44. Радіолокаційний моніторінг – Radar monitoring це:

а) використання радіолокатора з метою забезпечення повітряних суден інформацією та повідомленнями, пов’язаними зі значними відхиленнями від номінальної траєкторії польоту, включаючи відхилення від умов виданих диспетчерських дозволів;

б) використання радіолокатора з метою забезпечення повітряних суден інформацією та повідомленнями, пов’язаними зі значними відхиленнями від номінальної траєкторії польоту;

в) використання радіолокатора з метою забезпечення повітряних суден інформацією та повідомленнями, пов’язаними з відхиленнями від нормальної траєкторії польоту;

г) використання радіолокатора з метою забезпечення повітряних суден інформацією та повідомленнями, пов’язаними зі значними відхиленнями від умов виданих диспетчерських дозволів.

45. Радіолокаційний диспетчер – Radar controller це:

А) кваліфікований диспетчер повітряного руху, що має кваліфікаційну відмітку здійснювати відповідні функції з використанням радіолокатора (-ів);

б) кваліфікований диспетчер повітряного руху, що має кваліфікаційну відмітку;

в) кваліфікований диспетчер повітряного руху, що має свідоцтво встановленого зразку;

г) кваліфікований диспетчер повітряного руху, що має кваліфікаційну відмітку допуску бути керівником польотів.

46. Радіолокаційна ідентифікація – Radar identification це:

а) ситуація, коли радіолокаційне місце конкретного повітряного судна спостерігається на радіолокаційному дисплеї та з впевненістю ідентифіковано диспетчером повітряного руху;

б) ситуація, коли радіолокаційне місце конкретного повітряного судна спостерігається на радіолокаційному дисплеї;

в) ситуація, коли радіолокаційні місця повітряних суден спостерігаються на радіолокаційному дисплеї;

г) ситуація, коли радіолокаційне місце конкретного повітряного з впевненістю ідентифіковано диспетчером повітряного руху.

47. Неідентифіковане повітряне судно – Unidentified aircraft це:

а) повітряне судно, політ якого в даному районі спостерігається або про політ якого в даному районі доповідається, але приналежність якого не встановлена.

б) повітряне судно, яке спостерігається на радіолокаційному дисплеї та незкорельоване з плановою інформацією.

в) повітряне судно, яке виконує політ в суміжному секторі ОВД та про політ якого доповідається.

г) повітряне судно, яке не вийшло на зв'язок.

48. Радіолокаційний контакт – Radar contact це:

а) ситуація, коли радіолокаційне місце повітряного судна видно та індентифіковано на радіолокаційному дисплеї;

б) ситуація, коли радіолокаційне місце повітряного судна індентифіковано на радіолокаційному дисплеї;

в) ситуація, коли радіолокаційне місце повітряного судна видно на радіолокаційному дисплеї;

г) ситуація, коли повітряне судно видно та індентифіковано на радіолокаційному дисплеї.

49. Радіолокаційне наведення –Radar vectoring це:

а) забезпечення навігаційного наведення повітряного судна у формі надання визначеного курсу на підставі використання радіолокатора;

б) забезпечення навігаційного наведення повітряного судна у формі надання визначеного курсу на підставі рішення диспетчера ОПР;

в) забезпечення навігаційного наведення повітряного судна у формі надання визначеного курсу на підставі використання бортового радіолокатора;

г) забезпечення навігаційного наведення повітряного судна у формі надання курсу на окрему навігаційну точку.

50. Радіолокаційне ешелонування – Radar separation це:

а) ешелонування, коли інформація про місце повітряного судна отримана з радіолокаційних джерел;

б) ешелонування, коли інформація про місце повітряного судна отримана від екіпажу повітряного судна;

в) ешелонування, коли інформація про місце повітряного судна отримана від суміжних диспетчерів;

г) ешелонування, коли інформація про місце повітряного судна отримана від військових.

51. Яка встановлена мінімальна відстань між повітряними суднами, що прямують одним маршрутом на одному рівні в диспетчерських районах (СТА, ТМА) при радіолокаційному обслуговуванні?

а) 30 км;

б) 40 км;

в) 10 км;

г) 20 км.

