Культура аріїв

У II тис. до н.е. в долинах Інду та Гангу почали розселятися індоєвропейські племена аріїв. Відомості про культуру аріїв дійшли до нас завдяки Ведам - священним текстам, складених давньоіндійською мовою - санскритом. Основний текст, Рігведа (ХІ-Х ст. до н.е.), є зібрання гімнів арійським богам. Рігведа стала неоціненним джерелом відомостей про релігію і міфологію арійських племен. Головними богами були Сур'я - бог сонця, Індра - бог грози та грому, Агні - бог вогню, Сома - бог п'янкого та божественного напою.

Арії проживали здебільшого у селищах, будинки зводили із глини, цегли, бамбука, дерева. На місці арійських поселень знайдено культові речі, які використовувалися у ведійських обрядах: ложки, горщики, черпаки для масла. Обряди, напевно, справляли під відкритим небом, а жертвоприношення - на тимчасових вівтарях, кам'яних або дерев'яних.

Період від перших вед до династії державців Індії Маур'їв (ХІ-ІУ ст. до н.е.) не залишив пам'ятників матеріальної культури. Про цей час розповідає епос Давньої Індії - „Махабхарата" і „Рігведа", - який згадує багато давніх династій і назв держав. Образотворче мистецтво Індії століттями запозичувало із „Махабхарати" і „Рігведи" сюжети і образи, які втілені в архітектурно-скульптурних ансамблях, монументальних розписах та мініатюрі.

Культура імперії Маур'їв

В 321 р. до н.е. в Індії виникає перша об'єднана держава - імперія Маур'їв. Її столицю - Паталіпутру (в долині Гангу) - описали давньогрецькі автори. Більшість архітектурних споруд столиці були із дерева. Каміння почали широко використовувати за часів правління царя Ашоки (268-232 рр. до н.е.), що в першу чергу пов'язано із утвердженням буддизму як державної релігії. Влада намагалася затвердити основи буддизму у монументальному мистецтві, яке прийнято називати „мистецтво Ашоки". Це перш за все меморіальні колони, на яких викарбувані укази державця. Колона, або стамбха, являє собою добре відшліфований камінний стовп. Стамбхи сягали висотою понад десяти метрів і завершувалися капітеллю зі скульптурним зображенням тварин. Найвідоміша з них - Левова капітель із Сарнатха (середина III ст. до н.е.). Стовп, на якому знаходиться капітель, за легендою, був поставлений на тому місці, де Будда проголосив свою першу проповідь.

З часів царя Ашоки в архітектурі отримали розповсюдження буддійські меморіальні поховальні пам'ятники - ступи. Перші ступи використовувалися для зберігання реліквій самого Будди. Існує легенда про те, що Будду спитали, якою повинна бути його поховальна споруда. Вчитель розстелив на землі свого плаща і перевернув на нього круглу чашу для збору милостині. Так ступа стала мати вигляд на півсфери.

Напівсфера, символ Неба та безкінечності, в буддизмі означає нірвану Будди та самого Будди. Центральна жердина - вісь Всесвіту, яка єднає Небо та Землю, символи Світового Дерева Життя. „Парасолі" на кінці жердини, сходинки до нірвани, вважаються також символами влади.

До нашого часу збереглася одна із найдавніших ступ, споруджених при династії Маур'я, - ступа в Санчі (біля 250 р. до н.е.). Пізніше вона була перебудована та дещо збільшена у розмірах. Напівсферична баня ступи розміщена на круглій основі із терасою, по якій обходили ступу під час ритуалів. З кожного боку до тераси ведуть сходи. Баня ступи надбудована кам'яним кубом із квадратною огорожею, форма якої повторює обриси вівтаря епохи вед і може вважатися символом Землі або гори Меру. Ступу оточує масивна огорожа. З чотирьох сторін зроблені ворота - торани, прикрашені рельєфом.

В Амараваті образ Будди вперше з'явився в скульптурному рельєфі облицьованих стінах ступи.