- •Глава 3. Методи правового регулювання у міжнародному приватному праві: метод уніфікації ..........................................................................
- •Глава 4. Методи правовою регулювання в міжнародному приватному праві: колізіііпнЙ метод..........................................................................
- •Глава 5. Застосуванні! колізійних норм та іноземного права____.....
- •Глава 6. Взаємність і правові режими ....................................................
- •Глава 7. Фізичні особи............................................................................... 157
- •Глава 8. Юридичні особи.......................................................................... 172
- •Глава 9. Власність та інвестиції............................................................. 190
- •Глава 10. Авторське право і суміжні права ........................................... 209
- •Глава 12. Міжнародна купівля-іІродаж товарів................................... 256
- •Глава 13. Міжнародний підряд................................................................ 276
- •Глава 14. Деякі інші види контрактів.................................................... 284
- •Глава 15. Комерційне посередництво ..................................................... 307
- •Глава 16. Міжнародні перевезення......................................................... 319
- •Глава 17. Міжнародні розрахунки.......................................................... 345
- •Глава 18. Завдання шкоди......................................................................... 369
- •Глава 19. Трудові відносини ..................................................................... 384
- •Глава 20. Шлюбно-сімейні відносини..................................................... 399
- •Глава 21. Спадкові відносини.................................................................. 428
- •Глава 22. Поняття міжнародного цивільною процесу. Міжнародна
- •Глава 23. Положення іноземців у міжнародному цивільному процесі.
- •Глава 24. Взаємна цивільно-ироцесуальна допомога ..........................
- •Глава 25. Визнання та виконаний іноземних судових рішень у практиці держав........................................................................
- •Глава 26. Поняття міжнародного комерційного арбіїраж). Правові підстави здійснення ним розгляду справ .................
- •Глава 27. Здійснення провадження у справі та винесення арбітражного рішення...................................................................... 533
- •Глава 28. Виконання арбітражних рішень ............................................ 562
- •Глава 29. Законодавство України про міжнародним комерційний
- •Глава 1 Поняття та предмет міжнародного приватного права
- •1.1. Загальне уявлення про міжнародне приватне право
- •1.2. Історія розвитку міжнародного приватного права
- •1.3. Предмет міжнародного приватного права
- •1.4. Співвідношення міжнародного публічного Іа міжнародного приватного права
- •1.5. Система міжнародного приватного права
- •Глава 2 Джерела міжнародного приватного права
- •2.7. Поняття та види джерел міжнародного приватного права
- •2.2. Національне законодавство
- •2.3. Судова та арбітражна практика
- •2.4. Міжнародний звичай
- •2.5. Міжнародні договори
- •3.1. Прямий метод правового регулювання
- •3.2. Природа правової уніфікації, Види уніфікованих норм
- •3.5. Значення процесу уніфікації для сучасного мПрП
- •Глава 4
- •4.1. Колізійний метод регулювання
- •4.2. Необхідність застосування колізійних норм. Колізійне право
- •4.3. Колізійна норма га й побудова. Види колізійних норм
- •4.4. Типи колізійних прив'язок (формул прикріплення)
- •4.5. Закон, вбраний особами, які укладають угоду (lex voluntatis)
- •4,6. «Гнучке» колізійне регулювання (Proper law of the contract)
- •Глава 5 Застосування колізійних норм та іноземного права
- •5.1. Загальне уявлення пре процес застосування колізійної норми
- •5.2. Віднайдення та встановлення змісту норм застосовного
- •5.3, Зворотне відсилання та відсилання до права третьої країни
- •5.4. Застереження про публічний порядок
- •5,5. Обхід закону у міжнародному приватному праві
- •Глава 6 Взаємність і правові режими
- •6.1. Поняття та призначення взаємності
- •Глава 7 Фізичні особи
- •7.1. Правосуб'єктність фізичної особи
- •7.2. Іноземні громадяни, які постійно прошивають у державі перебування
- •7.3. Тимчасово прибулі іноземці
- •7.4. Біженці
- •Глава 8 Юридичні особи
- •8.1. Особистий статут юридичної особи
- •8.2. Специфічні вида юридичних осіб
- •Глава 9 Власність та інвестиції
- •8.1. Інститут права власності
- •8.3, Іноземні інвестиції
- •3.4. Правове регулювання іноземних інвестицій
- •Глава 10 Авторське право і суміжні права
- •10.2. Міжнародна-правова охорона авторського права
- •10.3. Міжнародно-правова охорона суміжних прав
