Міжнародна торгівля товарами і услугами.
Основною рисою державного регулювання міжнародної торгівлі є можливість застосовування і взаємодія 2 типів зовнішньоторговельної політики: політики лібералізації і протекціонізму. Ці 2 типи торгівельної політики характеризують міру втручання держави в міжнародну торгівлю.
Під вільною торгівлею розуміють політику мінімального втручання держави у міжнародну торгівлю, що розвив на основі вільних ринкових сил, попиту на пропозиції. Переваги вільної торгівлі:
Позитивні політичні наслідки оскільки країни стають взаємозалежними, тобто знижується небезпека ворожих дій по відношенню один до одного.
Найбільш розвинуті країни одержують найбільший виграш від міжнародної торгівлі. У чистому виді даний напрямок ніколи і ніде не застосовувався.
Під протекціонізмом розуміється державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торговельної політики. При протекціонізмі виключається вільна дія ринкових сил.
Для протекціонізму характерні такі форми:
Селективний протекціонізм, спрямований проти окремих країн/товарів.
Галузевий протекціонізм, що захищає окремі галузі.
Продуктивний ? протекціонізм, що проводиться економічними об’єднаннями, у відношенні країн, що до них не входять.
Прихований протекціонізм, що здійснюється внутрішньою політикою.
До інструментів державного регулювання міжнародної торгівлі належать тарифні методи і нетарифні методи.
Тарифні методи переважно регулюють імпорт і спрямований на захист національного товаровиробника від іноземної конкуренції. Вони роблять іноземні товари менш конкурентоздатними
Нетарифні регулюють як імпорт, так і експорт. Вони допомагають просуванню більшої кількості вітчизняної продукції на зовнішній ринок, тобто повинні робити цю продукцію біль конкурентоздатною.
(Реферат з теми тарифні / нетарифні методи регулювання МТ)
Світові ринки товарів та послуг.
Залежно від предмета і характеру здійснення зовнішньоторговельних операції існують різні форми МТ. Відносно предмета торгівлі розрізняють: 1) торгівля сировинними товарами 2) торгівля промисловими товарами, машинами та устаткуванням 3) торгівля послугами.
Змістовний модуль 3. Міжнародний рух чинників виробництва.
У третьому змістовному модулі висвітлюється міжнародний рух чинників виробництва як важлива складова у розвитку міжнародних ринкових відносин, з’ясовується сутність, причини, форми та наслідки міжнародного переміщення капіталу, робочої сили та технологій. Міжнародне переміщення чинників виробництва залучає 1) міжнародний рух капіталу 2) міжнародну міграцію робочої сили 3) міжнародну передачу технологій.
Міжнародний рух капіталу полягає за суттю у вилученні з обігу частини національного капіталу і включенні його у виробничий процес або інший обіг в інших країнах.
Міжнародна міграція робочої сили – це переміщення трудових ресурсів, що викликане різницею у рівні доходів, кращими перспективами соціального просування, зайнятістю і таке інше.
Міжнародна передача технологій – це переміщення науково-технічних досягнень за межі національних економік у формі а)технологій продуктів б) технологій процесів в) технологій управління.
Міжнародний рух капіталу
А) сутність та форми міжнародного руху капіталу
Б) Прямі іноземні інвестиції та ТНК
В) Форми прямих іноземних інвестицій (ПІІ)
Г) Наслідки прямих іноземних інвестицій
Д) Міжнародні портфельні інвестиції
Е) Міжнародний рух позичкового капіталу
Ж) Міжнародна заборгованість
Міжнародна міграція робочої сили
А) Причини міжнародної міграції РС
Б) Основні етапи міжнародної міграції РС
В) Сучасні центри притягання робочої сили
Г) Наслідки переміщення трудових ресурсів
Міжнародна передача технологій
А) Сутність та форми міжнародного технологічного обміну
Б) Міжнародна ліцензійна торгівля
В) Міжнародна торгівля інжиніринговими послугами