Плечове сплетення

Плечове с плетенн я утворене переди і м и гілкам ІІ чотирьох нижніх шийних j частиною 1-го грудного спинномозкового нерва. Воно віддає гілки, які поділяються па короткі і довгі. Короткі іннервують капсулу плечової о суглоба, м'язи пояса верхньої кінцівки і шкіру над ними.

До довгих гілок плечового сплетення належать там

нерви:

1.медіальний шкірний нерв плеча - ¡§to іннервує шкір} медіальної поверхні плеча;

2.)медіальний шкірний нерв передпліччя — іннервує шкір; медіальної поверхні передпліччя;

з)м'язово-шкірний нерв - іннервує м'язи передньої групи плеча і шкіру латеральної поверхні передпліччя: 4)серединиші нерв - іннервує м'язи передньої групи передпліччя, м'язи підвищення великого пальця, І і ІІ черепноподібних м'язів та шкіру долонної поверхні L II. ПІ. половини IV пальців:

5)ліктьовии нерв - іннервує м'язи підвищення мізинця, III І IV червоподібні м'язи та шкіру долонної поверхні V і половини IV пальців, а на тильній поверхні кисті - шкіру V. IV і половини III пальців;

6)променевий нерв — іннервує м'язи задньої групи плеча І передпліччя та шкіру тильної поверхні І, II і полонини III пальців.

Передні гілки грудних спинномозкових нервів

сплетень не утворюють, а йдуть в міжреберних проміжках. Вони називаються міжреберними нервами, іннервують власні м'язи грудей, м'язи передньо-бічної стінки живота та шкіру над цими м'язами.

Поперекове сплетення

Поперекове сплетення утворене передніми гілками трьох верхніх поперекових спинномозкових нервів, частково -12-го грудного і 4-го поперекового.

До них належать: 1.клубово-підчеревний нерв - іннервує м'язи і шкіру живота; 2)клубово-пахвинний нерв іннервує шкіру живота над пахвинною зв'язкою;

3.статево-стегновий нерв — іннервує вміст пахвинного каналу та шкіру стегна під пахвинною зв'язкою; 4.латеральний шкірний нерв стегна — іннервує шкіру латеральної поверхні стегна;

5)затульний нерв - іннервує медіальну групу м'язів стегна та шкіру над ними;

6)стегновий нерв - найбільший нерв поперекового сплетення, іннервує передню групу м'язів стегна, шкіру над ними та шкіру медіальної поверхні стегна, гомілки і медіального краю стопи.

Крижове сплетення

Крижове сплетення утворене передніми гілками усіх крижових, куприкових спинномозкових нервів та частково передніми гілками 4-го і 5-го поперекових спинномозкових нервів. У ньому розрізняють короткі та довгі гілки. Короткі гілки іннервують м'язи таза і сідничної ділянки.

До довгих гілок належать:

\)задній шкірний нерв стегна - іннервує задню поверхню шкіри стегна;

2)сідничний нерв - найбільший нерв тіла людини, гілки якого іннервують м'язи задньої групи стегна, м'язи гомілки, шкіру задньої, латеральної і передньої поверхні гомілки, м'язи і шкіру стопи, крім медіального краю.

ЧЕРЕПНОМОЗКОВІ НЕРВИ

Від головного мозку відходить 12 пар черепних (черепномозкових) нервів. Кожна пара мас свій номер та назву.

I пара — нюхові нерви- це тонкі нюхові нитки, які відходять від нюхових клітин, що знаходяться у слизовій оболонні верхнього HoroRom холу, верхньої носової раковини та перегородки носа. Вони проходять через решітчасту ппястинку решітчастої кістки і підходять до нюхової' цибулини. Звідси нервові імпульси передаються у кору півкуль.

II пара - зоровий нерв - утворений відростками паличок і колбочок, виходить з орбіти через зоровий канап, в ділянці турецького сідла утворює неповний перехрест (перехрещуються лише медіальні волокна), переходячи у зоровий шлях. Волокна зорового шляху підходять до латеральних колінчатих тіл, верхніх горбиків, середнього мозку і подушки зорових горбів, де знаходяться підкіркові центри зору. Звідси волокна прямують до кори півкуль, де закінчуються в потиличній частці. Тут знаходиться кірковий аналізатор зору.

III пара - окоруховий нерв - його рухові волокна іннервують верхній, нижній та медіальний прямі м'язи ока. нижній косий м'яз ока та м'яз, що піднімає верхню повіку.

IV пара - блоковий нерв - іннервує верхній косий м'яз

ока.

V пара - трійчастий нерв - вийшовши із головного мозку розділяється на три гілки: очний, верхньощелепний та нижньощелепний нерви.

Очний нерв іннервує оболонки очного яблука, шкіру лоба, слизову носової порожнини, слізну залозу, лобову та клиноподібну пазухи, комірки решітчастої кістки.

Верхньощелепний нерв іннервує зуби верхньої щелепи, слизову носової порожнини, м'якого та твердого піднебіння, шкіру обличчя від медіального кута ока до кута рота. Нижньощелепний нерв іннервує зуби нижньої щелепи, слизову щоки, передніх 2/3 язика, привушну слинну залозу, шкіру підборіддя, скроневої ділянки та вушної раковини, жувальні м'язи.

VI пара - відвідний нерв - іннервує зовнішній прямий м'яз ока.

VIJ пара - лицевий нерв - іннервує мімічну мускула­туру. '

VIII пара - присінково-завитковий нерв складається з двох частин: присінкової та завиткової. Присінкова частина проводить відчуття рівноваги від рецепторів, які знаходяться в присінку і півколових каналах внутрішнього вуха, а завиткова частина проводить слухові відчуття від спірального кортієвого органа, який знаходиться в завитці. У внутрішньому слуховому ході ці дві частини з'єднуються, утворюючи присінково-завитковий нерв.

IX пара - язикогорловий нерв - іннервує задню третину слизової язика, слизову горла, мигдалики, середнє вухо, м'язи горла.

X пара - блукаючий нерв - змішаний, найдовший нерв із черепномозкових. Через верхню апертуру він проходить у грудну порожнину. Чутливі гілки блукаючого нерва іннервують органи дихання, більшу частину травного тракту (доходячи до низхідного відділу ободової кишки), печінку, підшлункову залозу, нирки, серце. Рухові волокна блукаючих нервів .іннервують рормугоияні м'язи горла, м'якого піднебіння та гортані, парасимпатичні - гладку мускулатуру внутрішніх органів, серцевий м'яз та залози.

XI пара - додатковий нерв - іннервує груднино-ключично-соскоподібний та трапецієподібний м'язи.

XII пара - під'язиковий нерв - іннервує м'язи язика.