Складнопідрядні речення з кількома частинами

Складнопідрядні речення з кількома підрядними частинами – речення, до складу яких уходять два або більше підрядних речення.

Складнопідрядні речення з кількома частинами поділяють на чотири типи.

1. Складнопідрядні речення з однорідною підрядністю (супідрядністю). Це – речення, у яких однакові за значенням підрядні частини стосуються того самого слова у головній частині або всієї головної частини, напр.: Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли немає часу і коли навіть ні про що писати (Л. Костенко); Будем слухати з тобою, як степи співають, як шумлять широкі ріки, як вітри гуляють (О. Олесь).

Зверніть увагу, що в такого типу реченнях останній сполучник підрядності може бути пропущений, пор.: Я вірю в силу доброти, що на торжку не продається, що кривди розбива пласти, красою тулиться до серця (В. Крищенко).

2. Складнопідрядні речення з неоднорідною супідрядністю – це складні речення, підрядні частини яких пояснюють різні члени головної частини або по-різному пояснюють головну частину загалом, напр.: Якби я втратив очі, Україно, то зміг би жить, не бачачи ланів, поліських плес, подільських ясенів, Дніпра, що стелить хвилі, наче сіно (Д. Павличко); Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої пив колись воду, і до моєї білої привітної хатини і посилаю їм у далеке минуле своє благословення, я роблю лише ту помилку, яку роблять і робитимуть, скільки й світ стоятиме, душі народні живі всіх епох і народів, згадуючи незабутні чари дитинства (О. Довженко).

3. Складнопідрядні речення з послідовною підрядністю.

Послідовна підрядність та, при якій перша підрядна частина залежить від головної, друга – від першої підрядної частини, третя – від другої і т. д. Напр.: Рідне слово є саме тим духовним одягом, у який повинно втілитися усяке знання, щоб стати справжнім надбанням людської свідомості (К. Ушинський); Відомо, що в родині Косачів були створені такі умови, щоб діти виховувались “в українській мові” (С. Єрмоленко).

4. Складнопідрядні речення змішаного типу, або з неоднорідною підрядністю – це складні речення, у яких по-різному комбінуються однорідна супідрядність, неоднорідна супідрядність і послідовна підрядність. Напр.: Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись (Л. Костенко).

Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

Між частинами складносурядного речення можуть уживатися: кома, тире, кома з тире та крапка з комою.

Кома ставиться між усіма частинами складнопідрядного речення перед усім складеним сполучником (тому що, через те що, завдяки тому що, незважаючи на те що, внаслідок того що, в міру того як, з тих пір як, після того як, для того щоб) або в середині його, але тільки один раз	І дійсно, ще й Великий Віз не викотився на небо, як над Ковалівкою воцарилася тишина (Б. Лепкий); Кайдани, шаленіючи, бряжчали, щоб заглушити пісню Кобзаря (Л. Костенко) Пор.: Катерина запізнилася на зустріч, тому що дорогу зовсім занесло снігом – Катерина запізнилася на зустріч тому, що дорогу занесло снігом.
перед складеними сполучниками у той час як, перш ніж, лише коли, тоді як, тимчасом як	Учитель привітав своїх вихованців з початком нового навчального року, перш ніж розпочав виклад нового матеріалу.
Тире ставиться: з метою сильнішого виділення частин складнопідрядного речення Увага! Якщо підрядна частина складнопідрядного речення стоїть перед головною, у якій міститься висновок з того, про що йде мова в попередній, то перед головною частиною ставиться кома й тире.	Якщо ти за своє життя не посадив жодного дерева – плати за чисте повітря (О. Довженко); Що писалося сльозою – сміхом не зітреться (В. Крищенко). Коли в похід виходила батава, − її піснями плакала Полтава (Л. Костенко). Якщо кохаєш, − знайдеш без адрес оцю хатину за морями снігу (Л. Костенко).
Двокрапка ставиться: Якщо підрядна з’ясувальна частина має стосунок до слова з головної частини, яке потребує пояснення	Ідуть дівчата в поле жати та, знай, співають ідучи: як проводжала сина мати, як бивсь татарин уночі (Т. Шевченко).
Крапка з комою ставиться: якщо частини складнопідрядного речення далекі за змістом або вже мають свої розділові знаки	В садку ворушилося чорне, як гадюччя, гілля, стьобало по туго напнутих дротяних розтяжках, що тримали антенну щоглу і тужно підвивали деревам; поміж низькими стовбурами яблунь та вишеньок тьмяно білів сніг, лиш де-не-де над кронами дерев миготіли зорі – дрібні, неспокійні, перелякані начебто (Г. Тютюнник).