Кома між частинами складнопідрядного речення

• перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть сурядний сполучник або частка не

• якщо підрядна частина складається з одного сполучного слова

• якщо поєдуються однорідні підрядні частини одиничними сполучниками і (й), та (і), або, чи

• між частинами складених сполучників перш ніж, лише коли, навіть якщо

• між частинами складеного сполучника, якщо підрядна частина у препозиції до головної

Петра завжди цікавило не що він робить, а як він це робить; Сестра розповіла і як вона навчалася в університеті, і які друзі в неї зявилися.

Товариш пообіцяв принести книгу, але не сказав коли.

Хто сіяв цю біду і хто її пожне?(Л. Костенко)

Перш ніж різати, потрібно відміряти (Нар. тв.).

Перед тим як дати відповідь, потрібно добре подумати.

Кома ставиться:

Між відносно рівноправними частинами безсполучникового речення, які тісно пов’язані між собою за змістом і виражають одночасність, послідовність чи спільність дій

Котилось сонце в синій стелі, тополі гнулися в поклін, гудки на станції веселі кричали вітру вперегін (А. Малишко).

Крапка з комою ставиться:

Між частинами безсполучникового складного речення, якщо вони зберігають змістову самостійність, поширені і вже мають у своєму складі розділові знаки

Українська мова вся з гомону полів, лісів і морів отчої землі, мережана сходом і заходом сонця, гаптована сяйвом місяця, зірок і переткана калиною, барвінком і вишневим цвітом; кожна її ниточка вимочена в Дунаї, криницях і струмках людської звитяги (Б. Харчук).

Двокрапка ставиться

• якщо друга частина пояснює, розкриває зміст першої (до другої частини можна поставити сполучник а саме);

• якщо друга частина вказує на причину того, про що йдеться у першій частині

Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти (Л. Костенко); Ідеш: волошки у житах, березка в’ється по стеблині (О. Олесь).

Цю колишню вчительку видно всю наскрізь: опозиції шукає серед інтелігентів (Б. Антонечко-Давидович); Між людьми запала тиша: відверте повідомлення Оксена приголомшило їх (Г.Тютюнник);

Тире ставиться

• якщо зміст частин складного речення зіставляється або протиставляється;

• якщо друга частина вказує на швидку зміну подій;

• якщо в першій частині вказано на час або умову, за якої відбувається дія другої частини;

• якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що йшлося у першій;

• якщо друга частина містить порівняння

Ловив рибку – впіймав рака (Нар. тв); Думав, доля зустрінеться – спіткалося горе (Т. Шевченко).

Вітер війнув – листя з клена жовте, жовтувато-золотаве полетіло (П. Тичина).

Я входжу в ліс – трава стає навшпиньки, кошлатий морок лапу подає (Л. Костенко);

У яру нічого не росло – боялося весняних вод (М. Вінграновський).

Гляне – холодною водою обіллє (Марко Вовчок).