НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ БАНКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

СТРАХУВАННЯ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Харків

2005 р.

Журавель Т.М.

Конспект лекцій «Страхування» для студентів спеціальностей “Банківська справа ”, “Фінанси” та “Облік і аудит” - Харків: ХБІ УАБС, 2005. – 198 с.

Конспект лекцій підготовлений відповідно до програми з нормативної навчальної дисципліни “Страхування ”.

Складається із вступу (мета і завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі); навчально-методичного забезпечення, яке розкриває сутність та зміст основних питань курсу “Страхування ” з кожної теми; рекомендованої літератури.

Для студентів денного та заочного відділення за напрямком підготовки “Економіка та підприємництво”.

ЗМІСТ

Вступ Тема 1. Сутність, принципи та роль страхування Тема 2. Класифікація страхування Тема 3. Страхові ризики та їхня оцінка Тема 4. Страховий ринок Тема 5. Страхова організація Тема 6. Державне регулювання страхової діяльності Тема 7. Страхування життя Тема 8. Особисте страхування . Тема 9 Майнове страхування Тема 10. Страхування відповідальності Тема 11. Перестрахування та співстрахування Тема 12. Фінансові показники роботи страховиків Тема 13. Фінансова надійність страхової компанії Використана та рекомендована література ……………………………….

4 5 18 29 46 70 86 93 105 117 136 156 173 182 197

ВСТУП

Реформування усієї системи економічних відносин, соціальні перетворення та трансформаційні зрушення, що відбуваються в Україні, надають особливої ваги розв'язанню проблеми страхового захисту, наявність потреби в якому та реальна можливість її задоволення характеризують ступінь розвитку економіки країни.

Сьогодні страхування в нашій державі, як сфера специфічних відносин, реалізується у фінансовій системі через ланку децентралізованих фінансів. У страхуванні, як у дзеркалі, відображається вся сукупність протиріч, проблем і тенденцій, які притаманні економіці країни.

Розвиток вітчизняного страхування має створити сприятливі умови для подальшого інтегрування України в світову страхову інфраструктуру. Страхування здатне стати механізмом, за допомогою якого суспільство й держава можуть вирішити чи не найважливіші економічні, соціальні та політичні проблеми. Недооцінка ролі страхування негативно впливає на всі сфери економіки. Враховуючи, що сучасний спеціаліст, крім фахових знань, повинен мати широку ерудицію, логічно мислити, швидко сприймати все новітнє в економіці та суспільному житті, виникає необхідність формувати та розвивати страхову культуру.

Конспект лекцій, розроблений саме з такою метою, складається з 13 тем, що логічно пов'язані. Кожна тема починається з плану та міні-лексикону страхових термінів, який відтворює понятійно-термінологічний апарат викладеного матеріалу, визначається мета вивчення теми, вказується, що повинен студент знати та вміти після опанування матеріалом.

Тема 1. Сутність, принципи та роль страхування

1. Необхідність страхового захисту вiд ризикових обставин. Страхові фонди.

2. Icmopiя виникнення та розвитку страхування.

3. Місце страхування в системі економічних категорій та його функції.

4. Принципи страхування.

Мета вивчення теми:

• з'ясування об'єктивної необхідності та ролі страху­вання;

• розуміння місця страхування в економіці суспільства;

• пізнання страхових термінів та категорій в системі економічних категорій;

Після вивчення теми студент повинен знати:

• концептуальні засади страхово­го ризику, страхового захисту, страхового фонду;

• особливості страхування як економічної категорії;

• предмет, об'єкти, та суб'єкт страхування;

• місце страхування в ринковій економіці та принципи його організації;

вміти:

• групувати функції страхування за сферами економіки;

• визначати ефективність (чи збитковість) страхування в залежності від ймовірності настання страхового ви­падку.

Miнi-лексикон: страхування, строковий захист, страховий фонд, централізований страховий фонд, фонд самострахування, замкнута розкладка збитку, зворотністъ страховых платежів, страховик, страхувалъник, договір страхування, застрахований, отримувач страхової суми, матовий інтерес, страхова сума, страхове відшкодування, суброгація, франшиза, страхове поле, страховий noлic, системи страхового забезпечення, ліміт страхування, превентивні заходи.

