Серце (cor)

Серце порожнистий м'язовий орган. Серце розташоване в передньому середостінні. За формою нагадує конус, основа якого повернена догори, назад і вправо, а верхівка - направлена вниз, вперед, вліво. На серці розрізняють грудинно-реберну, діафрагмальну та легеневі поверхні.

Зовні на поверхні серця проходить ряд борозен, в яких залягають вінцеві судини. Це вінцева, передня і задня міжшлуночкові борозни. Вінцева борозна розміщується поперечно і є межею між передсердями і шлуночками. Передня міжшлуночкова борозна знаходиться на грудинно-реберній, а задня на діафрагмальній поверхнях. Вони проходять по межі між шлуночками.

Стінка серця побудована із трьох шарів: ендокарда, міокарда і епікарда. Ендокард вистилає зсередини всі камери серця і утворює його клапани. Міокард - складається із серцевої посмугованої м'язової тканини. М'язові волокна передсердь і шлуночків прикріплюються до волокнистих кілець, що оточують міжпередсердно-шлуночкові отвори. Таким чином, м'язи передсердь та шлуночків незалежні один від одного. Епікард - сполучнотканинний шар, який вистеляє серце зовні.

Перикард (навколосерцева сумка) - тонкий фіброзно-серозний мішечок, який покриває серце. Він складається з двох листків - вісцерального і парієнтального. Вісцеральний прилягає до серця і є його зовнішньою оболонкою епікардом. Між цими двома листками є порожнина з невеликою кількістю серозної рідини, яка зменшує тертя під час скорочень серця.

Камери серця

Серце людини чотирикамерне. Поздовжніми міжпередсердною та міжшлуночковою перегородками воно розділене на дві половини - праву і ліву, які між собою не сполучаються. У верхній частині обох половин знаходяться передсердя, а в нижній - шлуночки.

Праве передсердя. По формі нагадує куб. Має виріст - праве вушко серця. Має три отвори судин, що впадають в праве передсердя - верхньої порожнистої вени, нижньої порожнистої вени та вінцевого синуса. На міжпередсердній перегородці знаходиться овальна ямка - слід від овального отвору. Через правий міжпередсердно-шлуночковий отвір праве передсердя сполучається з правим шлуночком.

Правий шлуночок. По формі нагадує конус. У верхній частині має отвір легеневого стовбура. Цей отвір мас півмісяцевий клапан., який складається із трьох заслінок і перешкоджає зворотньому току крові із легеневого стовбура в правий шлуночок. На внутрішній поверхні шлуночок має м'ясисті трабекули, від яких починаються сосочкові м'язи, що продовжуються в сухожилкові хорди. Сухожилкові хордиI прикріплюються до стулок трьохстулкового клапана і під час скорочення шлуночків не дають клапану вивернутись у передсердя. Трьохстулковий клапан знаходиться в правому передсердно-шлуночковому отворі і перешкоджає зворотньому току крові із правого шлуночка її праве передсердя.

Ліве передсердя. По формі нагадує куб. Має виріст ліве вушко серця. Має чотири отвори легеневих вен, що сюди впадають. Через лівий міжпередсердно-шлупочміиіш отвір ліве передсердя сполучається з лівим шлуночком.

Лівий шлуночок. По формі нагадує конус. У верхній частині має отвір аорти. Цей отвір має півмісяцевий клапан, який складається із трьох заслінок і перешкоджає зворотньому току крові із аорти в лівий шлуночок . На внутрішній поверхні шлуночок має м’ясисті трабекули, від яких починаються сосочкові м'язи, що продовжуються в сухожилкові хорди, які прикріплюються до стулок двостулкового (мітрального) клапана. Цей клапан знаходиться в лівому передсердно-шлуночковому отворі і перешкоджає зворотньому току крові із лівого шлуночка в ліве передсердя.