52. Яка встановлена мінімальна відстань між повітряними суднами, що прямують одним маршрутом на одному рівні в термінальному диспетчерському районі (ТМА) при радіолокаційному обслуговуванні з використанням АС КПР?

а) 5 км;

б) 10 км;

в) 15 км;

г) 20 км.

53. Яка встановлена мінімальна відстань між повітряними суднами, що прямують на одному рівні на треках, що перетинаються в диспетчерських районах (СТА, ТМА) при радіолокаційному обслуговуванні?

а) 20 км;

б) 30 км;

в) 10 км для АС КПР;

г) 15 км.

54. Який встановлений мінімальний радіолокаційний інтервал між повітряними суднами, що прямують на зустрічних треках в момент перетинання рівня в диспетчерських районах (СТА, ТМА)?

а) 30 км повздовжній з урахуванням 20 км бічного, або 20 км бічного (з урахуванням 30 км повздовжнього інтервалу);

б) 20 км повздовжній з урахуванням 10 км бічного в момент перетинанні зайнятого рівня за умови перетинання треків;

в) 20 км повздовжній або 10 км бічний з урахуванням повздовжнього інтервалу з використанням АС КПР;

г) 30 км повздовжній, або 20 км бічний (без у рахування повздовжнього інтервалу) за умови відсутності сходження треків.

55. Який встановлений мінімальний радіолокаційний інтервал між повітряними суднами, що прямують на попутних треках в момент перетинання рівня в диспетчерських районах (СТА, ТМА)?

а) 30 км повздовжній, або 20 км бічний (без у рахування повздовжнього інтервалу) за умови відсутності сходження треків;

б) 20 км повздовжній або 10 км бічний (без урахування повздовжнього інтервалу) за умови відсутності сходження треків;

в) 20 км незалежно від кута перетинання треків;

г) В СТА - 30 км повздовжній, або 20 км бічний, в ТМА з використанням АС КПР - 20 км повздовжній або 10 км бічний за умови відсутності сходження треків.

56. Який встановлений мінімальний радіолокаційний інтервал, з використанням АС КПР, між повітряними суднами, що прямують на попутних треках в термінальному диспетчерському районі?

а) 30 км повздовжній, або 20 км бічний (без у рахування повздовжнього інтервалу) за умови відсутності сходження треків;

б) 20 км повздовжній або 10 км бічний (без урахування повздовжнього інтервалу) за умови відсутності сходження треків;

в) 10 км повздовжній, або 10 км бічний інтервал за умови відсутності сходження треків;

г) ніякий із зазначених вище.

57. Які мінімуми радіолокаційного ешелонування пов’язані з турбулентністю у сліді застосовуються в межах CTR?

а) важке за важким – 10 км; середнє за важким та легке за середнім – 8 км; легке за середнім та важким – 12 км;

б) легке за середнім та важким – 12 км; середнє та важке за важким – 10 км; важке за середнім – 8 км; в інших випадках – 6 км;

в) середнє за важким та легке за середнім – 10 км; важке за важким – 8 км; легке за важким – 12 км; в інших випадках – 6 км;

г) всі вищезазначені мінімуми.

58. З якою кратністю повинно здійснюватися коригування швидкості ПС при виконанні процедур керування швидкістю в горизонтальній площині?

а) у величинах кратних 10 км/год не залежно від рівня польоту ПС;

б) в повітряному просторі з RVSM – у величинах кратних 0,01 МАХА, в іншому повітряному просторі – у величинах кратних 50 км/год;

в) у величинах кратних 0,02 МАХА для цивільних ПС; 10 км/год для державних ПС;

г) на рівнях 250 та вище у величинах кратних 0,01 МАХА, нижче рівня 250 у величинах кратних 20 км/год.

59. До якої мінімальної швидкості може бути зменшена горизонтальна швидкість турбореактивного ПС, що прибуває, при перетині ешелону 150?

а) не менше 450 км/год;

б) 400 км/год;

в) 465 км/год;

г) 300 км/год.

60. До якої мінімальної швидкості може бути зменшена горизонтальна швидкість турбореактивного ПС, що прибуває, та знаходиться на відстані від 30 до 8 км від порогу ЗПС?

