1. Вибір і обгрунтування вихідних даних для технологічних розрахунків
Рішення питань по уточненню типу і розміру будівельних споруд і їхнього взаємного розташування, визначенню коефіцієнту забудівлі, кількості мостів в окремих елементах парку вимагає виконання спеціальних технологічних розрахунків.
Точність розрахунків визначається у першу чергу правильністю прийнятих вихідних даних.
Першим етапом для виконання обсягу ,що вимагається технологічних розрахунків повинні бути визначені наступні основні вихідні дані:
- тип військової частини і ступінь її боєготовності;
- штатна і перелікова кількість машин та їхній розподіл по групам експлуатації, типам, маркам і підрозділам;
- загальний технічний стан машин різних груп (пробіг і строки служби з початку експлуатації);
- прийнята система технічного обслуговування і поточного ремонту машин;
- прийнята схема технологічного процесу технічного обслуговування машині встановленого на них спеціального обладнання;
- періодичність, що приймається і нормативи затрат трудових ресурсів технічного обслуговування та поточного ремонту машин різних груп (у тому числі спеціальних);
- штатна чисельність особового складу, призначеного для технічного обслуговування і встановлений режим роботи;
- засоби що використовуються для технічного обслуговування і поточного ремонту машин;
- прийнятий розрахунковий режим роботи окремих елементів парку та ін.
Другим етапом технологічних розрахунків є вибір і обгрунтування розрахункового режиму що вживається загально з визначенням значень його окремих параметрів.
В якості розрахункових режимів можуть вживатися:
- режим середньорічного обсягу роботи, підлягаючих виконанню по технічному обслуговуванню і поточному ремонту автомобільної техніки і прийнятих при цьому фондах часу робочого посту та робочого часу виробничників;
- режим середньомісячного обсягу роботи, що приймається в якості розрахункового для визначення завантаження окремих елементів парку.
На основі прийнятого розрахункового режиму визначаються:
- кількість робочих постів для кожного елемента парку з врахуванням режиму використання машин окремих груп;
- розподіл робочих постів по видам робіт (ТО-1, ТО-2 і ТР);
- можливий засіб організації технічного обслуговування машин для даної конкретної частини;
- кількість ,що вимагається від виробників ТЕЧ та їхній розподіл по видам робіт і місцю роботи;
- кількість, що вимагається основного виробничого паркового обладнання і режим його використання;
- розмір виробничих і допоміжних приміщень ТЕЧ та інші питання.
Частина запитань вирішується розрахункове на основі режиму, що приймається використання машин щоденної експлуатації, при цьому визначаються:
- розміри, що вимагаються майданчиків для перевірки і контрольного огляду машин у КТП перед виходом та поверненні до парку;
- кількість ,що вимагається постів й розмір майданчика для пункту заправки;
- запас, що вимагається пального і мастил на пункті заправки;
- тривалість роботи пунктів заправки, чистки і мийки та майданчиків щоденного технічного обслуговування машин.