Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпоры_Мик by RZA.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
21.07.2019
Размер:
203.26 Кб
Скачать
  1. Економічні блага та їх класифікації.

Блага – речі, які можуть безпосередньо, або опосередковано задовольняти потреби людей. Економічна теорія розглядає економічні блага, кількість яких завжди обмежена і які можуть бути виміряні грошовою мірою. Матеріальні блага – корисні матеріальні речі, як вироблені так і дари природи. Нематеріальні – досвід, знання, духовна культура. Вищі – блага, що задовольняють вищі потреби. Нижчі – які задовольняють первинні потреби – їжа, одяг. субститути – відрізняються якостями, але задовольняють одну й ту ж потребу. Комплементи – не використовуються одне без одного. Прямі – безпосередньо задовольняють потреби індивіда, непрямі – споживаються в процесі виробництва. Загальна корисність – сукупна корисність від споживання всієї кількості благ: TU=f(Q). Гранична – корисність останньої одиниці блага, яку хоче і може спожити індивід. MU=∆TU/∆Q. Перший закон Госсена: корисність (гранична) блага убуває по мірі збільшення його споживання. У точці повного задоволення вона дорівнює нулю. Загальна корисність при зростанні кількості блага зростає.

  1. Корисність, теорія граничної корисності.

Корисність – здатність блага задовольняти якусь потребу. Корисність – суб’єктивна цінність певного товару для споживача у певний момент часу. Тому виміряти корисність неможливо (хоча спроби виміру корисності відомі економічній науці піл назвою концепції кардиналізму, згідно з якою можна виміряти корисність за допомогою умовної одиниці «ютиль»). Загальна корисність – сукупна корисність від споживання всієї кількості благ: TU=f(Q). Середня корисність - це загальна корисність у розрахунку на кожну одиницю товару: АU=TU/Q. Гранична – корисність останньої одиниці блага, яку хоче і може спожити індивід. MU=∆TU/∆Q. Перший закон Госсена: корисність (гранична) блага убуває по мірі збільшення його споживання. У точці повного задоволення вона дорівнює нулю.

  1. Попит, закон попиту. Крива попиту.

Попит – це представлена на ринку потреба в товарах та послугах, забезпечена необхідними грошовими засобами, іншими словами, попит – це платоспроможна потреба. Величина попиту – це кількість товарів та послуг, яку особа або група осіб бажала б придбати за існуючими цінами. Закон попиту: кількість товару, на яку пред’являється попит, зростає при знижені ціни і скорочується при підвищені ціни. Qd=f(P) Крива попиту – це крива, яка показує, яку кількість блага готові придбати споживачі за різними цінами в даний момент. Зміна величини попиту внаслідок зміни ціни показується на графіку вздовж кривої попиту.

  1. Попит, нецінові детермінанти попиту.

Попит – це представлена на ринку потреба в товарах та послугах, забезпечена необхідними грошовими засобами, іншими словами, попит – це платоспроможна потреба. Величина попиту – це кількість товарів та послуг, яку особа або група осіб бажала б придбати за існуючими цінами. Нецінові детермінанти попиту: Економічні чинники: базовий рівень розвитку виробництва, середній рівень грошових доходів населення. Соціальні: рівень розвитку соц.культури, духовні цінності. Демографічні: місткість ринку, розмір та склад середньої сім'ї. Психологічно-традиційні: уподобання і смаки. Естетичні: відповідність моді, реклама. На попит індивіда впливають такі чинники: ціни товарів-субститутів, зміни доходу, очікування споживачів, зміна смаків та уподобань. Зміна попиту на даний товар при незмінній ціні на нього на графіку показується зсувом кривої попиту.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]