- •Історія світової релігієзнавчої думки релігієзнавча проблематика в мислителів стародавнього світу й середньовіччя
- •Питання походження релігії в творах античних філософів
- •2. Опис релігійних вірувань у творах арабських авторів
- •Релігієзнавча проблематика в творчості середньовічних європейських мислителів.
- •Релігієзнавча думка епохи відродження й просвітництва
- •1. Релігієзнавча проблематика в творчості мислителів епохи Відродження
- •2. Розуміння релігії та її суспільних функцій в творах англійських мислителів Нового часу.
- •3. Бенедикт Спіноза про релігію.
- •4. Релігієзнавчі питання в творчості французьких просвітителів.
- •1. Нагромадження емпіричного матеріалу з питань релігієзнавства в 16-18 ст.
- •2. Причини виникнення наукового релігієзнавства.
- •3. Становлення міфологічної школи
- •4. Основні ідеї та представники міфологічної школи
- •1. Погляди Еммануїла Канта на релігію та мораль
- •2. Гегель про релігію та її розвиток
- •3. “Антропологічний” підхід до релігійних проблем Людвіга Фейєрбаха.
- •4. Марксизм про релігію.
- •5. Ставлення ніцшеанства до релігії
- •1. Особливості еволюціонізму як напрямку в релігієзнавстві
- •2. Анімістична теорія е.Тайлора (Тейлора).
- •3. Теорія первісного монотеїзму
- •4. Преанімістичні теорії
- •Соціологічний підхід до вивчення релігії
- •1. Погляди Еміля Дюркгейма та його прибічників на релігію
- •Пояснення походження релігії Люсьєном Леві-Брюлем. Теорія “дологічного мислення”
- •3. Макс Вебер про роль релігії в господарському й суспільному житті
- •Погляди фрейдистів на релігію
- •1. Фрейд про виникнення та сутність релігії
- •2.Погляди на релігію Еріха Фромма
- •3. Проблеми релігії в інтерпретації Карла-Густава Юнга.
- •Питання суті, походження та розвитку релігії в дослідженнях етнографів хх ст.
- •1. Питання магії та релігії в дослідженнях Броніслава Маліновського
- •2. Погляди Клода Леві-Строса на міфологію
- •Література
Релігієзнавча думка епохи відродження й просвітництва
Релігієзнавча проблематика в творчості мислителів епохи Відродження.
Розуміння релігії та її суспільних функцій в творах англійських мислителів Нового часу.
Бенедикт Спіноза про релігію.
Релігієзнавчі питання в творчості французьких просвітителів.
1. Релігієзнавча проблематика в творчості мислителів епохи Відродження
Епоха Відродження призвела до великих змін у культурному житті ряду європейських країн. Вона значною мірою переорієнтувала духовність європейців, надавши їй більш антропоцентричного характеру. Рух Відродження не мав антирелігійного характеру, як це іноді подається деякими авторами. Інша річ, що його представники пропонували нове розуміння релігії, яке багато в чому не відповідало католицькій ортодоксії. Одним із важливих моментів Відродження було те, що воно позбавило, принаймні в галузі культури, католицьку церкву монополії.
Культура Відродження ввібрала в себе елементи античної культури, частково культури іудейсько-єврейської та арабо-мусульманської. Такий релігійний плюралізм у галузі культури створював певне підґрунтя для релігієзнавчих досліджень, принаймні, в плані порівняння релігій.
Зокрема, в епоху Відродження було поставлене питання про еволюцію релігії. Це зробив Джордано Бруно. У її розвитку він вирізняв три епохи:
єгипетську, коли панував культ природи;
іудейську, що спотворила єгипетську релігію, оскільки іудеї прийняли символи за надприродні істоти; і
християнську, коли остаточно деформувалися міфи про природу.
1600 його спалили у Римі на майдані Квітів.
Одним із своєрідних мислителів епохи Відродження був Мішель Монтень (1533-1592). „Есе” (нариси, досвіди) (1580-1588).
Якщо в Богові вбачати першопричину, тобто корінним чином відмінне від людей, то не можна йому приписувати ні розум, ні справедливість, ні милосердя. В іншому випадку він виявитися людиною.
Релігія насаджується не божественними засобами “згори”, а людськими засобами знизу. Релігії, вважав він, є вигадки людей, щоб утримувати народ у підпорядкуванні.
Релігії, вигадані для аморальних цілей, приносили народу шкоду. Але були релігії, які вигадувалися з благими цілями і в принципі були орієнтовані на те, щоб принести людям добро. До таких релігій відносилося християнство. Але навіть якщо релігія була вигадана з доброю метою, реальна практика далеко не завжди відповідала задуму.
Трактат “Про трьох обманщиків” ( вперше - 1598). У ньому доводилося, що три релігії, іудаїзм, християнство й іслам, були засновані трьома обманщиками – Мойсеєм, Ісусом та Мухаммедом.
Це був період християнських війн та Варфоломіївської ночі.
В кінці 16 поч. 17 ст. з’являються погляди про релігію людського розуму, до них належить соцініанство, яке зародилася в Польщі засновник Фауст Социн (Фаусто Соціні італієць). Він вважав, що християнськи церкви мають догматику, яка не відповідає людському розуму зокрема догмати про Трійцю, Боговтілення.
Його внук Андрій Вишоватий який написав твір „Релігія людського розуму” деякий час жив на українських землях. Твір Вишоватого читав та вивчав Джон Локк
Ісаак Ньютон відверто казав про свої соцініанськи симпатії. Навіть під час Французької революції була спроба ввести культ розуму.