- •Тема 5. Правове регулювання реорганізації та ліквідації банків
- •1. Види та умови реорганізації банків
- •1.1. Види реорганізації банків
- •1.2. Умови реорганізації банку
- •1.2.1. Одержання попереднього дозволу нбу на реорганізацію
- •1.2.2. Особливості рішення про реорганізацію банку
- •2. Процедура реорганізації банків
- •2.1. Основні етапи реорганізації банку
- •1. Підготовка уповноваженими органами банків, які реорганізуються, обґрунтування реорганізації та проектів відповідних документів
- •2. Надання учасникам банків, що реорганізуються, інформації про реорганізацію
- •3. Прийняття рішення про реорганізацію
- •4. Зупинення обігу акцій кожного банку, який реорганізується
- •5. Одержання попереднього дозволу нбу на реорганізацію та затвердження нбу плану реорганізації
- •6. Укладення угоди про реорганізацію між банками, що реорганізуються
- •7. Оприлюднення інформації про реорганізацію
- •8. Одержання згоди Антимонопольного комітету України на реорганізацію
- •9. Задоволення вимог кредиторів
- •10. Реалізація акціонерами банку права вимоги обов'язкового викупу належних їм акцій
- •11. Отримання учасниками банку дозволу нбу на придбання або збільшення істотної участі в банку-правонаступнику
- •12. Аудиторська перевірка банків, що реорганізуються
- •13. Складання передавального акту (роздільного балансу)
- •14. Прийняття наглядовою радою кожного з банків, які реорганізуються, рішень, пов’язаних із продовженням процедури реорганізації
- •15. Затвердження передавального акту (чи розподільчого балансу)
- •16. Прийняття рішень, пов’язаних із створенням кожного банку-правонаступника
- •17. Погодження в нбу статуту кожного банку – правонаступника (змін у статуті у випадку приєднання)
- •18. Державна реєстрація кожного банку-правонаступника (змін у статуті банку-правонаступника, що виникають при реорганізації шляхом приєднання)
- •19. Державна реєстрація припинення як юридичної особи кожного банку-правопопередника (змін у статуті банку - правопопередника, що виникають при реорганізації шляхом виділу)
- •20. Здійснення запису в Державному реєстрі банків про реєстрацію кожного банку – правонаступника
- •21. Здійснення запису в Державному реєстрі банків про припинення банка-правопопередника і всіх його відокремлених підрозділів в результаті реорганізації шляхом злиття, приєднання, поділу
- •22. Дії по легітимації банків-правонаступників
- •23. Фактична передача до банку (-ів), що виникає (-ють) внаслідок реорганізації, майна, зобов’язань, документів
- •24. Дії, пов’язані із реєстрацією випуску акцій кожного банку-правонаступника, що приймає участь у реорганізації
- •25. Дії з реструктуризації участі учасників (акціонерів) в статутних капіталах банків-учасників реорганізації
- •26. Отримання банківської ліцензії на здійснення операцій кожним банком-правонаступником
- •2.3. Особливості правового регулювання перетворення банків
- •3. Поняття, види та підстави ліквідації банків
- •3.1. Поняття та види ліквідації банків
- •3.1.1. Ліквідація банку з ініціативи власників
- •3.1.2. Ліквідація банку з ініціативи нбу (у тому числі за заявою кредиторів)
- •3.2. Особливості ліквідації банку у разі його неплатоспроможності
- •3.3. Співвідношення банківського законодавства та законодавства про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом
- •4. Правове становище ліквідатора банку
- •4.1. Вимоги до ліквідатора банку та умови його призначення
- •4.2. Повноваження ліквідатора
- •5. Процедура ліквідації банків
- •5.1. Основні етапи ліквідації банку
- •1. Прийняття рішення про ліквідацію банку та відкликання банківської ліцензії
- •2. Оголошення про ліквідацію та приймання вимог кредиторів
- •3. Здійснення заходів щодо підготовки задоволення вимог кредиторів
- •4. Зупинення обігу акцій банку, що ліквідується
- •5. Розкриття особливої інформації про банк, який ліквідується
- •6. Інвентаризація та оцінка майна банку, що ліквідується. Складання початкового балансу
- •7. Складання проміжного ліквідаційного балансу
- •8. Продаж майна банку, який ліквідується.
