- •Коротка теорія і метод вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Дослідження потужності і ккд електродвигуна за допомогою стрічкового гальма.
- •Коротка теорія та метод вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Градуювання термоелемента.
- •Коротка теорія та метод вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Дослідження температурної залежності опору напівпровідників.
- •Коротка теорія та метод вимірювання
- •Порядок виконання роботи:
- •Дотримуйтеся правил побудови графіків!
- •Дослідження вольт-амперної характеристики селенового і германієвого випрямлячів.
- •Коротка теорія і метод вимірювань
- •Дослідження роботи двоелектродної вакуумної лампи.
- •Коротка теорія і метод вимірювань
- •Коротка теорія і методика вимірювань
- •Визначення горизонтальної складової напруженості магнітного поля
- •Коротка теорія та метод вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Вивчення роботи трансформатора.
- •Коротка теорія та методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Визначення питомого заряду електрона методом магнітного фокусування.
- •Коротка теорія та методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Визначення ємності конденсатора за допомогою змінного струму.
- •Коротка теорія і методика вимірювань
- •Дослідження індуктивності котушки за допомогою змінного струму.
- •Коротка теорія та методика вимірювань
- •Дослідження електромагнітних хвиль за допомогою двохпровідної лінії.
- •Коротка теорія та метод вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Коротка теорія і метод вимірювань
- •Коротка теорія та методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Перевід показників заломлення в концентрацію цукру
- •Дослідження світла за допомогою дифракційної гратки.
- •Коротка теорія та методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Вивчення спектрів пропускання за допомогою універсального фотометра
- •Коротка теорія та методика вимірювань
- •Коротка теорія та методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Коротка теорія і методика вимірювань
- •Р Дифракційна гратка l φ ис. 3.
- •Порядок виконання роботи:
- •Дослідження температури нитки розжарення за допомогою оптичного пірометра.
- •Коротка теорія та методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Вивчення вольт-амперної характеристики вакуумного фотоелемента.
- •Коротка теорія та методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Порядок виконання роботи:
- •Порядок виконання роботи:
Коротка теорія і методика вимірювань
Транзистор – триелектродний напівпровідниковий прилад, що має два взаємодіючі електронно-діркові переходи. В транзисторі за типом провідності чергуються три області напівпровідника: р-n-р або n-р-n. Принцип роботи їх однаковий.
Р
N
Б
К
Б
○
○
Е
○ Uвих
Ue
Uk
Uвх
○
Рис.1 Рис.2 Рис.1 Рис.2
p
p
1
2
П ри вмиканні джерела напруги емітерного переходу Ue (джерело Uк вимкне-
не) в область бази з боку емітера інжектуються дірки, які порушують електричну нейтральність бази, в результаті чого потенціал бази зростає. Це сприяє притоку електронів із зовнішнього кола, які нейтралізують позитивний заряд бази, зумовлений притоком дірок з боку емітера. В колі бази тече струм бази IБ, приблизно однаковий зі струмом емітера Ie - відкритий емітерний контакт.
