Вітаміни Біологічне значення вітамінів

Вітамі́ни (лат. vitae — життя) — органічні сполуки різної хімічної природи, необхідні в невеликих кількостях для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів. Багато вітамінів є попередниками коферментів, які беруть участь у ферментативних реакціях. Людина і тварини не синтезують вітаміни, або синтезують у недостатній кількості, тому повинні одержувати їх з їжею. Нестача вітамінів приводить до порушення обміну речовин. Джерелом вітамінів найчастіше є рослини. Звичайно вітаміни поділяються на

розчинні у воді: В1 (тіамін), B2 (рибофлавін), В3 (нікотинамід, нікотинова кислота), B5 (пантотенова кислота), B6 (піридоксин, піридоксаль, піридоксамін), H (B7) (біотин), B9 (фолієва кислота), B12 (кобаламін), B4 (аденін), B8 (інозитол), B10 (параамінобензойна кислота), B11 (BC) (холін), С (аскорбінова кислота), ;

нерозчинні у воді: А (ретинол), D2 (кальциферол), D3 (холекальциферол), Е (токоферол), К1 (філохінон).

Історія відкриття

У 1912 році для позначення додаткових харчових факторів, що у малих кількостях ефективні для лікування ряду захворювань, Функ ввів термін вітамін. Тоді виділяли лише 2 вітаміни — А (жиророзчинний), В (водорозчинний), сьогодні їх кількість сягає 30.

Вітаміни — це біологічно активні низькомолекулярні природні, органічні сполуки, різної хімічної структури, учасники обміну речовин і беруть участь в перетворенні енергії, переважно як компоненти ферментів.

Існування і значення вітамінів відкрив російський лікар М.Лунін у кінці ХІХ ст.. Польський хімік К.Функ назвав біологічно активну речовину вітаміном, бо вона містила у своїй молекулі аміногрупу. Вітаміни, група незамінних для організму людини і тваринних органічних сполук, що володіє дуже високою біологічною активністю, присутніх у в нікчемних кількостях в продуктах живлення, але що мають величезне значення для нормального обміну речовин і життєдіяльності. За нормального раціону і здорового способу життя потреба у вітамінах задовольняється природним шляхом. Однак узимку і навесні відчувається нестача вітамінів, що спричиняє гіповітамінози. Надлишок вітаміні — гіпервітаміноз, що буває дуже рідко. Одноманітне харчування, бідне на натуральні рослинні продукти, призводить до виникнення захворювання — авітамінозу.

Біологічне значення вітамінів

• A — покращує зір, стимулює імунітет, сприяє загоєнню і оновленню шкіри, захищає печінку.

• B1 — регулює вуглеводний обмін і водний баланс, знижує потребу в інсуліні і посилює його дію, перешкоджає розвитку атеросклерозу.

• B2 — впливає на обмін речовин, стимулює ріст організму і загоєння тканин, підтримує нормальний зір.

• B6 — регулює діяльність нервової системи, бере участь в обміні амінокислот, вуглеводів і жирів, посилює скорочення сердечного м'яза.

• B12 — добре впливає на печінку і нервову систему, активізує згортаючу систему крові.

• C — бере участь в обміні вуглеводів, підвищує опірність інфекціям, підвищує здатність згущуватися крові.

• D — регулює фосфорно-кальцієвий обмін, сприяє мінералізації і зміцненню кісток.

• E — впливає на білковий і жировий обміни, захищає організм при браку кисню.

• F — покращує загоєння шкіри і слизових оболонок, перешкоджає розвитку атеросклерозу.

• PP — бере участь у вуглеводному і білковому обмінах, сприятливо позначається на сердечному м'язі, розширює судини, покращує функції печінки.