1. Необхідність страхового захисту від ризикових обставин

У країнах з розвиненим ринковим господарством страхування є одним із стратегічних секторів економіки. Воно забезпечує стабіль­ність у суспільстві, гарантує власникам відшкодування збитків при загибелі майна й втраті доходу, захищає людину в багатьох випадках життя. Страхування - невід'ємний атрибут цивілізованого суспільства.

Досвід зарубіжних країн засвідчує, що страховий сектор несе значне навантаження в сфері соціального захисту населення та праців­ників підприємств, особливо в надзвичайних ситуаціях, чим полегшує тиск на бюджет.

Ринкова економіка поєднана з ризиком і в економічно розвине­них країнах без страхового поліса * не починається жоден серйозний проект, а обсяги премій, що збирає страхова галузь, звично займають у народному господарстві одне з провідних місць.

* Страховий поліс (від фр."роlісе" -розписка) - документ страхової організації, що підтверджує наявність угоди про страхування.

Першу морську страхову угоду було укладено в Генуї у 1347 р. Документ був названий «Роlizza», а сплачений страхувальником внесок - «Ргаmіе».

Нерідко надзвичайна подія, будь-яке стихійне лихо може поста­вити на межу катастрофи колектив підприємства, підприємця, насе­лення регіону, родину. У таких умовах важко почувати себе впевнено.

У своєму житті людина оточена цілим рядом небезпек, які мо­жуть нанести збиток їй особисто або її господарській діяльності, і вони надто різноманітні.

Проте, усвідомлюючи небезпеки, які погрожують нам на жит­тєвому шляху, ми намагаємося відгородити себе від них, оскільки потреба в безпеці посідає друге місце після базисних (задоволення фізіологічних потреб).

Ризиковий характер у будь-якій сфері діяльності людини спри­чиняє побудову певної системи відносин, яка може бути зображена у вигляді такої схеми:

руйнівних наслідків несприятливих непередбачених подій. Ці об'єктивні відносини виражають реальні й найбільш насущні потреби людей у підтримці досягнутого ними життєвого рівня, їх відрізняє визначена специфічність, вони мають об'єктивний характер і формують зміст категорії "страховий захист".

Страховий захист - економічна категорія, що відображає сукуп­ність розподільчих і перерозподільчих відносин, пов'язаних із подоланням і відшкодуванням втрат, які можуть бути спричинені різними надзвичайними обставинами.

Ця категорія характерна для будь-яких формацій і пов'язана із вічною категорією випадку, з ризикованим характером суспільного виробництва, з дією руйнівних сил природи.

Зверніть увагу!

Страховому захисту притаманні ознаки:

• випадковий характер настання надзвичайних подій;

• нерівномірність нанесення збитку;

• необхідність попередження наслідків вказаних подій;

• необхідність відшкодування завданих збитків, тобто захисних заходів людини від наслідків випадкових подій.

Коло ризиків, на жаль, з часом не зменшується, і для реальної дії страхового захисту вимушує створювати за рахунок частини валового продукту страховий фонд, який призначений для покриття надзви­чайного збитку, що спричинюється суспільству стихійними лихами, техногенними аваріями та різними випадковостями.

Суспільна практика виробила три основні форми організації стра­хового фонду, в яких суб'єктами власності на його ресурси виступають:

• держава;

• окремий товаровиробник;

• страховик (страхова організація) - юридична особа, яку створено згідно з чинним законодавством, а також вона одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

У цьому зв'язку виділяють:

Централізований страховий (резервний) фонд держави

Фонди самострахування окремих господарюючих суб’єктів

Страховий фонд страховика

формується в натуральній та грошовій формах за рахунок загальнодержавних ресурсів. Призначення - відшкодування збитку та усунення нас­лідків стихійних лих і великих аварій, що призвели до значних руйну­вань і великих людських жертв.