ВІНЦЕВЕ КОЛО КРОВООБІГУ

Починається лівою та правою вінцевими артеріями, які відходять від початкового відділу - цибулини аорти. Ліва вінцева артерія лягає в вінцеву борозну зліва і далі ділиться на передню міжшлуночкову та огинаючу гілки. Передня міжшлуночкова гілка опускається по однойменній борозні до верхівки серця. Огинаюча гілка огинає лівий край серця і переходить на його діафрагмальну поверхню. Права вінцева артерія лягає в вінцеву борозну справа, огинає правий край

Провідність. Провідна система серця

Синхронне скорочення передсердь та шлуночків стає можливим завдяки існуванню провідної системи серця. Вона побудована із специфічних кардіоміоцитів.

Провідна система серця складається із синусного і передсердно-шлуночкового вузлів, лучка Пса та волокон Пуркін'є.

Синусний вузол міститься в правому передсерді біля отвору верхньої порожнистої вени. Цей вузол називається водієм ритму, тому що саме тут автоматично виникає збудження, яке є причиною серцевих скорочень. Частота імпульсів 60-70 за 1 хвилину. Збудження від синусною вузла передається до лівого передсердя і до передсердно-шлуночкового вузла.

Передсердно-шлуночковий вузол розташований у товщі міжпередсердної перегородки на межі передсердь і шлуночків. Від цього вузла відходить пучок Гіса, що проходить через передсердно-шлуночкову перегородку і розгалужується на праву і ліву ніжки. Ніжки закінчуються волокнами Пуркін 'є.

У звичайних умовах водієм серцевого ритму є синусний вузол. Він пригнічує автоматизм усіх ділянок провідної системи, що розташовані нижче. Однак, при ураженні цього вузла водієм ритму може стати передсердно-шлуночковий вузол, але імпульси в цьому випадку будуть виникати з частотою 40-50 за хвилину. Якщо вийде з ладу і цей вузол, водієм ритму стають волокна пучка Гіса, що генерують імпульси з частотою 30-40 за хвилину.

РЕФРАКТЕРНІСТЬ

Характерною особливістю збудження серця є рефрактерність. Під час збудження м'яза його збудливість постійно змінюється. Внаслідок цього розрізняють декілька фаз збудливості, серед яких є фаза абсолютної рефрактерності або абсолютної незбудливості. Вона характеризується відсутністю відповіді на подразник будь-якої сили. Це дає змогу розслабитися шлуночкам незалежно

СУДИНИ МАЛОГО КОЛА КРОВООБІГУ

Легеневий стовбур - найдовша після аорти артеріальна судина. Виходячи з правого шлуночка піднімається вгору та вліво. Під дугою аорти розділяється на праву та ліву легеневі артерії. Кожна легенева артерія йде до воріт відповідної легені, де ділиться по числу легеневих долей: права на 3, ліва на 2 гілки. Ці гілки всередині легені діляться на велику кількість гілочок все меншого діаметра аж до капілярів. Пройшовши мікроциркуляторне русло, венозна кров стає артеріальною і збирається у вени. З воріт

кожної легені виходять по дві легеневі вени, які впадають в ліве передсердя.

СУДИНИ ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБІГУ

Аорта - найбільша артеріальна судина. В ній розрізняють 3 відділи: висхідна частина, дуга і низхідна частина. Низхідна частина в свою чергу ділиться на грудну та черевну.

Висхідна частина аорти починається з лівого шлуночка. Початок висхідної аорти розширений і називається цибулиною. Від цибулини відходять вінцеві артерії. На рівні ручки грудини висхідна аорта переходить в дугу аорти. Дуга аорти - йде вліво, дозаду і переходить в низхідну аорту. Від дуги аорти відходять 3 крупні артерії: плечоголовний стовбур, ліва загальна сонна артерія, ліва підключична артерія. Ці судини несуть кров до органів шиї, голови, верхніх кінцівок і часткового до передньої грудної стінки.