2) Міжнародна торгівля (основні теорії розвитку між нар торгівлі)

1) сутність теорії меркантилізму, її значення та обмеженість

Сучасні теорії міжнародної торгівлі мають багату історію. Спочатку 17 ст. вчені намагалися відповісти на такі ключові питання. Чому існує міжнародна торгівля, якими є її економічні основи? Наскільки вигідна торгівля для кожної з країн учасниць? Що обрати для економічного зростання: свободу торгівлі чи протекціонізм?

Меркантилізм був першим теоретичним осмислюванням цих питань. Він являє собою доктрину, в якій існуючий світ розглядається у статиці, а багатство народів як фіксованого явища кожного з них

Тому його стор Томас Мер Монсерат вважали, що зростання добробуту однієї країни можливе шляхом зубожіння іншої країни. Меркантилісти асоціювали багатство з запасами дорогоцінних металів – золота та срібла. Держава тим багатіша чим більше кількість металів.

Держава на думку меркантилістів повинна 1) стимулювати експорт і вивозити товарів більше ніж завозити, тому що це забезпечує приплив золота 2) обмежувати імпорт товарів особливо предметів розкоші що забезпечує позитивне торгівельне сальдо 3) заборонити виробництво готових товарів у своїх колоніях. 4) заборонити вивезення сировини з метрополій у колонії і дозволити безмитний імпорт сировини що не добувається усередині країни 5) стимулювати вивезення з колоній переважно дешевих сировинних товарів 6) заборонити будь-яку торгівлю своїх колоні й з іншими країнами крім метрополій

Таким чином в основі меркантилістській політики є прагнення максимального нагромадження грошового капіталу і мінімального імпорту, тобто держава повинна продавати на зовнішньому ринку як найбільше товарів а купувати якнайменше при цьому в країни провинно накопичуватися золото.

Значення меркантилізму. 1)Концепція меркантилізму була першою спробою створити теорію міжнародної торгівлі, що прямо погоджувала торгівельні відносини з внутрішньо економ розвитком країни, її економічним зростанням. 2) меркантилісти зробили одну із можливих моделей розвитку міжнародної торгівлі на підставах товарного виробництва. 2) Вони заклали основи категоріального апарату, який використовується в сучасних теоріях міжнародної торгівлі, передусім в меркантилізмі. 3) вперше описано те, що в економіці називається платіжним балансом

Обмеженість меркантилізму полягає в том, що меркантилісти не змогли зрозуміти, що збагачення однієї нації може відбуватися не тільки за рахунок зубожіння іншої, з якими вона торгує, що міжнародна економіка розвивається, а тому розвиток країн можливий не тільки за рахунок перерозподілу вже існуючого багатства, а й за рахунок його нарощення. Меркантилістська школа панувала в економіці впродовж 1,5 ст. Внаслідок цього на початку 18 ст. міжнародна торгівля виявилася оплутаною мережею всіляких обмежень, правила торгівлі йшли в розріз із потребами виробництва, відчувалася необхідність переходу до вільної торгівлі Подальший розвиток міжнародної торгівлі набули в працях економістів класичної школи (сміт , рікардо)

Б) Сутність, теорії абсолютних переваг, її позитивні та негативні риси

Розвиток міжнародної торгівлі при переходу країн до великого машинного виробництва зумовив появу теорії абсолютних переваг. Її автором став Адам Сміт. У праці «Дослідження про природу та причини багатства народів» 1776 р. Він критикував меркантилізм. Згідно його принципами багатство залежить від можливостей економіку виробляє кінцеві товари та послуги, тому важливою задачею є здійснення заходів для розвитку виробництва на основі кооперації и поділу праці (а не нагромадження металів).

Лекція 2. (04.10)

Инкотермс 2010.

Теорія міжнародної торгівлі А. Сміта заснована на таких передумовах:

1. Праця є єдиним чинником виробництва, тільки вона впливає на продуктивність і ціну товару.

2. Повна зайнятість.

3. У міжнародної торгівлі беруть участь тільки 2 країни.

4. Витрати виробництва залишаються постійними.

5. Ціна одного товару виражена в кількості праці витраченого на виробництво іншого.

6. Транспортні витрати по перевезенню товарів з однієї країни в іншу не враховуються.

