1. Розкрийте поняття, визначте сутність культури.

Поняття "культура" характеризує як рівень розвитку певних історичних епох, конкретних суспільств, націй і народностей (наприклад, антична культура, єгипетська культура, культура майя), так і ступінь досконалості різних сфер життя людини і діяльності (культура праці, правова і політична культура, художня культура, культура побуту). Термін "культура" охоплює все те, що визначає специфіку існування людини у світі (на відміну від існування всіх інших живих і неживих тіл). У більш вузькому значенні ним визначають тільки сферу духовного життя людини. Культура - це історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, висловлений у типах і формах організації життя і діяльності людей, а також утворених ними матеріальних і духовних цінностей. Культура за своєю суттю явище феноменальне, складне, багатоманітне: це і все те, що створене розумом та руками людини, і те, що формує особистість, і нарешті, це система смислів та значень, які виникли в ході суспільно-історичної практики людства і закріплені в знаках.

2. Визначте структуру культури. Охарактеризуйте її функції.

Культура являє собою системно організоване ціле зі складною і багаторівневою структурою. В структурі культури виокремлюють як субстанційні, так і функціональні елементи. Субстанційні елементи опредметнюються в цінностях, нормах культури, звичаях, традиціях, обрядових та ритуальних діях тощо. До найбільш суттєвих функцій культури належать: 1людинотворча, чи гуманістична функція, яка виявляється у формуванні людської особистості, специфічної для кожного суспільства. Вона являє систему поглядів, що визначають цінність людини, її права на свободу, щастя та рівність 2пізнавальна {гносеологічна) функція. Культура концентрує в собі кращий соціальний досвід багатьох поколінь людей, накопичує скарбницю знань про світ і тим самим створює сприятливі умови для його пізнання та освоєння;3регулятивна функція, яка пов'язана, перш за все, з регулюванням різних сторін та аспектів людської діяльності.4акумулятивна (трансляційна) функція, яка виявляється в накопиченні, збереженні та передачі людського досвіду від покоління до покоління;5ціннісна (аксіологічна) функція. Культура формує у людини певні ціннісні потреби та орієнтації. За їх рівнем люди найчастіше й оцінюють ступінь культурності інших людей;6комунікативна функція, яка виявляється в налагодженні зв'язків між індивідами чи соціальними групами людей. За допомогою цієї функції відбувається процес спілкування, обмін культурно-історичними цінностями та досвідом 7компенсаторна функція, що забезпечує різні форми духовної і психологічної розрядки, зняття напруги, уникнення стресових ситуацій. 8виховна функція, що синтезує в цілісну форму всі чинники духовного світу особистості, серед яких пізнавальні, оцінювальні, психологічні.

3.Визначте особливості духовної та матеріальної культури. Опишіть структуру матеріальної культури.

У сучасній культурології культуру поділяють на "духовну" і "матеріальну". Підматеріальною культурою розуміють сферу культуру, що задовольняє матеріальні потреби людини. Духовна культура - це галузь культурного простору, що задовольняє духовні потреби людини в знаннях, цінностях і регулятивах (нормах і моделях поведінки).

До духовної культури відносять міфологію, релігію, філософію, мистецтво та науку. Основними рисами духовної культури як особливого духовного світу є неутилітарність, безкорисність, свобода творчості, високий рівень чуттєвості до змін у соціокультурному

просторі.

4. Поясніть, в чому проявляється взаємозв’язок культури та цивілізації.

Поняття цивілізації вперше було використано щодо історичного періоду,що прийшов на зміну первісному суспільству

Культура і цивілізаційне буття людини ще не розведені в античності, де культура розглядалася, скоріше, як наслідування людиною за космічною упорядкованістю світу, а не результат його творіння.

Християнство трактувало людське бугтя як виконання людьми заповітів Бога-творця,.У цей час культура і цивілізація в свідомості людей ще не розділялись.

Таке розрізнення позначилось вперше в епоху Відродження.

В епоху Просвітництва індивідуаль-но-особистісний і суспільно-громадян­ський устрій життя наша-ровувались один на одного,

Поряд із цим протиставлення понять „культура" і „цивілізація" виникло також і в Німеччині в XVIII-XIX ст.

Протиставлення культури й цивілізації стало можливим у результаті осмислення німецькою наукою стану культурної єдності в межах одночасної політичної роздробленості.

В основі суспільних відношень лежить раціональний обмін, вони мають речову природу, і можуть існувати між розділеними та чужими один одному людьми, колективами, державами. Тут домінують раціоналізм і холодний розрахунок.

Якщо поняття "культура" складне на науковому рівні, то поняття "цивілізація" є найбільш неоднозначним. Звичними для нас стали поняття: цивілізація майя, інків, ацтеків, антична, візантійська, західна.

Цивілізація це:

форма існування істот, наділених розумом;

синонім культури, сукупність духовних і матеріальних досягнень суспільства;

ступінь розвитку матеріальної і духовної культури;

процес становлення громадянського суспільства;

порівняно самостійне соціально-історичне утворення, локалізоване в просторі й часі, що може мати ієрархічні рівні.

Спочатку термін використовувався для означення епохи, якій передували дикунство і варварство. На побутовому рівні під терміном "цивілізація" розуміють найвищий ступінь у розвитку певної спільноти.

Розмежовуючи поняття "культура" і "цивілізація", можна виявити деякі характерні для них риси:

культура є внутрішнім надбанням людини, що розкриває міру її духовного багатства. Цивілізація являє собою зовнішній по відношенню до людини світ;

культура тісно пов'язана з расовою і національною специфікою людських груп. У цивілізації переважають загальнолюдські глобальні масштаби;

культура передбачає наявність у ній релігії, без якої неможлива духовність - рушійна сила будь-якої культури; цивілізація -безрелігійна.