентації. Учитель - молодий бородатий чоловік - теж сидить на килимі перед ними.

- Ми сьогодні проведемо симпозіум про жаб, - говорить учитель. Суне руку в маленьку картонну коробочку:

- Я зараз дістану жабу...

Дістає жабу, показує дітям, тягне її за лапки:

- Дивитеся, які в неї очі, лапки, який колір ...

Саджає жабу на килимі, та починає стрибати в різні сторони Діти з веселим переляком розбіглися по кімнаті: хто на диван заліз, хто на стілець.

- Хто не боїться, нехай візьме жабу в руки, у мене тут і інші жаби є.

Випускає з коробочки ще трьох жаб. Ті теж починають стрибати.

- Жаба не кусається, вона вам шкоди не заподіє Тільки беріть її ніжно, не заподіюйте біль і розглядайте уважно.

Один із найсміливіших підповзає до жаби, обережно бере її в руки. Сміливість передається іншим.

Утворюється чотири групи дітей.

- Даю вам 15 хвилин, - говорить учитель, - за цей час ви повинні вивчити жабу: які в неї очі, лапки, форма, як вона стрибає Потрібно посадити її в акваріум і подивитися, як вона буде там поводитися.

Кожний одержує листок, на якому намальована жаба. На ньому дитина повинна записати свої особисті спостереження, описати зовнішність жаби. У групах діти вибирають доповідачів, вони узагальнюють спостереження інших.

Проходить 15 хвилин. Учитель знову запрошує усіх на симпозіум. Діти влаштовуються півколом. Доповідачам дається по півтори хвилини. Вони розповідають про результати спостережень.

Починається дискусія. Вчитель у ній уже та людина, що у житті «не бачила» жаб, боїться їх, але страшно цікавиться, що це за тварина, чому живе то на землі, то у воді, як може стрибати на довгі відстані, як поводиться. Така роль учителя не обговорюється, це відбувається як би саме собою.

Діти пояснюють, показують, переконують його.

Для висловлення своєї думки кожному дається 15-20 секунд За цей час треба висловити яку-небудь думку, обґрунтувати її. Потім ще можна взяти слово.

Симпозіум завершується тим, що робляться узагальнення, порівняння

- На наступному занятті я збираюся принести вам черепаху, хочете? Живу, звичайно.

Діти в захваті.

Вони цікавляться, що буде з цими чотирма жабами.

- Можна залишити в школі, пустити в нашому дворику, там травичка, басейн маленький, це їм сподобається. А якщо хто хоче і може доглядати за жабами, нехай візьме собі додому.

Урок у Вальдорфській школі (Німеччина)

Перший клас (5-6-літні діти), кінець навчального року.

Учитель - теж молодий бородатий чоловік (у школах країн Заходу я не раз зустрічався з чоловіками —вчителями початкових класів).

Урок починається з медитації.

Діти вихваляють сонце, день, природу, навіюють самим собі бути добрими, милосердними, любити близьких, учителя, товаришів, любити учитися, читати і т.д. Це не заучені фрази, кожний імпровізує для себе, говорить напівголосно. На це йде 15 хвилин.

Потім учитель веде невимушену бесіду про прожитий день.

Далі діти приступають до читання розповіді, обговорюють її, висловлюють свою думку, доповнюють, продовжують зміст.

Переходять до листа. Дітям пропонується записати пропозиції, проаналізувати їх граматично, доповнити.

Після цієї роботи діти дістають флейти і розучують красиву, спокійну мелодію. Хтось диригує замість учителя, хтось набирає мелодію на висячих металевих трубах.

Приступають до рішення математичних задач. Самі створюють задачі і самі вирішують їх.

Учитель запрошує дітей у маленький спортзал. Там улаштовується дуже рухлива гра (потрібно підстрибувати, бігати, сідати, устигати, догадуватися), що вимагає від дітей математичної кмітливості, швидкого обчислення. Учитель - рівноправний учасник гри.

90 хвилин уроку вичерпуються.

Діти йдуть відпочивати, снідати, проводять вільний час на власний розсуд: грають у дворі, де споруджені складні спортивні містечка, йдуть в ігрову кімнату, грають на комп'ютері, сидять у бібліотеці, лежать на дивані...

Цей учитель поведе дітей до восьмого класу, буде учити їх по можливості всім предметам.