При одночасному ввімкнені джерела Ue і Uк картина суттєво змінюється. Дірки, що ввійшли до бази з боку емітера, спрямовуються до колекторного переходу, тому що поле для них є прискорюючим. Втягуючись полем колекторного переходу в область колектора, дірки зумовлюють колекторний струм, рекомбінуючи з електронами, що прийшли в область колектора із зовнішнього колекторного кола. Частка дірок ( приблизно 0,1% ) рекомбінують у базі, що сприяє притоку електронів із зовнішнього кола бази і визначає струм Iб. Отже, струм емітера дорівнює:
Ie = Iк + Iб. (1)
В загальному випадку рівність (1) може бути подана інакше:
Iб = α Ie. (2)
Коефіцієнт α < 1 називається коефіцієнтом передачі струму бази. Крім того, у кoлі колектора протікає зворотний струм колектора Iко, співпадаючий за напрямком зі струмом Iк. Таким чином, остаточно одержуємо
Iк = α Ie + Iко. (3)
Розрізняють три схеми вмикання транзистора: зі спільною базою (СБ), зі спільним колектором (СК) і зі спільним емітером (СЕ). Найбільш поширеною є схема зі спільним емітером (рис. 2), яка й досліджується в даній роботі. В цій схемі спільною точкою вхідного та вихідного кола є емітер, що й зумовило назву схеми. Основним параметром схеми є коефіцієнт підсилення струму β, який визначається співвідношенням
β = Iк / Iб = Iк / (Ie - Iк ) = α / ( 1 - α ), (4)
де α = Iк / Ie визначено співвідношенням ( 2 ). Крім коефіцієнта передачі струму, для розрахунків схем на транзисторах треба мати статичні характеристики. Cтатичною вхідною характеристикою є залежність струму бази Iб від напруги між базою та емітером при сталій напрузі між колектором та емітером, тобто Iб = f (Uвх) при Uвх=сonst. Типовий вигляд цих характеристик при різних напругах Uвх = 0, 2, 5, 8 В показано на рис.3. Статичною вихідною характеристикою схеми є залежність струму колектора Iк від напруги між колектором та емітером Uвих при сталому струмі бази, тобто Iк = f (Uвих) при Iб = const. Вигляд цих характеристик подано на рис. 3 для різних струмів Iб = 0, 20, 40, 60, 80 мкВ.
П
Iк, мA
80 60 40 20 0
40
80 120 160 Uвх,
мB
Рис.3
Iб, мкA
0 2
5 8
Uвих
1. Ознайомтеся з установкою. Зберіть коло досліджень згідно зі схемою (Рис. 4) і отримайте дозвіл викладача на виконання вимірювань.
2. Зніміть експериментальні дані для побудови статичної вхідної характеристики Iб = f ( Uвх ) при Uвих = 0. Для цього потенціометри R1 і R2 виведіть в крайнє положення, щоб U1 = U2 = 0. Зробіть перший відлік струму бази Iб за мікроамперметром мкА. Залишаючи U2 = 0, змінюйте за допомогою потенціометра R1 напругу між емітером та базою транзистора U1=Uвх , згідно з табл.1, і записуйте величину струму бази за показаннями мікроамперметра. Одержані значення струму бази занесіть до табл. 1.
3. Одержіть експериментальні дані для побудови статичної вхідної характеристики Iб = f ( Uвх ) при Uвих = 5 В. Для цього потенціометр R1 виведіть в крайне положення U1 = Uвх = 0, і за допомогою потенціометра R2 установіть напругу між емітером та колектором Uвих = U2 = 5 В.
Змінюючи потенціометром R1 напругу м іж базою та емітером, згідно з табл. 1, зробіть відлік струму бази за м ікроамперметром.
Рис.4.
Дані експерименту занесіть до таблиці 1.
Таблиця 1.
|
Uвх = U1(мВ) |
0 |
40 |
80 |
120 |
160 |
200 |
240 |
Uвих =U2=0B |
Iб, мкА |
|
|
|
|
|
|
|
Uвих =U2=5B |
Iб, мкА |
|
|
|
|
|
|
|
4. На міліметровому папері побудуйте дві статичні характеристики Iб=f(Uвх) при Uвих = 0 та Uвих = 5 В.
Завдання 2.
5. Отримайте експериментальні дані для побудови сімейства статичних вихідних характеристик Iк=f(Uвих) при Iб=const. З цією метою встановіть почергово Iб =50, 200, 300 мкА, у відповідності з табл. 2 змінюйте потенціометром R2 напругу між колектором і емітером Uвих=U2 і робіть відліки колекторного струму Iк за міліамперметром.
Одержані значення струму колектора занесіть до табл. 2.
Таблиця 2.
-
Uвих = U2( В )
0
1
2
3
4
5
6
Iб = 50 мкА
Iк, мА
Iб = 200 мкА
Iк, мА
Iб = 300 мкА
Iк, мА
6. За експериментальними даними табл. 2 побудуйте на міліметровому папері сімейство статичних вихідних характеристик.
Дайте відповіді на запитання:
Що називають транзистором?
Який вигляд мають статичні вхідні та вихідні характеристики?
Як працює транзистор р-n-р-типу?
Лабораторна робота № 32.