28. Організація регіональних цільових фондів.

Органи місцевого самоврядування можуть утворювати цільові фонди, які є складовою спеціального фонду відповідного місцевого бюджету.

Порядок формування та використання цільових фондів визначається положенням про ці фонди, що затверджується відповідною місцевою радою.

До основних джерел фінансування державних цільових фондів в Україні належать:

1) обов'язкові відрахування юридичних і фізичних осіб до складу доходів фондів;

2) обов'язкові внески коштів визначеними категоріями юридичних та фізичних осіб для цільового їх використання. Прикладом можуть бути страхові внески до фондів загальнообов'язкового соціального страхування;

3) цільові бюджетні виплати. Це перерахування коштів Державного бюджету до фондів з метою фінансування визначених програм;

4) доходи, що одержують фонди від розміщення тимчасово вільних коштів у комерційних банках;

5) грошові кошти, які одержують фонди від продажу цінних паперів та корпоративних прав у процесі формування і використання інвестиційного портфеля фонду;

6) погашення позик, які надавалися фондом юридичним та фізичним особам у попередні періоди;

7) добровільні та благочинні внески коштів юридичними і фізичними особами до фондів;

8) прибутки від комерційної діяльності, яку здійснює фонд як юридична особа;

9) суми фінансових санкцій, які згідно із законодавством застосовуються до осіб, що порушують умови здійснення обов'язкових зборів та платежів (якщо стягнення таких санкцій передбачено чинним законодавством).

19. Надання державних і громадських послуг.

Громадські послуги, які надаються на місцевому рівні:

19. Економічні: створення сприятливих умов для бізнесу, контроль за процесом відтворення, управління місцевим господарством;

20. Соціальні: соціальний захист, соціальне забезпечення населення, сприяння зайнятості, утримання соціально-культурних закладів, установ;

21. Безпека і охорона правопорядку, навколишнього природного середовища: місцева пожежна охорона, місцева міліція, охорона природних ресурсів комунальної власності.

30. Фінансування власних та делегованих повноважень органами місцевого самоврядування.

У відповідності до БКУ видатки бюджетів поділяються на:

28. Видатки на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші, які не можуть бути передані на виконання АР Крим та місцевому самоврядуванню;

29. Видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути передані на виконання АР Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;

30. Видатки на реалізацію прав та обов’язків АР Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер.

Розмежування видів видатків між місцевими бюджетами:

1 група – видатки на забезпечення бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою і які максимально наближені до споживачів;

2 група – видатки на фінансування бюджетних установ і заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих законодавством для всіх громадян України;

3 група – видатки на фінансування бюджетних установ і заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України.

В контексті нового механізму організації міжбюджетних відносин видатки місцевих бюджетів поділяються на дві групи:

28. видатки, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів: відповідає повноваженням, які органи державної влади делегують органам місцевого самоврядування;

29. видатки, які не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів: відповідає власним повноваженням місцевого самоврядування.

Видатки на здійснення повноважень, що виконуються за рахунок коштів Державного бюджету та місцевих бюджетів поділяються на:

28. видатки на здійснення державних неделегованих повноважень – це видатки на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені БКУ видатки, , які не можуть бути передані на виконання місцевому самоврядуванню;

29. видатки на здійснення делегованих повноважень – це видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути передані на виконання місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;

30. видатки на здійснення власних повноважень – це видатки на реалізацію прав та обов’язків АР Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер.

Делеговані повноваження, якими передбачаються безпосередні фінансові витрати місцевої влади, це:

28. забезпечення надання державних субсидій сім’ям, які мають дітей;

29. ведення державного земельного кадастру;

30. організація охорони, реставрації та використання пам’ятників архітектури та містобудування;

31. організація прикордонної торгівлі;

32. вирішення питань соціального захисту населення, охорони та опіки;

33. організація територіального планування;

34. проведення оплачуваних громадських робіт для осіб, зареєстрованих як безробітні;

35. вирішення питань створення особовому складові МВС України належних умов для служби та відпочинку.

До видатків бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень належать видатки:

28. органи місцевого самоврядування міст, сіл, селищ у частині виконання ними власних повноважень;

29. місцеву пожежну охорону;

30. позашкільну освіту;

31. соціальний захист та соціальне забезпечення;

32. програми місцевого значення з питань дітей, молоді, жінок та сім’ї;

33. місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення;

34. місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;

35. культурно-мистецькі програми місцевого значення;

36. програми підтримки засобів масової інформації;

37. місцеві програми з розвитку фізичної культури та спорту;

38. типове проектування, реставрацію та охорону пам’яток архітектури місцевого значення;

39. транспорт, дорожнє господарство;

40. регулювання цін на послуг метрополітену за рішеннями органів місцевого самоврядування;

41. експлуатацію дорожньої системи масового значення;

42. будівництво та утримання доріг місцевого значення;

43. обслуговування боргу органів місцевого самоврядування.

31. Конституційні гарантії з надання громадських послуг органами місцевого самоврядування в Україні.

Основним Законом України - Конституцією України передбачено певні гарантії з надання громадських (публічних) послуг органами місцевого самоврядування . Так, за вимогами Конституції, держава створює умови для здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки й перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Також гарантується щотижневий відпочинок, а також оплачувана щорічна відпустка, соціальний захист, що включає право на забезпечення громадян у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках.

Крім того, Конституція гарантує надання державою та органами місцевого самоврядування певним категоріям населення (які потребують соціального захисту) житла на безоплатній основі або за доступну плату. Гарантується також і умовно-безкоштовна охорона здоров'я, яка забезпечується державним або місцевим (у вигляді делегованих повноважень) фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Державою також має забезпечуватись ефективне й доступне для всіх громадян медичне обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога має надаватися безоплатно, але рівень надаваємих безоплатних послуг обмежується рівнем відповідного фінансування з певного щабля влади. Держава також має дбати і про санітарно-епідемічне благополуччя.

Згідно з Конституцією, утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування також здіснюється за рахунок бюджетних видатків . За Конституцією, в нашій країні повна загальна середня освіта є обов'язковою і її доступність також забезпечується за допомогою бюджтного фінансування з відповідного рівня бюждету. Так забезпечується безоплатність та доступність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах. Крім того, саме за рахунок бюджетного фінансування гарантується розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої й післядипломної освіти, різноманітних форм навчання, надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Право громадяни безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі також забезпечується шляхом бюджетного фінансування .

Розвиток науки, збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, які становлять культурну цінність, тощо також забезпечується за допомогою здійснення фінансування із відповідного бюджету.

Право громадян на передбачену в певних випадках безоплатну правову допомогу та й інші гарантії соціальних, економічних і політичних прав громадян України так само забезпечуються із відповідних бюджетів.