Слинні залози.

В товщі губ. щік. язика, піднебіння є багато чисельні дрібні слинні залози. Крім них в порожнину рота відкриваються протоки трьох пар великих слинних залоз: привушної, під нижньощелепної і під’язикової Привушна залоза (glandule parotis) - найбільша, вона лежать в задньощелепній ямці. спереду ,і дещо нижче вушної раковини. Вона має дольчасту будову, покрита щільною фасцією, її вивідна протока йде по зовнішній поверхні жувального м'яза, проходить через щічний, м'яз і відкривається в порожнину рота на рівні 2-го верхнього великого кутнього зуба.

Піднижпьощелепна залоза (glandula suhmandibuiaris) розташована в піднижньощелепному трикутнику. її протока відкривається на під'язиковому сосочку.

Під'язикова залоза (glandulasublingualis) розташована в під’язиковій складці на дні порожнини рота,. Безліч малих, вивідних проток відкриваються безпосередньо в під'язиковій складці. Головна вивідна протока проходить разом з протокою під нижньощелепної залози і відкривається поряд з нею.

Зуби (dentes)

Зуби розташовані в комірках альвеолярних відростків верхньої та нижньої щелепи. Розрізняють зуби молочні та постійні.Кожен зуб має коронку, шийку і корінь. Коронка зуба виступає над яснами. Звужена частина зуба - шийка - закрита яснами. Корінь зуба розташований в комірці альвеолярного відростка щелепи. На верхівці кореня є отвір, в який входять судини та нерви . Отвір веде в канал кореня. Канал переходить в порожнину, яка заповнена скупченням судин, нервів і пухкої сполучної тканини - пульпою.

Основна речовина, з якої побудований зуб - дентин. Коронка покрита емаллю, шийка та корінь - цементом. Дентин твердіший від кістки, а емаль найтвердіша тканина організму. Цемент по своїй будові нагадує кістку.

В залежності від форми коронки та функції розрізняють такі зуби: різці, ікла, малі та великі кутні зуби,_: Різці мають долотоподібну коронку і один корінь. Ікла мають конусоподібну коронку і по одному кореню. Малі кутні зуби на жувальній поверхні коронки мають два горбики і один корінь, який може бути роздвоєний. Великі кутні зуби . мають кубоподібну коронку, на жувальній поверхні якої є 3-4 горбики. Верхні зуби мають три корені, нижні - два.

Формула постійних зубів:

Форм. Мол. Зуб.

Травлення в порожнині рота

У ротовій порожнині відбувається жування і первинна хімічна обробка їжі. Жування. Слиновиділення. У ротову порожнину слинними -залозами секретується слина. До її складу входить 99 % води і 1 % неорганічних (солі кальцію, калію) і органічних речовин. До органічних речовин належить білок, муцин і ферменти.

Муцин відіграє роль при ковтанні їжі: завдяки муцину харчова грудка стає слизькою і легко проходить через стравохід.

Ферменти слини - амілаза і мальтоза Амілаза в слабколужному середо­вищі слини розщеплює крохмаль (полісахарид) до мальтози (дисахариду). Маль­тоза розщеплює мальтозу до глюкози. Крім ферментів до складу слини входить лізоцим, який має бактерицидну дію

Харчова грудка знаходиться в ротовій порожнині всього 15-18 с. За такий короткий проміжок часу ферменти не встигають розщепити крохмаль. їх дія продовжується при надходженні харчової грудки в шлунок, яка знаходиться в ньому до того моменту, поки не просякне кислим вмістом шлунка (20-30 хв.).

Кількість і якість слини, що виділилась, залежить від характеру їжі. Чим сухіша їжа. тим більше слини секретується.

За добу у людини виділяється 600-800 мл слини. Секреція слини - рефлекторний акт. Ковтання. В результаті процесів жування і слиновиділення формується харчова грудка. Рухом язика вона просувається до його кореня. Потім грудка притискається до твердого піднебіння й пересувається в глотку. І Подразнюються рецептори, в результаті чого скорочуються м'язи які піднімають м'яке піднебіння, закриваючи сполучення з носом. Потім піднімається під'язикова кістка і гортань, язик натискує на надгортанник і закриває вхід у гортань. Грудка потрапляє в стравохід, який, скорочуючись, проштовхує її до шлунка.

Ковтання - рефлекторний акт. Центр ковтання знаходиться в довгастому мозку