4.6. Інтонація і тембр голосу
Тон голосу |
Вираження почуттів |
Високий голос |
Ентузіазм, радість, недовіра |
Високий голос у більш високому діапазоні тональності, сили й висоти голосу |
Гнів, страх |
М'який і приглушений голос зі зниженням інтонації до кінця кожної фрази |
Сум, горе, втома |
Швидкість мовлення |
Вираження почуттів |
Швидке мовлення |
Хвилювання, занепокоєння, особисті труднощі, прагнення переконати співрозмовника |
Повільне мовлення |
Пригноблений стан, горе, зарозумілість, утома |
Непевність у виборі слів, обрив фраз на півслові |
Непевність, прагнення здивувати, хвилювання, спроба обдурити
|
4.7. Інтерпретація невербальних сигналів
Правильне трактування невербальної комунікації передбачає врахування таких чинників:
- конгруентність слів та невербальних сигналів. Якщо слова і жести не конгруентні, люди більше довіряють невербальній комунікації, ніж вербальній;
- контекст, у якому функціонують невербальні сигнали. Йдеться про те, що один жест може мати різне тлумачення за різних ситуацій, обставин;
- сукупність невербальних сигналів. Оскільки жести, як і слова, можуть мати кілька значень, висновок слід робити, спираючись не на один невербальний сигнал, а на їх сукупність;
- індивідуальні, психофізіологічні властивості людини (стан здоров'я та його вплив на використання невербальних сигналів);
- соціальний статус людини в суспільстві, а також її соціальні ролі. Роль може бути справжньою або удаваною, обраною для маскування;
- національні та регіональні особливості невербальної комунікації;
- власний стан і досвід. Застосовувати їх слід обережно, трактуючи невербальні сигнали співрозмовника.
Системи невербальної комунікації є важливим чинником формування спільного інформаційного поля та спільного смислу в процесі спілкування. Вони можуть як полегшувати, так і послаблювати вербальну комунікацію.
Умовні сигнали — побудовані на основі усного мовлення системи передавання повідомлень за допомогою жестів, зрозумілих лише для певного кола осіб. Як правило, такі сигнали виробляються у вузьких професійних групах. Наприклад, брокери товарних бірж у всьому світі користуються сигналами, зрозумілими лише їм, що символізують вимогу знизити або підвищити ціну, згоду або незгоду на заявлені умови угоди тощо.
У процесі ділового спілкування необхідно намагатися контролювати зовнішні прояви власних емоцій і правильно тлумачити міміку, пози, жести співрозмовника, доповнюючи отриману словесну інформацію невербальною.
Змістом діяльності менеджера є здійснюване в інтересах організації ділове спілкування. Він постійно контактує з багатьма людьми в організації і поза нею. Для забезпечення ефективності діяльності йому необхідно вміло обирати таку форму ділового спілкування, яка гарантувала б найвищий результат для організації.
Вияв емоцій
Емоція |
Особливості вияву |
Графічне зображення |
1 |
2 |
3 |
Радість |
Супроводжується збудженням рухових центрів, що зумовлює характерні рухи: жестикуляцію, підскакування, плескання в долоні та ін. Посилюється кровообіг у дрібних судинах, шкіра тіла червоніє, стає теплішою. Внутрішні тканини й органи починають краще постачатися киснем, у них інтенсивніше відбувається обмін речовин. Підвищується тон голосу, розширюється його діапазон, зростає сила. Цей стан відповідає найбільшій внутрішній задоволеності людини, повноті та осмисленості цілі у реальній ситуації |
|
Сум |
Відбувається звуження кровоносних судин, гальмування моторики, що викликає відчуття холоду. Звуження дрібних судин легень спричинює відплив з них крові. У результаті погіршується надходження кисню в організм. Людина відчуває нестачу повітря, важкість у грудях. Намагаючись полегшити такий стан, вона починає глибоко вдихати. Уповільнюються її рухи, руки та голова стають опущеними, слабшає голос, знижується мовна активність. Людина виявляє безсилля перед подією, яка заважає задоволенню потреби |
|
1 |
2 |
3 |
Страх |
Характерне сильне підвищення тону і розширення діапазону голосу. Мовна активність підвищується. М'язи стають напруженими, серце б'ється швидко, прискорюється дихання. Температура тіла низька. Цей стан супроводжується тривожними переживаннями, переляком, панікою, а також діями, спрямованими на самозбереження. Залежно від загрози інтенсивність і переживання страху варіюють у широкому діапазоні відтінків: боязнь, переляк, жах, побоювання. Людина не впевнена у здатності впоратись із ситуацією |
|
Гнів |
Супроводжується різким почервонінням або зблідненням обличчя, напруженням м'язів шиї, обличчя та рук (стискання пальців у кулак). Тон і сила голосу підвищуються. Серце б'ється сильніше, температура тіла дуже висока. Гнів є бурхливою реакцією на образу чи іншу негативну дію. Він пов'язаний з дискомфортом, фізичним болем, незадоволенням та ін. Індивід високо оцінює власну здатність впоратися з несподіваною подією |
|
