1. Порядок оформлення паспорту аеродромних балонів
В авіації найбільше застосування для збереження газоподібних продуктів одержали аеродромні балони типу АБ-150, АБ-350 і АБ-630. Кожен балон повинний мати справний вентиль, башмак, ковпак, кільце горловини і два гумових кільця. Балони водневі. Установлені на пересувних засобах, а також стаціонарно (у системах централізованої зарядки), можуть бути без башмаків, ковпаків і гумових кілець.
Балони АБ-630 установлюються на газозарядні станції з метою збільшення їх продуктивності й ефективності використання застосовуваних в авіації газів.
Бокові штуцера вентилів для балонів, наповнюваних воднем і іншими горючими газами, мають ліву різьбу, для балонів, наповнюваних киснем й іншими не горючими газами – праву різьбу.
На верхній сферичній частині кожного балона повинні бути чітко нанесені тавруванням наступні дані: товарний знак заводу-виробника; номер балона; маса порожнього балона; дата (місяць і рік) виготовлення (випробування) і рік наступного огляду; робочий тиск (кгс/см2 чи МПа); пробний гідравлічний тиск (кгс/см2 чи МПа); ємність балона (л), для балонів ємністю до 12 літрів включно – номінальна, для балонів ємністю понад 12 літрів до 55 літрів включно – фактична з точністю до 0,3 літрів; клеймо ВТК заводу-виробника; клеймо інспектора державного технічного надзору.
Місце на балонах, де вибиті паспортні дані, повинно бути покрито безбарвним лаком і обведене фарбою у вигляді рамки. Зовнішня поверхня балонів повинна бути пофарбована. Написи на балонах наносяться по колу на довжину не менш 1/3 кола, а деякі балони, крім того, повинні мати поперечну смугу по всьому колу під написом. Фарбування і написи на балонах повинні відповідати заповненому газу.
2. Порядок обліку та огляду судин
Усі судини, у тому числі і балони, установлені стаціонарно чи в станціях, що працюють під тиском, враховуються в частинах у спеціальній книзі обліку й огляду судин, що зберігається в особи, яка здійснює нагляд.
Особа, яка призначена наказом по частині для здійснення нагляду за судинами, на підставі результатів їх технічного огляду, видає дозвіл на застосування судин. Наказом по частині призначається також особа, відповідальна за справний стан і безпечну дію судин, що працюють під тиском.
Для обслуговування судин призначаються особи, які пройшли навчання і перевірку знань у кваліфікаційній комісії, а також інструктаж з техніки безпеки. Особам, що здали іспити, видаються посвідчення з правом роботи на цих судинах. Періодична перевірка знань персоналу проводиться ВКК частини не рідше одного разу в рік з оформленням протоколу.
Судини, що працюють під тиском, у процесі експлуатації піддаються періодичному огляду у визначений термін:
судини для транспортування і збереження кисню, азоту й інших не корозійних криогенних рідин, захищені поверхневою ізоляцією чи ізоляцією на основі вакууму – не рідше одного разу в 10 років;
балони, що знаходяться в експлуатації – не рідше чим через 5 років;
балони, установлені стаціонарно, а також установлені постійно на пересувних засобах, у яких зберігається стиснене повітря, кисень, аргон, азот і гелій з температурою крапки роси – 350 С і нижче, заміряної при тиску 15 МПа і вище, а також балони із зневодненою вуглекислотою – не рідше чим через 10 років.
Технічний огляд балонів записують у журнал випробувань, а цистерн (резервуарів) – у паспорт (довідку). Крім того, на кожнім балоні наноситься клеймо інспектора державного технічного надзору, дата зробленого і наступного огляду.
Огляд судин здійснюється на спеціальних (випробувальних) пунктах в авіаційних частинах чи на заводах. В авіаційних частинах пункти, як правило, організуються в складі киснево-газового комплексу чи при АКДС. Начальником пункту призначається офіцер-фахівець киснево-газової техніки. Пункт реєструється в державній технічній інспекції об’єднання, що видає дозвіл на огляд судин при наявності виробничого приміщення і технічних засобів, що забезпечують можливість якісного проведення огляду; інструкції з проведення огляду; наказу по частині про призначення особи, відповідальної за проведення огляду, що має відповідне посвідчення і 4-ту кваліфікаційну групу по техніці безпеки. При видачі дозволу державна технічна інспекція реєструє у себе клеймо з відповідним шифром, привласненим даному пункту.
Технічним засобом для огляду і ремонту балонів є табельне обладнання, що входить в комплект установки для перевірки й опресування судин (УПОС-1).
Знежирення судин (резервуарів) зріджених газів з метою видалення мастил й інших жирових речовин з їх внутрішніх поверхонь проводиться парами розчинника (етилового спирту, фреону–113 та ін.) за допомогою установки знежирення резервуарів УОР-1. Установка дозволяє робити відігрівання внутрішніх поверхонь виробів підігрітим повітрям, подачу пару розчинника у виріб з наступною конденсацією пару на внутрішніх його поверхнях, продувку повітрям до повного видалення залишків розчинника зі знежиреного виробу.
Відновлення вакууму в паливоізоляційному просторі транспортних резервуарів (ТРЖК) проводиться спеціальним стендом для вакуумування. Перед наповненням судин проводиться їх зовнішній огляд, перевірка наявності залишкового тиску в балонах і відповідність наявного в них газу призначенню судин.
Забороняється наповняти газом судини, якщо минув термін періодичного огляду; відсутній залишковий тиск газу; відсутні встановлені клейма; ушкоджений корпус (тріщини, сильна корозія, помітні зміни форми); відсутні чи не відповідають правилам фарбування написи; мається наявність вологи в балонах; несправні вентилі чи апаратура.