7. Зовнішня торгівля вільна від обмежень і регламентацій

8. Міжнародна торгівля збалансована (імпорт оплачується експортом)

9. Чинники виробництва не переміщуються між країнами.

Адам Сміт вважав, що:

1. Уряди не повинні втручатися в зовнішню торгівлю

2. Країни повинні спеціалізуватися на виробництві тих товарів, у виробництві яких вони мають переваги

3. Зовнішня торгівля стимулює розвиток продуктивності праці шляхом розширення рику за межі національних кордонів

4. Експорт є позитивним чинником для економіки країни

5. Субсидії на експорт є податком на населення і призводять до підвищення внутрішніх цін і тому повинні бути скасовані.

Таким чином, Адам Сміт стверджував, що для держави може бути вигідним не тільки продаж, а й купівля товарів на зовнішньому ринку. Він зробив спробу визначити, які саме товари вигідно експортувати, а які імпортувати. Відповідно до теорії абсолютних переваг, країни експортують ті товари, які вони виготовляють з меншими витратами (у виробництві яких вони мають абсолютну перевагу), та імпортують ті товари, які виготовляються іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких перевага належить їх торговим партнерам). Таким чином, теорія абсолютних переваг показує переваги поділу праці не тільки на національному, але й на міжнародному рівні. Однак теорія Сміта не розглядає ситуацію, коли яка-небудь країна мала абсолютну перевагу по всіх товарах, або б не мала її по жодному товару. Цю ситуацію проаналізував Девід Рікардо у своєї теорії порівняльних переваг.

Лекція 3.

Девід Рікардо в роботі «початок політ економії» у 1817 р. розвинув теорію абсолютних переваг і довів, що в окремо взяті країни завжди знайдеться товар, виготовлення якого більш ефективно, ніж виробництво інших при існуючому середнє світовому рівні затрат. Теорії міжнародної торгівлі Рікардо базуються на таких передумовах:

1. Вільна торгівля

2. Постійни витрати виробництва

3. Відсутність міжнародної мобільності

4. Відсутність транспортних витрат

5. Відсутність технічного прогресу

6. Повна зайнятість

7. Існує 1 чинник виробництва – праця

Відповідно до теорії порівняльних переваг країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виготовити з відносно нищими витратами в порівнянні з іншими країнами. Тоді торгівля буде взаємовигідною для обох країн незалежно від того чи є виробництво в однієї з них абсолютно ефективніше ніж в іншій. Іншими словами підстави для виникнення і розвитку міжнародної торгівлі можуть слугувати виняткова різниця у відносних витратах у виробництві цих товарів, незалежно від абсолютної величини цих витрат. Важливий внесок у концепцію Девіда Рікардо зробив англійський економіст Джон Стюард Мілль, який у праці «Принципи політичної економії» показав, за якою ціною здійснюється обмін товарами між країнами (Джон Стюарт Міль є яскравим представником класичної школи, праці якого слугували підставою встановлення та розвитку сучасної економічної теорії.)

Значення теорії порівняльних переваг полягає у наступному:

1. Вперше описано баланс сукупного попиту та сукупної пропозиції. Вартість товару визначається співвідношенням сукупного попиту та пропозиції на нього, пропонованого як усередині країни так і за її кордонами.

2. Теорія справедлива стосовно будь-якої кількості товару і будь-якої кількості країн, а також для аналізу торгівлі між різними її суб’єктами.

3. Теорія обґрунтувала існування виграшу для всіх країн, що беруть участь у торгівлі.

4. З’явилась можливість будувати зовнішню економічну політику на науковому фундаменті.

Обмеженість теорії порівняльних переваг полягає в тих вихідних передумовах, на яких вона будується. Вона не враховує вплив зовнішньої торгівлі на розподіл доходів усередині країні, коливання цін і заробітної плати, міжнародних рух капіталу, не пояснює торгівлю між майже однаковими країнами, кожна з яких не має відносної переваги перед іншою. Недоліки та обмеженість теорії Девіда Рікардо були підставою переходу до нової теорії співвідношення чинників виробництва.

Лекція 4

Д) Сутність теорії співвідношення чинників виробництва та її тестування В. Леонтьєвим.