- •1D.4. Захист авторських і суміжних прав за законодавством України
- •Глава 11 Право промислової власності
- •11.1. Визначення права промислової власності та його основні поняття
- •11.2. Паризька конвенція про охорону промислової власності
- •11,4. Використання права промислової власності
- •Глава 12 Міжнародна купівля-продаж товарів
- •12.1. Поняття зовнішньоторговельного контракту
- •12.2. Право, що підлягає застосуванню до контрактів
- •72.3. Колізійні питання стосовно форми контракту
- •12.4. Колізійні питання, що мають відношення до змісту контрактів
- •Глава 13 Міжнародний підряд
- •13.1. Цоговір підряду
- •13.2. Договір будівельного підряду
- •13.3. Договори стосовно надання технічних послуг та здійснення монтажниц робіт
- •Глава 14 Деякі інші види контрактів
- •14.1, Договір франчайзингу
- •14.2. Міжнародний лізинг
- •14.3. Міжнародний факторинг
- •Глава 15 Комерційне посередництво
- •15.1. Агентська угода
- •15.2. Види та правовий статус агентів
- •15.3. Правове регулювання агентських угод
- •Глава 16 Міжнародні перевезення
- •1В.1. Особливості та види міжнародних перевезень
- •16.2. Міжнародні залізничні перевезення
- •76.5. Міжнародні морські перевезення
- •Глава 17 Міжнародні розрахунки
- •17.1, Міжнародний переказ коштів
- •77.2. Міжнародний акредитив
- •17.3. Розрахунки за інкасовими дорученнями
- •17.4. Розрахунки із застосуванням векселів і розрахункових чеків
- •Глава 18 Завдання шкоди
- •18.1. Колізійні питання деліктних зобов'язань
- •18.3. Питання деліктної відповідальності у національному законодавстві України
- •Глава 19 Трудові відносини
- •19.1. Міжнародно-правове регулювання питань праці
- •19,2. Регулювання питань праці на рівні національних законодавств
- •18.3. Деякі зауваження щодо регулювання питань соціального
- •Глава 20 Шлюбно-сімейні відносини
- •20,1. Укладення шлюбу
- •20.2. Особисті немайнові та майнові відносини подружжя
- •20.3. Недійсність шлюбу та його припинення
- •20.4. Правовідносини між батьками та дітьми
- •Глава 21 Спадкові відносини
- •21.1. Основні колізійні питання, пов'язані зі спадкуванням
- •21.2. Правове регулювання спадкових відносин
- •21.3. Перехід спадщини цо держави
- •Глава 22
- •22.2. Загальне уявлення про міжнародну підсудність
- •22.3. Принципи (критерії) визначення міжнародної підсудності
- •Глава 23
- •23.1. Проблема правового захисту
- •23.2. Цивільно-процесуальна правоздатність та дієздатність іноземців
- •23.3. Привілейоване положення окремих суб'єктів міжнародного цивільного процесу
- •Глава 24 Взаємна цивільно-процесуальна допомога
- •24,1. Загальне уявлення про взаємну цивільно-пооцесуальиу допомогу
- •24.2. Вручення судових та позаеуцовт документів особам, що знаходяться за кордоном
- •24,3. Виконання доручень іноземних судів у цивільних
- •Глава 25
- •25.1. Визначення понять «визнання» та «виконання» іноземних судових рішень
- •25.2. Процедура визнання та надання дозволу на виконання іноземного судового рішення
- •25.3. Визнання та виконання рішень іноземних судів за Мінською конвенцією 1333 р.
- •25.4. Визнання та виконання іноземного судового рішення за законодавством України
- •Глава 26
- •26.1, Поняття міжнародного комерційного арбітражу
- •28.2. Сучасні тенденції у сфері арбітражного розгляду справ
- •26.3. Загальна характеристика арбітражного розгляду справ
- •28.5. Компетенція арбітражного суду. Арбітражна угода
- •Глава 27
- •27.1. Формування складу арбітражного суду
- •27,2. Підготовка та здійснення арбітражного провадження
- •27.3. Винесення арбітражного рішення
- •Глава 28 Виконання арбітражних рішень
- •28,1. Судовий контроль у місці винесення арбітражного
- •28.2. Визнання та приведення по виконання іноземного арбітражного рішення
- •Глава 29
- •23.1. Загальна характеристика та сфера дії Закону від 24.02.1934р.
- •23.2. Склад арбітражного суду
- •29,3. Здійснення арбітражного розгляду справи
- •28.4. Припинення арбітражного розгляду справи
- •2В. 6. Визнання та виконання арбітражних рішень
3.5. Значення процесу уніфікації для сучасного мПрП
1. Зі сказаного вище випливає висновок, згідно з яким застосування прямого методу регулювання є досить-таки зручним засобом вирішення спірних питань, які виникають чи можуть виникнути у МПрП тому, що створена за спеціальною угодою між державами нова міжнародно-лравова норма «заміщує» відповідні національні норми і повинна однаково застосовуватись у всіх державах-учасницях зазначеної угоди. До того ж, доступ заінтересованих осіб до такої норми, за загальним правилом, великих ускладнень не викликає. У свою чергу, однакове 'застосування норм міжнародного права передбачає однакове тлумачення змісту такої норми, а це мас своїм результатом більш повне та точне відтворення у практичному житті принципів міжнародної о права.
2. Окрім цього, прямий метол правового регулювання відносин, що виникають у сфері МПрП, має ще такі переваги.