Формуються в грошовій та матеріальній формі шляхом щорічних від­рахувань до досягнення фондом розміру, що вказаний у статутних документах суб'єкта господарювання, а порядок використання коштів передбачається самими учасниками, які формують ці фонди. Трансформується у фонд ризику, який створюється, СГД, фірмами, акціонерними товариствами для забезпечення їхньої діяльності при несприятливій економічній кон'юнктурі, затримці замовниками платежів за поставлену продук­цію, нестачі коштів для погашення одержаної позики.

Має грошову форму і створюється за рахунок внесків страхувальників. До деякої міри джерелом формування страхового фонду є доходи від інвестиційної діяльності страховика, в оперативному управлінні якого знаходяться отримані фінансові ресурси.

Самострахування, при всій своїй привабливості з точки зору економії коштів, має ряд недоліків. Зазначимо окремі:

1. У випадку катастрофічних збитків для їх покриття може не вистачити власних коштів, що може призвести до вимушеної ліквідації підприємства.

2. Самострахування вимагає відволікання до резервів значних ресурсів, які перебувають у господарському обігу, оскільки вони не зосереджуються на окремому рахунку в банку; в момент настання ризику в підприємства може не бути фінансових можливостей на покриття збитків.

3. Самострахування вимагає кваліфікованого управління резервними фондами.

З вищезазначеного випливає, що це джерело фінансування ризику не може відігравати суттєву роль для забезпечення страхового захисту.

.

Напрями використання страхового фонду мають цільовий характер; на відшкодування збитків і виплату страхових сум відповідно до встановлених правил та умов страхування.

Ймовірність спричинення непередбаченого збитку постраждалим також змушує створювати страхові фонди.

Сьогодні у зв'язку з легалізацією підприємництва в нашій держа­ві ситуація змінилася, тому що комерційний, фінансовий та господар­ський ризики стали повсякденними, наприклад, для десятків тисяч бізнесменів. Реальністю стала й практика страхування таких ризиків.

З появою більшої кількості власників і підприємств роль страхування в Україні буде зростати.

Страхова неосвіченість населення, особливо ділових кіл, невигід­на державі. Вона є наслідком економічної нестабільності, бідності суспільства і породжує невпевненість в майбутньому, створює атмос­феру недовіри, стримує рух до сучасних норм життя. З просуванням до цивілізованого ринку яснішим стає розуміння того, що стра­хування є необхідною формою захисту партнерських взаємовідносин на всіх рівнях.

Страхування є необхідним елементом ринкової економіки. Більш того, воно за своєю сутністю здатне здійснити неабиякий вплив на забезпечення безперервності процесів виробництва та споживання, а також на мобілізацію тимчасово вільних грошових ресурсів для цілей інвестування. Застраховані ланки народного господарства усталюють нормальний процес відтворення, забезпечують безперервність функ­ціонування виробництва, підприємницької діяльності, громадського життя. Наприклад, зовнішня торгівля немислима без страхування вантажів, транспортних засобів, страхування товарних кредитів, під­приємницьких ризиків тощо.

За допомогою страхування державний бюджет, державні фонди (страховий, пенсійний та інші) частково розвантажуються від фінан­сування різних соціальних програм допомоги окремим людям, під­приємствам, регіонам при настанні негативних подій.

Держава повинна підтримувати страхування, тому що чим більше в країні укладено договорів страхування, тим меншого навантаження зазнають фінанси різних рівнів.

В умовах існування незбалансованого бюджету страхування може стати опорою соціально-економічного розвитку суспільства. Воно повинно бути гарантом неперервності процесу суспільного відтворен­ня і джерелом фінансових ресурсів, які використовують довгострокові вкладення в економіку країни, оскільки страхові організації інвесту­ють кошти в різні галузі й сфери народного господарства.

Таким чином, наявність об'єктивних передумов висуває страху­вання на перший план у системі забезпечення економічної безпеки юридичних осіб і громадян у разі настання негативних подій. А надій­ний захист життя, здоров'я, майна, прав людини є життєво важливою потребою цивілізованого суспільства загалом і кожної окремої людини.