а) 465 км/год;

б) не менше 450 км/год;

в) 300 км/год;

г) 285 км/год.

61. На якій відстані від порогу ЗПС слід припинити керування швидкістю ПС у горизонтальній площині, що знаходиться на сегменті заключного заходження на посадку?

а) від 20 до 12 км;

б) 6 км;

в) 12 км;

г) 8 км.

62. До якого мінімального рівня або відстані від торця ЗПС дозволяється виконувати маневр заходження на посадку незалежно від метеорологічних умов на аеродромі?

а) до висоти 400 метрів (1500 футів) від порога ЗПС (ДПРМ), або до точки входу в глісаду;

б) до дійсної висоти 350 метрів (1200 футів) щодо КТА або до такої, що опублікована в на схемі аеродрому призначення;

в) до висоти прийняття рішення згідно з КЛЕ авіакомпанії до внутрішнього маркера, який розташований більше ніж 1000 метрів від порога ЗПС;

г) до висоти 300 метрів (1000 футів) щодо порога ЗПС або до зовнішнього маркера, або до відстані 7,4 км.

63. До яких ПС не застосовується процедура керування горизонтальною швидкістю?

а) до ПС, що входять або перебувають в зоні очікування;

б) до ПС, що підходять до точки передачі контролю;

в) до ПС, що виконують рейс із зазначеною швидкістю в плані польоту;

г) до одномоторних ПС.

64. У повітряному просторі з RVSM польоти, залежно від статусу повітряного судна, виконуються із забезпеченням мінімуму вертикального ешелонування:

а) 300 метрів (1000 футів) або у 600 метрів (2000 футів), або у 500 метрів;

б) 300 метрів (1000 футів) або у 500 метрів;

в) 600 метрів (2000 футів) або у 500 метрів;

г) 300 метрів (1000 футів) або у 600 метрів (2000 футів).

65. Органи ОПР забезпечують мінімум вертикального ешелонування у між державними повітряними судами, не затвердженими до польотів з RVSM, та будь-якими іншими повітряними суднами, що виконують польоти в повітряному просторі.

а) 600 метрів (2000 футів);

б) 300 метрів (1000 футів) ;

в) 500 метрів;

г) 900 метрів (3000 футів).

66. У випадках відмови радіозв’язку між органом ОПР та екіпажем повітряного судна орган ОПР має забезпечувати мінімум вертикального ешелонування між повітряним судном, з яким втрачено зв’язок, та будь-яким іншим повітряним судном:

а) 600 метрів (2000 футів);

б) 300 метрів (1000 футів);

в) 500 метрів;

г) 900 метрів (3000 футів).

67. Який мінімум ешелонування повинен забезпечити орган ОПР при отриманні від екіпажу ПС, що виконує політ в повітряному просторі RVSM, інформації про турбулентність, яка впливає на витримування ПС дозволеного рівня?

а) подвійний мінімум горизонтального ешелонування, або мінімум вертикального ешелонування у 300 метрів (1000 футів);

б) комбінований мінімум ешелонування;

в) мінімум вертикального ешелонування 300 метрів (1000 футів) в межах РДЦ;

г) відповідний мінімум горизонтального ешелонування, або мінімум вертикального ешелонування у 600 метрів (2000 футів).

68. Які дії диспетчера при спостереженні від відповідача SSR в режимі С рівня польоту, що відрізняється від дозволеного на +60 м (200 футів)?

а) запитати екіпаж про режим роботи відповідача SSR та затвердження ПС до польоту в повітряному просторі з RVSM;

б) заборонити виконання подальше польоту та дати команду на вихід ПС з повітряного простору RVSM;

в) повідомити екіпаж та зробити запит щодо перевірки встановленого тиску та підтвердження рівня польоту;

г) забезпечити мінімум вертикального ешелонування 600 метрів (2000 футів).

