- •Тема 5. Правове регулювання реорганізації та ліквідації банків
- •1. Види та умови реорганізації банків
- •1.1. Види реорганізації банків
- •1.2. Умови реорганізації банку
- •1.2.1. Одержання попереднього дозволу нбу на реорганізацію
- •1.2.2. Особливості рішення про реорганізацію банку
- •2. Процедура реорганізації банків
- •2.1. Основні етапи реорганізації банку
- •1. Підготовка уповноваженими органами банків, які реорганізуються, обґрунтування реорганізації та проектів відповідних документів
- •2. Надання учасникам банків, що реорганізуються, інформації про реорганізацію
- •3. Прийняття рішення про реорганізацію
- •4. Зупинення обігу акцій кожного банку, який реорганізується
- •5. Одержання попереднього дозволу нбу на реорганізацію та затвердження нбу плану реорганізації
- •6. Укладення угоди про реорганізацію між банками, що реорганізуються
- •7. Оприлюднення інформації про реорганізацію
- •8. Одержання згоди Антимонопольного комітету України на реорганізацію
- •9. Задоволення вимог кредиторів
- •10. Реалізація акціонерами банку права вимоги обов'язкового викупу належних їм акцій
- •11. Отримання учасниками банку дозволу нбу на придбання або збільшення істотної участі в банку-правонаступнику
- •12. Аудиторська перевірка банків, що реорганізуються
- •13. Складання передавального акту (роздільного балансу)
- •14. Прийняття наглядовою радою кожного з банків, які реорганізуються, рішень, пов’язаних із продовженням процедури реорганізації
- •15. Затвердження передавального акту (чи розподільчого балансу)
- •16. Прийняття рішень, пов’язаних із створенням кожного банку-правонаступника
- •17. Погодження в нбу статуту кожного банку – правонаступника (змін у статуті у випадку приєднання)
- •18. Державна реєстрація кожного банку-правонаступника (змін у статуті банку-правонаступника, що виникають при реорганізації шляхом приєднання)
- •19. Державна реєстрація припинення як юридичної особи кожного банку-правопопередника (змін у статуті банку - правопопередника, що виникають при реорганізації шляхом виділу)
- •20. Здійснення запису в Державному реєстрі банків про реєстрацію кожного банку – правонаступника
- •21. Здійснення запису в Державному реєстрі банків про припинення банка-правопопередника і всіх його відокремлених підрозділів в результаті реорганізації шляхом злиття, приєднання, поділу
- •22. Дії по легітимації банків-правонаступників
- •23. Фактична передача до банку (-ів), що виникає (-ють) внаслідок реорганізації, майна, зобов’язань, документів
- •24. Дії, пов’язані із реєстрацією випуску акцій кожного банку-правонаступника, що приймає участь у реорганізації
- •25. Дії з реструктуризації участі учасників (акціонерів) в статутних капіталах банків-учасників реорганізації
- •26. Отримання банківської ліцензії на здійснення операцій кожним банком-правонаступником
- •2.3. Особливості правового регулювання перетворення банків
- •3. Поняття, види та підстави ліквідації банків
- •3.1. Поняття та види ліквідації банків
- •3.1.1. Ліквідація банку з ініціативи власників
- •3.1.2. Ліквідація банку з ініціативи нбу (у тому числі за заявою кредиторів)
- •3.2. Особливості ліквідації банку у разі його неплатоспроможності
- •3.3. Співвідношення банківського законодавства та законодавства про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом
- •4. Правове становище ліквідатора банку
- •4.1. Вимоги до ліквідатора банку та умови його призначення
- •4.2. Повноваження ліквідатора
- •5. Процедура ліквідації банків
- •5.1. Основні етапи ліквідації банку
- •1. Прийняття рішення про ліквідацію банку та відкликання банківської ліцензії
- •2. Оголошення про ліквідацію та приймання вимог кредиторів
- •3. Здійснення заходів щодо підготовки задоволення вимог кредиторів
- •4. Зупинення обігу акцій банку, що ліквідується
- •5. Розкриття особливої інформації про банк, який ліквідується
- •6. Інвентаризація та оцінка майна банку, що ліквідується. Складання початкового балансу
- •7. Складання проміжного ліквідаційного балансу
- •8. Продаж майна банку, який ліквідується.
- •9. Задоволення вимог кредиторів банку
- •10. Скасування випуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій банку, що ліквідовується
- •11. Затвердження ліквідаційного балансу, звіту ліквідатора та інші дії по завершенню ліквідації
3.1.2. Ліквідація банку з ініціативи нбу (у тому числі за заявою кредиторів)
У розділі VI «Відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку» «Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства» серед інших питань також визначається порядок ліквідації банків за ініціативою НБУ, у тому числі на підставі заяви кредиторів банку про ліквідацію банку в зв'язку з незадоволенням їх вимог унаслідок неплатоспроможності банку.
