35. Рівновага виробника з позиції рівності зваженої граничної продуктивності факторів виробництва.

Граничний – додатковий продукт, отриманий від додаткової одиниці ресурсу. MP=∆TP/∆F1. Якщо фірма максимізує прибуток, то вона прагне до стану рівноваги. Фірма досягає стану рівноваги, тобто визначає оптимальний обсяг виробництва, який забезпечує максимізацію прибутку при рівності граничного доходу і граничних витрат: MR=MC. В умовах досконалої конкуренції в довготерміновому періоді фірма максимізує прибуток за умови рівності граничного доходу граничним витратам, ринковій ціні та середнім витратам, тобто коли граничні та середні витрати дорівнюють ринковій ціні: MR=MC=P=AC.

36. Виробнича функція з двома змінними факторами. Рівновага виробника.

Виробнича функція вказує максимальний обсяг продукту, який може виробити фірма при кожному окремому сполученні чинників виробництва. Q=f(L, K). L – праця, K – капітал. Ізокванта – це крива, на якій розташовані всі сполучення виробничих факторів, використання яких забезпечує однаковий випуск продукції.

Карта ізоквант – набір ізоквант, кожна з яких показує максимальний обсяг випуску продукції, що досягається при використанні певних сполучень чинників виробництва. Гранична норма технологічного заміщення дорівнює відношенню граничного продукту капіталу до граничного продукту праці, або куту нахилу ізокванти: MRTSLK=-∆K/∆L, де ∆K і ∆L – відносно невеликі зміни величини застосованого капіталу і праці.

Гранична норма технологічного заміщення показує, як фірма може замінити один ресурс іншим і одержати той самий обсяг виробництва. Ізокоста або пряма рівних витрат – це лінія, що показує всі можливі сполучення ресурсів, які мають однакову сумарну вартість. Це ніби «бюджетна пряма» фірми. Вона показує, яким чином фірма може розподілити грошовий капітал на придбання тих ресурсів, які необхідні для виробництва певної кількості продукту. Рівновага фірми в короткому та довгостроковому періодах

Якщо фірма максимізує прибуток, то вона прагне до стану рівноваги. Фірма досягає стану рівноваги, тобто визначає оптимальний обсяг виробництва, який забезпечує максимізацію прибутку при рівності граничного доходу і граничних витрат: MR=MC. В умовах досконалої конкуренції в довготерміновому періоді фірма максимізує прибуток за умови рівності граничного доходу граничним витратам, ринковій ціні та середнім витратам, тобто коли граничні та середні витрати дорівнюють ринковій ціні: MR=MC=P=AC.

37. Прибуток фірми: бухгалтерський та економічний підходи.

Общий доход фирмы TR – выручка от реализованной продукции, он равен цене продукции Р, умноженной на объем проданной продукции Q. TR=P*Q. Средний доход AR – это доход, полученный от продажи 1 единицы продукции. AR= TR/Q. Граничный доход MR – это прирост общего дохода, обусловленный увеличением выпуска продукции на 1 единицу. MR=∆TR/∆Q. Затраты фирмы – это те денежные траты, которые нужно выполнить для производства определенного количества товара. Закон альтернативных затрат – реальная стоимость какой-нибудь вещи это неполученная полезность других вещей, которые могли бы быть произведены с помощью ресурсов, которые пошли на производство данной вещи. Экономические затраты – это те выплаты, которые фирма обязана сделать, или те доходы, которые она должна принести владельцам ресурсов, чтоб отвлечь их от других фирм. Внешние затраты – это альтернативные затраты, которые принимают форму явных платежей поставщикам ресурсов. Внутренние затраты – альтернативные затраты использования ресурсов, которые принадлежат владельцам фирмы. Прибыль – это разница между выручкой от реализованной продукции и затратами фирмы. Бухгалтерская прибыль – разница между валовым доходом фирмы и внешними затратами. Экономическая прибыль – разница между валовым доходом фирмы и суммой внутренних и внешних затрат.