69. Точка передачі контролю це:

а) визначена точка, що розташована на траєкторії польоту повітряного судна, у якій відповідальність за контроль за забезпечення диспетчерського обслуговування повітряного судна передається від одного диспетчерського органу (сектора) іншому;

б) визначена точка, що розташована на маршруті повітряного судна, у якій відповідальність за контроль за забезпечення диспетчерського обслуговування повітряного судна передається від одного диспетчерського органу (сектора) іншому;

в) визначена точка, що розташована на траєкторії польоту повітряного судна, у якій відповідальність за контроль за забезпечення диспетчерського обслуговування повітряного судна передається від одного диспетчера іншому;

г) визначена точка, що розташована на маршруті повітряного судна, у якій відповідальність за контроль за забезпечення диспетчерського обслуговування повітряного судна передається від одного диспетчера іншому.

70. Радіолокаційний диспетчер здійснює радіолокаційне наведення шляхом:

а) зазначення сторони розвороту та магнітного курсу (трьома цифрами);

б) зазначення боку розвороту та курсу;

в) зазначення боку розвороту;

г) зазначення магнітного курсу.

71. Радіолокаційний диспетчер при видачі вказівки здійснити маневрування:

а) повинен проінформувати екіпаж ПС про причину видачі такої вказівки;

б) не повинен інформувати екіпаж ПС;

в) інформує екіпаж ПС, якщо є час;

г) повинен інформувати за вказівкою КП.

72. Напрямок до ПС, що конфліктує визначається:

а) за умовним годинниковим циферблатом;

б) напрямок за компасом;

в) відносна сторона та відстань;

г) напрямок, кут та відстань.

73. Радіолокаційний диспетчер здійснює радіолокаційне наведення до моменту поки не переконається, що екіпаж ПС:

а) може продовжувати самостійну навігацію;

б) може продовжувати самостійний політ;

в) запросить самостійний політ;

г) не потребує навігаційної допомоги.

74. Радіолокаційному диспетчеру слід:

а) уникати надання вказівок екіпажу ПС, які передбачають часту зміну швидкості зниження або набирання висоти;

б) уникати надання вказівок екіпажу ПС, які передбачають часту зміну повітряної швидкості;

в) уникати надання вказівок екіпажу ПС, які передбачають часту зміну швидкості зниження;

г) уникати надання вказівок екіпажу ПС, які передбачають часту зміну швидкості набирання висоти.

75. Радіолокаційному диспетчеру слід:

а) уникати видачі вказівок екіпажу ПС, одночасно витримувати великі значення вертикальної швидкості зниження або набирання висоти і зменшені горизонтальні швидкості польоту;

б) уникати видачі вказівок екіпажу ПС, одночасно витримувати зменшені значення вертикальної швидкості зниження або набирання висоти і великі горизонтальні швидкості польоту;

в) уникати видачі вказівок екіпажу ПС, одночасно витримувати великі значення вертикальної швидкості зниження або набирання висоти і великі горизонтальні швидкості польоту;

г) уникати видачі вказівок екіпажу ПС, одночасно витримувати зменшені значення вертикальної швидко.

76. Для ведення радіообміну персонал повинен використовувати:

а) стандартну російську та англійську фразеологію;

б) стандартну українську та англійську фразеологію;

в) стандартну російську фразеологію;

г) стандартну арабську фразеологію.

77. З метою забезпечення радіообачливості єкіпажами ПС, як правило застосовується фразеологія радіообміну на:

а) англійській мові;

б) українській мові;

в) мові екіпажу ПС;

г) міжнародній мові.

78. Під час здійснення радіопередачі орган ОПР повинен:

а) вимовляти кожне слово виразно та зрозуміло; дотримуватись такої швидкості мовлення, що не перевищує 100слів/хвилину;

б) вимовляти слова виразно та зрозуміло; дотримуватись такої швидкості мовлення, що не перевищує 90слів/хвилину;

в) вимовляти слова виразно та зрозуміло; дотримуватись такої швидкості мовлення, що не перевищує 80слів/хвилину;

г) вимовляти вільно кожне слово.

79. Другий виклик авіаційної станції, що приймає повідомлення треба здійснювати через:

а) 10 сек;

б) 15 сек;

в) 5 сек;

г) 1 хвилина.

