4. Становлення загальної теорії книгознавства у 20-30-ті роки хх ст.

У рамках типології книги вивчаються такі питання: класифікація (систематизація) книг, творів друку, видань, літератури; типологічна характеристика окремих видів (або типів) літератури, видань. Проблема типології книги почала розглядатися ще в 20-ті роки XX століття. Так, першу спробу поділити книжкову продукцію на певні групи здійснив у 1915 р. М. О. Рубакін. У наступні роки різні класифікації книг пропонували О. М. Ловягін, С. І. Успенський, К. І. Пропіна та А. О. Терновська. У 1930 році була створена спеціальна номенклатурна комісія, до складу якої ввійшли такі відомі науковці, як О. О. Реформатський, Є. І. Шамурін, В. О. Істрін та ін. Результатом роботи комісії став «Проект номенклатуры книжных изданий», поданий у книзі О. О. Реформатського «Техническая редакция книги. Теория и методика работы» (Л. : Гизлегпром, 1933). У 1935 - проект стандарту видавничої класифікації книг - В. О. Істрін (Стандартизация полиграфическо-издательской промышленности. — М. : Стандартгиз, 1935).

5. Друге «народження» книгознавства у 60-70-ті роки

Активізація. Більшість авторів цього періоду розглядали типологію конкретно обраної групи видань у межах певного виду літератури, наприклад, статті А. О. Беловицької, М. П. Лаврова, С. П. Омілянчука, Ю. К. Якимовича, праці В. П. Адріанової та Ф. А. Кузіна, Д. Ю. Теплова. Узагальнюючих теоретичних робіт майже не було. Переломний момент – 1974 рік, коли проходила Друга Всесоюзна конференція, присвячена проблемам книгознавства, на якій була виділена окрема секція — типології книги. Наукові дослідження у доповідях А. О. Беловицької, А. Я. Черняка, Д. Ю. Теплова, І. Г. Моргенштерна, М. Д. Феллера, О. А. Гречихіна. Тези надруковані у книзі «Книговедение и его задачи в свете актуальных проблем советского книжного дела : ІІ Всесоюзная научная кон-ференция по проблемам книговедения. Секция типологии книги», а також у збірнику «Актуальные проблемы книговедения». Упродовж наступних років продовжувалося вивчення загально-теоретичних питань типології: статті А. І. Барсук, Б. Я. Бухштаба, І. Г. Моргенштерна, Р. Г. Абдулліна, колективне дослідження науковців Всесоюзної книжкової палати «Типология книжных изда¬ний», на основі якого було розроблено «Временную инструкцию по типологии изданий и терминологии для обозначения типологических категорий (для издательств, полиграфических пред¬приятий и книготорговых организаций)». Підсумком названих досліджень став ГОСТ 16447–78 «Издания. Термины и определения основных видов : Взамен ГОСТ 16447–70», який набув чинності 1 січня 1979 року.

15. 60-ті роки стали важливими для встановлення статусу книгознавства як самостійної науки. Пошуки способів об"єднання результатів досліджень знайшли відображення в послідовному висуванні впродовж 60-70-тих років методологічних підходів і розроблених на їх основі теоретичних концепцій. Цих концепцій всього чотири. Кожна наступна концепція не спростовує попередню, а лише доповнює та поглиблює її.

Концепція комплексності. Автори: Сидоров, Сікорський, Барсук (20-30 ті роки) запропонували свою концепцію під час наукової дискусії. Основні положення концепції: "Книгознавство - комплексна наука про книгу та книжну справу, що вивчає процеси розповсюдження та використання творів письменності і друку в суспільстві".

Книгознавчі дисципліни:

- теорія та практика редагування

- мистецтво книги

- бібліографія

- бібліотекознавство

- історія книжкової справи

Об"єкт науки про книгу - книга, книжкова справа та сам читач. Характерним було отожнення книги з метеріальною, предметною формою її існування.