70
По-перше, у випадках його застосування стає можливим у більшій мірі уникнути однобічності в процесі правового регулювання відповідних відносин. Справа в тому, що відсилання до права іноземної держави є загальним засобом регулюванням, тоді як при використанні прямого методу норма міжнародного договору, що підлягає застосуванню, завжди, як зазначалося, є нормою спеціальною, тобто, пряме регулювання стає спеціальним правовим регулюванням відповідних відносин, завдяки чому усувається велика кількість можливих спірних питань.
По-друге, використання прямого методу регулювання створює більшу визначеність (передбачуваність) можливої правової поведінки учасників відповідних відносин. Кожна зі сторін, ознайомившись з доступною для неї міжнародно-правовою нормою, може з великим ступенем ймовірності чекати, що інша сторона буде належним чином використовувати свої (передбачені цією нормою) права та виконувати відповідні обов'язки. Причому, завдяки загальній відомості, застосування уніфікованої міжнародно-правової норми певною мірою посилює визначеність ситуації і для пра-возастосовних органів.
Нарешті, даний метод дозволяє досягти більшої адекватності регулювання порівняно з відсилочним колізійним методом. У випадках застосування колізійного методу право однієї держави стає регулятором відносин, що склалися на території іншої держави, що очевидно не відповідає принципу їх суверенної рівності та незалежності, внаслідок чого подібний стан речей вважається небажаним з точки зору законодавства чи теорії права у будь-якому правопоряд-
ку. Втім,
у випадку застосування прямого методу, нова норма
міжнародного права і виникає, і підлягає застосуванню за згодою кожного із суверенів, чим знімаються всі питання, пов"язанні з «чу-жерідністю» норми, яка застосовується внаслідок виконання колізійного припису у тому чи іншому окремому випадку.
3. Викладені переваги прямого методу регулювання відносин, До фактичного складу яких входить іноземний елемент, дають можливість оцінити загальне значення процесу уніфікації для сучасного МПрП.
По-перше, завдяки уніфікації створюється єдине регулювання відповідних, зокрема - зовнішньоторговельних відносин. При цьому, до уваги беруться особливості міжнародних економічних sb язків, що є суттєвими, однак не завжди враховуються у процесі національного правового регулювання. Більш того, новітні види
71
ювнішньоекономічних контрактів можуть взагалі не регулюватись національним правом, і тоді лише завдяки уніфікації відповідні стосунки можуть набути належного правового регулювання. Можна послатись на такий приклад, як договір факторингу, який широко застосовується у світовій практиці, залишаючись інститутом, невідомим законодавству багатьох держав світу. В цьому разі сторони (за окремою угодою) можуть підпорядковувати свої відносини Отавській конвенції про міжнародний факторинг (1988) і у такий спосіб здійснити певне правове регулювання своїх відносин.
По-друге, в процесі уніфікації нерідко вдається належним чином врахувати інтереси таких учасників зовнішньоторговельного обороту, як продавець та покупець, перевізник і власник вантажу і т, ін., котрі часто суперечать один одному. Внаслідок цього стає можливим виробити більш вдале регулювання зазначених відносин, порівняно з тим регулюванням, яке існує на тому чи іншому національному рівні.
Нарешті, по-третє, уніфікація норм міжнародного цивільного процесу посилює охорону прав учасників зовнішньоторговельного обороту. Цим не тільки досягається більша впевненість сторін щодо угод, що укладаються між ними, а й полегшується діяльність суду чи міжнародного комерційного арбітражу при розгляді відповідних спорів.
Але при цьому слід мати чітке уявлення щодо меж та характеру норм, які виникають внаслідок процесу уніфікації цивільно-процесуальних норм. Оскільки цивільний процес є сферою публічного права держав, цілий ряд важливих питань, таких, як порядок пред'явлення позову, процедура судового розгляду справ, порядок винесення рішень чи ухвал, порядок їх оскарження та деякі інші не піддаються, принаймні тепер, уніфікації. Коли ж уніфікація досягається, наприклад - стосовно порядку та процедур виконання доручень іноземного суду, внаслідок уніфікації створюються, як правило, імперативні норми.
Навпаки, що стосуггься міжнародного комерційного арбітражу, де за характером діяльності вимагається більш одноманітні процедури, з метою певної стабілізації практики розгляду спорів та усунення можливих прогалин у регулюванні досягнуто ряд уніфіка-цій. таких, наприклад, як Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж (1961). Однак у результаті таких уніфікацій створюються переважно диспозитивні норми, що обумовлюється договірним характером процедури арбітражного розгляду спорів.
Контрольні запитання
в чому полягає сутність
1. Чим обумовлюється необхідність методу уніфікації у МПрП?
2. Які види уніфікованих норм створюються завдяки процесу уніфікації?
З- Якими є головні форми застосування результатів процесу уніфікації у практиці держав?
4. Хто саме готує- та здійснює процес уніфікації норм у МПрП?
5. Завдяки яким перевагам процес уніфікації набув широкого застосування у сучасному МПрП?
6. У чому полягає значення процесу уніфікації для МПрП?