Культура періоду Джоу

В період Джоу з'явилося безліч предметів декоративно-прикладного мистецтва, які служили ритуальній меті: бронзові дзеркала, різноманітні предмети із священного каменя нефриту. Напівпрозорий, завжди холодний нефрит символізував чистоту і вважався оберегом від отрути. Знайдені в похованнях розписні лаковані речі повсякденного вжитку - столики, таці, скриньки, музичні інструменти, багато прикрашені орнаментом, - тако» були призначені ритуальній меті. Виробництво лаку в той час було відоме лише в Китаї. Б похованнях неподалік міста Чанша (Центральний Китай, провінція Хуань) археолога знайшли багато лакованих предметів повсякденного вжитку.

Культура періоду Цінь і Хань

Правителем і необмеженим володарем Пінської імперії став Цінь Ши-хуанді (259- 210 рр. до н.е.). За його наказом на півночі країни із залишків оборонних споруд окремих царств було створено наймогутніше фортечне укріплення того часу - Велику Китайську стіну. Вона простяглася на 750 кілометрів і захищала Китай від кочовиків. Висота стіни сягала 10 метрів, а ширина - 5 - 8 метрів.

З неменшим розмахом споруджували і гробницю імператора Цінь Ши-хуанді. її зводили в п'ятдесяти кілометрах від Сяньяна протягом десяти років після сходження імператора на престол. В будівництві брало участь понад сімсот тисяч людей. Гробниця була оточена двома рядами високих стін, які утворювали в плані квадрат (символ землі). Конусоподібний високий могильний пагорб, розташований в центрі, був круглим в плані (символ неба). Стіни підземної усипальниці облицьовані відшліфованими мармуровими плитами і нефритом, підлога викладена величезним полірованим каменем з намальованого на них картою дев'яти областей Китайської імперії. Але підземне царство не булс обмежене лише похованням. У 1974 році на відстані півтора кілометри археологи знайшли одинадцять глибоких, розташованих паралельно один одному підземних тунелів, викладених кахлями і вмістивши в собі гігантське, розділене на декілька шеренг глиняне військо, де кожен воїн, наділений індивідуальними рисами, був виконаний у натуральну величину, до того ж розмальований. Військо супроводжували коні та колісниці, такоя зроблені із глини в натуральну величину. Вишикуване в бойовому порядку глиняне військо охороняло спокій свого імператора.

Культура періоду Північна Вей

В цей період із Індії через Центральну Азію до Китаю потрапляє нова релігія - буддизм, який швидко прижився на китайському ґрунті, ввібравши в себе місцеві філософські вчення, культи та вірування. Він збагатив також китайську культуру. Велику роль почали відігравати буддійські монастирі. По всій країні почали споруджувати монастирські комплекси, вирубані, на індійський зразок, в товщині скель, а тако» дерев'яні буддійські храми та високі багатоярусні башти - пагоди, в яких зберігалися буддійські реліквії. Найдревнішими скельними монастирями є: Юньган (Храм Захмарних Висот), зведений у ІУ-УІ ст. в провінції Шансі, Луньмень (Ворота Дракона), побудований УІ-ХІ ст. в провінції Хенань, а також Цяньфодун, який почали зводити у IV- V ст. і західній провінції Китаю Ганьсу.

Монастирі прикрашали скульптурні зображення Будди та буддійських божеств, розписані фарбою рельєфи. Статуї Будди інколи досягали 15 метрів висоти і ніби зросталися зі скелею.