Згідно з п. 1.1 глави 1 розділу YI вказаного вище «Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства» НБУ має право відкликати банківську ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку:
- у разі наявності хоча б однієї з підстав, передбачених у ст. 20 Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
- у випадку, визначеному у ч. 2 ст. 73 Закону України «Про про банки і банківську діяльність» (уключаючи втрату банком бази даних, яка містить інформацію про клієнтів, контрагентів або залишки коштів на рахунках, відкритих у ньому, та неможливість відновлення цієї інформації);
- у випадку, визначеному у ч. 4 ст. 84 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Слід більш детально проаналізувати перелічені вище три групи підстав для прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку.
Якщо звернутися до ст. 20 Закону України «Про банки і банківську діяльність», то у ній вказується, що НБУ може відкликати банківську ліцензію виключно у таких випадках:
1) якщо було виявлено, що документи, надані для отримання ліцензії, містять недостовірну інформацію;
2) якщо банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;
3) у разі порушення Закону України «Про банки і банківську діяльність» або нормативно-правових актів НБУ, що спричинило значну втрату активів і настання неплатоспроможності банку (у п. 1.1 глави 1 розділу YI вищевказаного «Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства» уточнюється, що НБУ відкликає банківську ліцензію відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у разі недотримання банком нормативу адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності, установленого НБУ, і зниження його значення до рівня нижче ніж 3 відсотки);
4) на підставі висновку тимчасового адміністратора про неможливість приведення банку у правову відповідність з вимогами Закону України «Про банки і банківську діяльність» або нормативно-правових актів НБУ (наприклад, якщо тимчасовий адміністратор надав висновок про неможливість приведення значень нормативів капіталу банку у відповідність до вимог нормативно-правових актів НБУ; немає прийнятних пропозицій акціонерів, інвесторів щодо придбання акцій банку та вжиття інших заходів з відновлення належного фінансового стану банку або його реорганізації; акціонери, інвестори не виконали своїх зобов'язань щодо оздоровлення банку, унаслідок чого відновлення належного фінансового стану банку стало неможливим);
5) недоцільності виконання плану тимчасової адміністрації щодо реорганізації банку (наприклад, якщо НБУ після розгляду поданих тимчасовим адміністратором прогнозних розрахунків і плану реорганізації не надав згоду на реорганізацію банку та немає інших пропозицій від акціонерів, інвесторів щодо відновлення належного фінансового стану банку; НБУ відмовив власникам істотної участі, які звернулися до тимчасового адміністратора з пропозицією про реорганізацію банку, у дозволі на придбання або збільшення істотної участі в банку-правонаступнику; виконання заявлених кредиторами банку, що реорганізовується, вимог щодо припинення та дострокового виконання зобов'язань загрожує платоспроможності банку або є неможливим).
Стосовно ч. 2 ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», то у ній передбачається, що у разі порушення цього закону чи нормативно-правових актів НБУ, що спричинило значну втрату активів або доходів, і настанні ознак неплатоспроможності банку НБУ має право відкликати ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку згідно з положеннями цього закону. При цьому неплатоспроможність банку (як вказано у ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність») – це його неспроможність своєчасно та в повному обсязі виконати законні вимоги кредиторів через відсутність коштів або зменшення розміру регулятивного капіталу банку, що призвело до зменшення показника адекватності регулятивного капіталу до однієї третини нормативного значення (нормативне значення показника адекватності регулятивного капіталу встановлюється «Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків», затвердженою постановою Правління НБУ від 28 серпня 2001 р. № 368).
У ч. 4 ст. 84 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вказано, що НБУ має право відкликати банківську ліцензію, ініціювати ліквідацію банку в будь-який час, коли дійде висновку, що фінансове оздоровлення банку є неможливим. Ця підстава для відкликання банківської ліцензії та ініціювання ліквідації банку застосовується у процесі контролю НБУ за діяльністю у банку тимчасової адміністрації.
Вище були описані випадки, коли НБУ має право відкликати банківську ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку. Крім цих випадків законодавство України в певних ситуаціях зобов’язує НБУ відкликати банківську ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку. Зокрема, у ч. 6 ст. 88 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що якщо банк-боржник не спроможний виконати свої зобов'язання відповідно до рішення суду про примусове стягнення протягом шести місяців і за цей час не досягнуто домовленостей щодо реструктуризації визначеного боргу, НБУ зобов'язаний відкликати ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку1.