- •9. Задоволення вимог кредиторів банку
- •10. Скасування випуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій банку, що ліквідовується
- •11. Затвердження ліквідаційного балансу, звіту ліквідатора та інші дії по завершенню ліквідації
11. Затвердження ліквідаційного балансу, звіту ліквідатора та інші дії по завершенню ліквідації
Відповідно до змісту глави 12 розділу YI «Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства» ліквідатор зобов'язаний подати НБУ ліквідаційний баланс на звітну дату і остаточний звіт ліквідатора у зв'язку із завершенням розрахунків з кредиторами та/або закінченням строку ліквідації банку. 1
Ліквідатор складає ліквідаційний баланс у формі оборотно-сальдового балансу за період з дати складання початкового балансу до дати закінчення строку ліквідації банку. У ліквідаційному балансі мають зазначатися місцезнаходження банку, функціональна валюта звіту та одиниця її виміру тощо. Ліквідатор складає ліквідаційний баланс після вжиття (відповідно до законодавства України) усіх можливих заходів щодо формування ліквідаційної маси та задоволення вимог кредиторів.
Ліквідатор у ліквідаційному балансі відображає:
- активи і власний капітал банку, за їх наявності, у грошовій одиниці;
- активи, які залишилися непроданими, та зобов'язання банку, які залишилися невиконаними, що передані в управління іншій юридичній особі за рішенням НБУ;
- невиконані зобов'язання банку перед НБУ і державою в особі Міністерства фінансів України, що виникли у зв'язку з наданням поворотної фінансової допомоги.
У разі ліквідації банку з ініціативи власників у ліквідаційному балансі додатково відображаються відомості про майно (активи) банку, що залишилося після завершення розрахунків з кредиторами.
Ліквідаційний баланс, відомість накопичених оборотів, перелік незадоволених вимог кредиторів засвідчуються підписами ліквідатора, головного бухгалтера і відбитком печатки банку. Остаточний звіт засвідчується підписом ліквідатора і відбитком печатки банку.
Комісія НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків в строк до 20 робочих днів з дня отримання НБУ документів приймає рішення про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури на підставі висновку уповноваженого структурного підрозділу.
Рішення про виключення банку з Державного реєстру банків приймає Комісія НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків. Згідно зі ст. 98 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Уповноважений структурний підрозділ протягом п'яти робочих днів після отримання рішення Комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків про виключення банку з Державного реєстру банків зобов'язаний у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», звернутися до державного реєстратора для внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про припинення банку як юридичної особи внаслідок його ліквідації. Відповідно до ч. 5 ст. 111 ЦК України банк є ліквідованим з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення його як юридичної особи. Порядок внесення запису до Єдиного державного реєстру про ліквідацію банку визначено Розділом IV «Державна реєстрація припинення юридичної особи» Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
1 Закон України «Про банки і банківську діяльність»: Науково-практичний коментар/за заг. ред. В.С.Стельмаха. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – 520 с. – С. 149
1 Офіційний друкований орган - офіційне друковане видання НКЦПФР (п. 13 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства»).
1 Васильченко З.М. «Комерційні банки: реструктуризація та реорганізація»: Монографія. – К.: Кондор, 2004, С. 5
2 В. Кротюк, В. Новіков. Особливості нового Закону України «Про банки і банківську діяльність» - Вісник Національного банку України, лютий 2001 – С. 2-4.
1 У такій ситуації мають місце ознаки нездоланної неплатоспроможності банку. Зважаючи на те, що розмір вимог кредиторів у Законі України «Про банки і банківську діяльність» не вказаний, слід використовувати положення, зафіксовані у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
2 Можливість припинення процедури банкрутства банку з волі НБУ у літературі визнається як така, що позбавляє кредиторів банків чітких, прозорих і справедливих юридичних засобів захисту своїх прав (О.Бірюков. Банкрутство банків. Чи є така сфера законодавства в Україні? – Юридична газета - № 13 - березень, 31, 2009 – С. 13).
1 Практика впровадження тимчасової адміністрації не завжди пов’язується із наступною ліквідацією банку. Мають місце приклади успішного роботи тимчасової адміністрації, результатом якої є відновлення нормальної діяльності банку. Детальніше про це див.: М.Гойванюк. Роль тимчасової адміністрації в процесі регулювання діяльності проблемних банків // Вісник Національного банку України» - листопад 2010 р. – с. 42 – 45.
1 Звітною датою є дата, яка настає за 20 робочих днів до закінчення строку ліквідації банку, установленого постановою Правління НБУ, або дата, визначена ліквідатором у межах строку ліквідації банку.