Дослідження чинників, що впливають на товарну номенклатуру та обсяг міжнародної торгівлі дозволило в 20-30 р. ХХ століття дозволило вченим Шекшеру і Оліну уточнити і розвинути ключові положення теорії порівняльних переваг і сформулювати концепцію чинників виробництва. Необхідність пошуку нової концепції диктувалася тим, що ідеї Девіда Рікардо ґрунтувались на припущенні про постійну величину витрат виробництва в кожній країні. Однак на практиці разом зі зростанням виробництва і диверсифікацією товарної номенклатури відбувалося збільшення граничних витрат, що призвело шведських економістів до висновку про необхідність введення в модель умови зростання витрат заміщення (відносних витрат). Концепція чинників виробництва ґрунтується на слідуючих умовах:

1. Існує 2 країни, 2 товари, один із яких трудомісткий, а інший капіталомісткий, і 2 чинники виробництва – це праця і капітал.

2. Технології в двох країнах однакові

3. Кожна з країн у різному ступені наділена чинниками виробництва

4. Міжнародний рух чинників виробництва відсутній

5. Повної спеціалізації країн на виробництві якого-небудь товару бути не може

Найважливішім допущенням теорії співвідношення чинників виробництва є різна фактороінтенсивність окремих товарів і різна факторонасиченість окремих країн. У цьому суть теорії Хекшера-Оліна зводиться до наступного: кожна країна експортує ті фактороінтенсивні товари, для виробництва яких вона має відносно надлишкові чинники виробництва і імпортують ті товари,для виробництва яких вона відчуває відносний недолік чинників виробництва. Отже, концепція Хекшера-Оліна визнає, що торгівля ґрунтується на порівняльних перевагах і показує,що причиною порівняльних переваг є розходження наділеності країн чинниками виробництва. У цьому аспекті суть розглядаємої концепції полягає в наступному: міжнародна торгівля призводить до вирівнювання цін на товари, а це в свою чергу призводить до вирівнювання цін і на чинники виробництва за допомогою їх звичайно виготовлений цей товар.

При аналізі практичної значущості концепції Хекшера-Оліна багато економістів звернуло увагу на те, що дослідження товаропотоків у трикутнику США – Західна Європа – Японія теорія Хекшера-Оліна стикається з труднощами. Зокрема на це звернув увагу американських економіст В. Леонтьєв. Він застосував теорію Хекшера-Оліна до аналізу зовнішньої торгівлі США і шляхом декілька емпіричних тестів показав, що умови теорії на практиці на витримуються. В економічний літературі цей феномен отримав назву парадокс Леонтьєва. (З теми парадокс Леонтьєва підготувати реферат)

Альтернативні теорії міжнародної торгівлі

Сучасні теорії міжнародної торгівлі звичайно розвиваються з одного боку як альтернативні відносно теорії Хекшера-Оліна, оскільки вони аналізують обставини, які не охоплюються теорією співвідношення чинників виробництва. Ці теорії характеризують міжнародну торгівлю переважно на підставах пропозиції товару. З іншого боку, як альтернативні відносно класичних теорій, котрі відкидаються як застарілі. Ці теорії аналізують міжнародну торгівлю переважно на підставах попиту з точки зору переваги споживачів товарів. До основних альтернативних теорій як правило відносять теорію життєвого циклу продукції, теорії економії на масштабах виробництва, теорію представницького попиту. (Реферат по альтернативним теоріям 5-10 ст.)

3) Міжнародна торговельна політика.

А) основні типи торговельної політики

Регулювання міжнародної торгівлі припускає цілеспрямований вплив держави на торгівельні відносини з іншими кранами. До основних цілей зовнішньоторговельної політики відносяться:

1. Зміна обсягу експорту та імпорту

2. Зміна структури зовнішньої торгівлі

3. Забезпечення країни необхідними ресурсами

4. Зміна співвідношення експорту і імпорту

Розрізняють 3 основних підходи до регулювання міжнародної торгівлі:

1. Система односторонніх заходів, за якої інструменти державного регулювання використовуються урядом країни в односторонньому порядку без узгодження з торговим партнером.

2. Складання двохсторонніх угод, у яких узгоджуються заходи торгової політики між торговими партнерами.

3. Укладання багатосторонніх угод (СОТ, ЄС)

Держава може використовувати кожний з підходів в будь-якому поєднанні.

Лекція 5.