- •Коротка теорія і метод вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Дослідження потужності і ккд електродвигуна за допомогою стрічкового гальма.
- •Коротка теорія та метод вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Градуювання термоелемента.
- •Коротка теорія та метод вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Дослідження температурної залежності опору напівпровідників.
- •Коротка теорія та метод вимірювання
- •Порядок виконання роботи:
- •Дотримуйтеся правил побудови графіків!
- •Дослідження вольт-амперної характеристики селенового і германієвого випрямлячів.
- •Коротка теорія і метод вимірювань
- •Дослідження роботи двоелектродної вакуумної лампи.
- •Коротка теорія і метод вимірювань
- •Коротка теорія і методика вимірювань
- •Визначення горизонтальної складової напруженості магнітного поля
- •Коротка теорія та метод вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Вивчення роботи трансформатора.
- •Коротка теорія та методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Визначення питомого заряду електрона методом магнітного фокусування.
- •Коротка теорія та методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Визначення ємності конденсатора за допомогою змінного струму.
- •Коротка теорія і методика вимірювань
- •Дослідження індуктивності котушки за допомогою змінного струму.
- •Коротка теорія та методика вимірювань
- •Дослідження електромагнітних хвиль за допомогою двохпровідної лінії.
- •Коротка теорія та метод вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Коротка теорія і метод вимірювань
- •Коротка теорія та методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Перевід показників заломлення в концентрацію цукру
- •Дослідження світла за допомогою дифракційної гратки.
- •Коротка теорія та методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Вивчення спектрів пропускання за допомогою універсального фотометра
- •Коротка теорія та методика вимірювань
- •Коротка теорія та методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Коротка теорія і методика вимірювань
- •Р Дифракційна гратка l φ ис. 3.
- •Порядок виконання роботи:
- •Дослідження температури нитки розжарення за допомогою оптичного пірометра.
- •Коротка теорія та методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Вивчення вольт-амперної характеристики вакуумного фотоелемента.
- •Коротка теорія та методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи:
- •Порядок виконання роботи:
- •Порядок виконання роботи:
Коротка теорія та методика вимірювань
При переході променя світла із одного середовища в інше справедливий закон заломлення світла: відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення є величина стала для двох даних середовищ і називається показником заломлення другого середовища відносно першого:
n21 = sinа / sinβ (1)
Відносний показник заломлення n21 може бути виражений через абсолютні показники заломлення п2 та п1, які визначають заломлення світла в даному середовищі відносно вакууму:
n21 = п2 / п. (2)
Показники заломлення n21, п2, п1 зв’язані з швидкостями світла у вакуумі (с) та в даних середовищах (v2 та v1):
n21 = v2 / v1; п2= с / v2; п1 = с / v1 (3)
Показник заломлення п є важливою характеристикою рідини, пов'язаною з хімічною структурою її молекул і концентрацією досліджуваного розчину.
Д
2
1 1” 3
α 2”
C
B B’
3”
α” α’
2’
β
1’
A
A’
C’ Рис.
1 Рис. 2
П ри використанні формули (1) і співвідношень (2) та (3) для цього випадку n21 < 1, а тому кут заломлення β більший за кут падіння α. При малих кутах падіння (промінь 1 на рис.1.) на межі двох середовищ формуються два промені - заломлений 1’ і відбитий І”. При збільшенні кута падіння завжди знайдеться такий кут падіння (промінь 2), при якому заломлений промінь 2' ковзає по межі розділу середовищ. При збільшенні кута падіння (промінь 3) заломленого променя 3' взагалі немає, а інтенсивність відбитого променя (промінь З") дорівнює інтенсивності падаючого променя - виникає повне внутрішнє відбиття. Промінь 2 і відповідний йому кут падіння αгр визначають межу між звичайним ходом променя (із виникненням заломленого і відбитого променів) і повним внутрішнім відбиванням – вони так і називаються граничним променем і граничним кутом повного внутрішнього відбивання. При відомому показнику заломлення n21 з формули (1) можна обчислити αгр , якщо в (1) підставити β=90°. Тоді:
sin αгр = n21 (4)
При пропусканні променя із другого середовища в перше можна застосувати принцип зворотності променів: променю з кутом падіння 90° відповідає в більш густому середовищі заломлений промінь з кутом заломлення, що дорівнює αгр.
Основними частинами рефрактометра є дві призми (рис. 2), виготовлені з скла флінтглас з великим показником заломлення п = 1,72. Між призмами вводять 2-3 краплі досліджуваної рідини, яка розпливається в тонкий шар при з'єднанні призм. Пучок світлових променів від дзеркальця, пройшовши через грань В'С' освітлювальної призми, падає на грань А'В' , що торкається рідини. Грань А'В' - матова, тому вона розсіює світло в рідині за всіма напрямками, і промені падають на грань АВ вимірювальної призми АВС під різними кутами. Найбільший можливий кут падіння цих променів не перевершує 90°, а тому всередині призми АВС не може бути променів з кутами заломлення більше, ніж граничний кут α´, а на виході із призми немає променів з кутами заломлення більше, ніж а". При розгляданні грані під кутом а > а" вона темна, а при а < а" світла. Підбираючи положення окуляра, при якому частину грані АС видно під кутом а > а", а другу - під кутом а < а", одержуємо границю світла і тіні в центрі поля зору. Для цього треба повертати трубу на певний кут по секторній шкалі, на якій нанесені значення показника заломлення. Для зручності відліку за цією шкалою над нею розміщений окуляр-лупа.
Промені, що пройшли в трубу через об'єктив за допомогою дзеркальця, спрямовуються вздовж осі зорової труби в око спостерігача. Для променів із різною довжиною хвилі показники заломлення різні, тому границя світла і тіні різнокольорові Для одержання різкої границі світла і тіні в нижній частині зорової труби встановлена призма прямого зору /компенсатор/, з'єднана з накотним кільцем і гвинтом.