- •Мікроекономіка як складова частина економічної теорії.
- •Проблема обмеженості ресурсів та необхідність вибору.
- •Позитивний і нормативний мікроекономічний аналіз.
- •Ринок, його роль і функції.
- •Ринок та умови його функціонування.
- •Ринок та форми його організації.
- •Ринок та його види.
- •Конкуренція та її види.
- •Характерні риси ринку досконалої конкуренції.
- •Ринок монополістичної конкуренції.
- •Олігополістична структура ринку.
- •Ринок чистої монополії.
- •Порівняльна оцінка конкурентного та чисто монопольного ринків.
- •Економічні потреби та їх класифікація.
- •Економічні блага та їх класифікації.
- •Корисність, теорія граничної корисності.
- •Попит, закон попиту. Крива попиту.
- •Попит, нецінові детермінанти попиту.
- •Пропозиція, закон пропозиції. Крива пропозиції.
- •Пропозиція, нецінові детермінанти пропозиції.
- •Еластичність попиту відносно ціни.
- •Еластичність попиту відносно доходу. Перехресна еластичність попиту.
- •Цінова еластичність пропозиції.
- •Ринкова рівновага. Рівноважна ціна.
- •Кардиналістський підхід у визначенні споживацьких переваг.
- •Крива байдужості споживача.
- •Бюджетні обмеження і можливості споживача.
- •Ординалістський підхід у визначенні споживацьких переваг.
- •Зміна стану рівноваги споживача при зміні його доходу і цін благ.
- •Фірма як суб’єкт ринкової економіки та види фірм за формами власності.
- •Фактори виробництва та їх групування.
- •Фактор часу у функціонуванні фірми.
- •Виробництво. Виробнича функція.
- •Виробнича функція з одним змінним фактором.
- •Рівновага виробника з позиції рівності зваженої граничної продуктивності факторів виробництва.
- •Виробнича функція з двома змінними факторами. Рівновага виробника.
- •Прибуток фірми: бухгалтерський та економічний підходи.
- •Витрати виробництва у короткостроковому періоді.
- •Витрат виробництва у довгостроковому періоді.
- •Ефект масштабу та його види.
- •Рівновага фірми-досконалого конкуренту в короткостроковому періоді.
- •Умови прибутковості та збитковості фірм-досконалих конкурентів у короткому періоді.
- •Класифікація фірм-досконалих конкурентів короткостроковому періоді
- •Економічні наслідки чистої монополії та державне регулювання її діяльності.
- •Загальна характеристика ринків факторів виробництва.
- •Ринок праці: сутність, функції, особливості.
- •Особливості сучасного ринку праці.
- •Ринок капіталу і його особливості.
- •Ринок землі та його особливості.
- •Аналіз часткової та загальної рівноваги.
- •Рівновага в економіці обміну.
- •Ефективність у виробничій сфері.
- •Теорія загальної рівноваги та політика у галузі економіки добробуту.
- •Мікроекономіка як складова частина економічної теорії.
- •Проблема обмеженості ресурсів та необхідність вибору.
- •Позитивний і нормативний мікроекономічний аналіз.
Характерні риси ринку досконалої конкуренції.
Ринки досконалої конкуренції характеризуються таким: необмежена кількість продавців та покупців, відсутність перешкод до вступу підприємця у будь-яку галузь, вільний доступ до інформації, до будь-якої технології, абсолютна однорідність товарів, жоден не може впливати на рішення інших неекономічними методами. Переваги: ефективне використання ресурсів: ефективність виробництва – ціна встановлюється на рівні мінімальних середніх витрат, і кожна фірма отримує лише нормальний прибуток, і це сприяє збільшенню суспільного добробуту; ефективність розподілу ресурсів – досягається рівністю ціни з граничними витратами. Це означає оптимальний розподіл ресурсів між галузями та окремими виробниками, при якому вони використовуються найраціональніше, даючи максимальну корисність. Недоліки: ринок враховує тільки ті витрати, які відшкодовуються(шкода екології); досконала конкуренція не передбачає виробництва суспільних благ(оборона, охорона суспільного порядку); д.к. не концентрує ресурси для розвитку науки; не враховує потреби споживача щодо різноманітної продукції.
Ринок монополістичної конкуренції.
Монополістична конкуренція – ринок, на якому відносно велике число виробників пропонують подібну, але не ідентичну продукцію, яка диференційована, що є основною рисою даної моделі. Ознаки: на ринку функціонує велика кількість фірм, товари диференційовані, може існувати контроль над цінами у вузьких межах, вступ до галузі нових підприємців не має суттєвих перешкод, переважною формою конкуренції стає нецінова к. Переваги: монополістична к. постійно націлює виробника на пошук варіантів виділення свого продукту серед аналогічних товарів галузі, найповніше враховуючи при цьому різноманітність потреб споживачів. Недоліки: елемент монополізму, властивий мон. к., не забезпечує оптимального розподілу та використання ресурсів. Є багато випадків недовикористання виробничих потужностей. Таким чином, недовантажені потужності підприємств та завищені ціни – це плата суспільства за монополістичну конкуренцію.
Олігополістична структура ринку.
Олігополія – галузевий ринок, на якому більша частина продажу здійснюється кількома великими фірмами, кожна з яких спроможна впливати на ринкову ціну власними діями. Це ситуація на ринку, при якій фірми усвідомлюють взаємозалежність своїх продаж, обсягів виробництва, інвестицій і рекламної діяльності. Найважливіша риса олігополії – стратегічна поведінка фірми, яка визначає максимізацію сукупного прибутку галузі та максимізацію власного прибутку фірми. Ознаки: невелика кількість фірм, можливий контроль над цінами, продукт може бути як стандартним так і диференційованим, переважна форма конкуренції – нецінова, існує ряд перешкод для вступу в галузь нового підприємця. Олігопольний ринок формується за умови досягнення високого ступеня концентрації виробництва. Для підтримки конкурентного середовища у багатьох країнах встановлюється гранична межа галузевої концентрації виробництва. Системи ціноутворення: 1)«таємний зговір» - негласна домовленість про ціни, розділ ринків та інші способи обмеження конкуренції. Найбільш поширеною формою явної змови є картель, що діє як фірма-монополіст. 2)лідерство в цінах – неофіційне встановлення ціни на продукцію, коли всі учасники ринку з боку пропозиції змінюють свої ціни згідно з тим, як себе поводить ціновий лідер, з мовчазної згоди учасників ринку. 3)«витрати плюс» - це практичний метод, за яким фірма оцінює свої витрати на деякому плановому рівні та встановлює процентні накидки на витрати з таким розрахунком, щоб забезпечити середній прибуток у довгостроковому періоді – приблизно 15% на весь вкладений капітал.