80. Для передачі повідомлень необхідно використовувати:

а) розмовну мову або стандартні фрази без зміни змісту повідомлення;

б) стандартні фрази без зміни змісту повідомлення;

в) розмовну мову без зміни змісту повідомлення;

г) кодові слова.

81. Для передачі літер каналами радіотелефонного зв'язку використовуються:

а) кодові слова російського та англійського алфавітів;

б) кодові слова французького алфавіту;

в) слова українського алфавіту;

г) символи китайських ієрогліфів.

82. Кожна літера позивного ПС, за винятком радіотелефонних позначень авіакомпаній та типу ПС, повинна:

а) вимовлятися окремо з використанням кодових слів алфавіту;

б) вимовлятися вільно з використанням кодових слів алфавіту;

в) вимовлятися з використанням кодових слів алфавіту;

г) вимовлятися окремими словами.

83. Коли дозволена зміна радіотелефонного позивного:

а) у виняткових обставинах орган ОПР може дати вказівку ПС змінити радіотелефонний позивний, коли схожість між двома та більше радіопозивними така, що існує можливість плутанини;

б) у виняткових обставинах екіпаж ПС змінює тип свого радіотелефонного позивного і доповідає органу ОПР;

в) екіпаж ПС не може змінювати тип свого радіотелефонного позивного;

г) екіпаж ПС може змінювати свій позивний.

84. Там, де рознос частот між каналами ДВЧ зв’язку становить 8,33 кГц, для позначення каналу передачі використовується:

а) шість цифр, які ідуть за словом “КАНАЛ”(CHANNEL), для всіх каналів після коми використовуються три цифри;

б) п’ять цифр, які ідуть за словом “КАНАЛ”(CHANNEL), для всіх каналів після коми використовуються три цифри;

в) три цифри, які ідуть за словом “КАНАЛ”(CHANNEL), для всіх каналів після коми використовуються три цифри;

г) чотири цифри.

85. Бортова станція повинна повторювати:

а) дозволи та вказівки органу ОПР, що стосуються безпеки польотів;

б) дозволи та вказівки органу ОПР, що стосуються безпеки польотів, якщо є час;

в) усі дозволи та вказівки органу ОПР;

г) не повинна повторювати.

86. Органу ОПР, щоб переконатися, що дозвіл або вказівка правильно підтверджуються ПС повинен:

а) прослуховувати повторення бортовою станцією, наданих ним вказівок або дозволів і починає негайні дії для усунення будь яких розбіжностей, що виявлені під час повторення;

б) прослуховувати повторення бортовою станцією, наданих ним вказівок або дозволів коли є час;

в) прослуховувати повторення бортовою станцією, наданих ним вказівок або дозволів;

г) не прослуховує.

87. Які дії екіпажу ПС очікує диспетчер ОПР в разі неможливості установити зв’язок через відмову бортового радіообладнання:

а) вибирає код ВОРЛ 7600 або вмикає сигнал «БЕДСТВИЕ»;

б) вибирає код ВОРЛ 7500 або вмикає сигнал «БЕДСТВИЕ»;

в) вибирає код ВОРЛ 7700 або вмикає сигнал «БЕДСТВИЕ»;

г) вибирає код ВОРЛ 2000.

88. Якщо орган ОПР не зміг встановити зв’язок з екіпажем ПС, він:

а) просить інші органи ОПР або екіпажі ПС, які перебувають на маршруті викликати це ПС та ретранслювати повідомлення;

б) просить інші органи ОПР викликати екіпаж цього ПС та ретранслювати повідомлення;

в) просить екіпажі ПС, які перебувають на маршруті викликати це ПС та ретранслювати повідомлення;

г) очікує новий виклик екіпажу ПС.

89. Повідомлення про “лихо” передує радіотелефонний сигнал:

а) МЭЙДЭЙ, який повторюється тричі;

б) ПАН ПАН ПАН;

в) SOS SOS SOS;

г)Бедствие Бедствие Бедствие.

90. Повідомлення про стан терміновості передує радіотелефонний сигнал:

а) ПАН ПАН, який повторюється тричі;

б) ПАН ПАН ПАН;

в) SOS SOS SOS;

г) Бедствие Бедствие Бедствие.