Основні технічні показники вулиці (дороги)

Назва	Одиниці вимірю- вання		Кіль-кість
1	2		3
Категорія вулиці
Інтенсивність руху на перспективу	од/год
Розрахункова швидкість	км/год
Довжина ділянки	м
Ширина проїжджої частини	м
Поширення проїжджої частини на кривих	м
Ширина тротуару	м
Найменший радіус кривої в плані	м
Найменший поздовжній уклон, який проектується	‰
Максимальний поздовжній уклон	‰
Найменший радіус вертикальної кривої поздовжнього профілю: опуклої	м
угнутої	м
Тип покриття дорожнього одягу проїжджої частини
Прийнятий модуль пружності дорожнього одягу	МПа
1	2		3
Тип водовідвідної системи: відкрита	м
закрита	м
Площа покриття дорожнього одягу проїзної частини	м2
тротуарів	м2

Лабораторно-практична робота №3 «проектування поздовжнього профілю вулиці або дороги»

Мета роботи – вивчення методів проектування поздовжнього профілю вулиці.

В результаті виконання роботи студент повинен вміти: виконувати робочі креслення поздовжнього профілю з урахуванням вимог міцності та стійкості земляного полотна, безпеки pуxy транспортних засобів, найменшої вартості будівельних робіт.

Поздовжнім профілем називається умовне зображення на кресленні перерізу земляної поверхні вертикальними площинами, а на кривих циліндричними площинами, які проходять через вісь вулиці, яка проектується.

На положення проектної лінії впливають топографічні, ґрунтові, гідрологічні та кліматичні умови місцевості, що обмежує можливу величину радіусів вертикальних кривих і змушує збільшувати поздовжні уклони. У зв’язку з цим виникає потреба у визначенні допустимих максимальних уклонів, мінімальних радіусів вертикальних кривих та контрольних точок.

Нанесення проектної лінії на поздовжній профіль починають з визначення контрольних точок:

- відмітки існуючого покриття, до якого примикає проектована дільниця;

- головка рейок трамваю;

- в’їзди до дворів всередині кварталів;

- бровка насипу над водовідвідною трубою;

- відмітки проїжджої частини штучних споруд тощо.

Після фіксації контрольних точок начорно намічають положення проектної лінії з врахуванням допустимих поздовжніх уклонів. Величина поздовжніх уклонів не повинна перевищувати значень, вказаних в ДБН 360-92^**:

• магістральні вулиці і дороги загальноміського значення безперервного руху – 40 ‰;

• загальноміського значення регульованого руху – 50 ‰;

• районного значення – 60 ‰;

• житлові вулиці – 70 ‰;

• проїзди – 80 ‰.

При проектуванні повздовжніх профілів міських вулиць і доріг найбільші граничні уклони та алгебраїчну різницю поздовжніх уклонів, при яких слід вписувати вертикальні криві, приймають згідно з таблицею 2.8 ДБН В.2.3-5-2001. Поздовжні уклони вулиць і доріг для умов нового будівництва залежно від типів дорожніх покриттів визначають за таблицею 2.9 цього ж ДБН.

Таблиця 1

Дорожні покриття	Уклон, ‰
	найбільший	винятковий
Удосконалені капітальні: асфальтобетонні: без поверхневої обробки з поверхневою обробкою цементобетонні брущаті мостові	50 70 60 80	60 80 80 90

Можливі два підходи до прокладення проектної лінії: проектування за обгортальною й за січною.

При проектуванні за обгортальною проектну лінію укладають якомога паралельніше поверхні землі. При інтенсивному русі, пересіченому рельєфі раціональнішим є проектування за січною, коли внаслідок зрізання підвищеного рельєфу утворюються виїмки, а ґрунт з них використовують для відсипки насипу у знижених місцях. Такий спосіб прокладання проектної лінії характерний для вулиць і доріг високих категорій.

Профіль вулиці проектується плавним, для чого різниця суміжних уклонів повинна бути незначною, приблизно 5...15 тисячних. Крок проектування тобто протяжність ділянки вулиці з одним поздовжнім уклоном, рекомендується приймати не менше 100...150 м для магістральних вулиць; 20...50 м для вулиць і доріг місцевого значення.

Проектну лінію поздовжнього профілю осі магістралі розглядаємо як таку, що складається з ділянки прямої лінії та відповідної ділянки вертикальної спряженої кривої.

Радіуси кривих у поздовжньому профілі не повинні бути меншими від нормативних для відповідної категорії вулиці (дороги).

а)

б)

Рис. 1. Шаблони для нанесення проектних ліній

на поздовжньому профілі графічним способом:

а – кривих; б – прямих

Наносячи проектну лінію на поздовжній профіль, установлюють висотне положення контрольних точок і намічають начорно положення проектної лінії, ув'язавши її з рельєфом, ситуацією, геологічними, гідрогеологічними та іншими місцевими умовами.

Існують три методи нанесення проектної лінії поздовжнього профілю за шаблоном – графоаналітичний, аналітичний і тангенсів. У проектних організаціях, проектуючи поздовжній профіль, застосовують графоаналітичний метод. Метод тангенсів використовують дуже рідко, лише при рівнинній місцевості і коли немає шаблонів.

Прозорі шаблони виготовляють для вертикальних кривих різних радіусів у масштабах поздовжнього профілю (рис. 1). На шаблонах є: вертикальна і горизонтальна осі; штрихи і цифри, нанесені з криволінійного боку, які показують уклони дотичних у даних точках; значення радіуса кривої шаблона. На вершині кривої (ВВК) уклон дорівнює нулеві.

Розрізняють висхідну і низхідну вітки шаблонів (рис. 2). Кожна точка шаблона має свій уклон лінії, дотичної до неї, і координати і h щодо ВВК, яку беруть за початок координат.

Рис. 2. Координати ( , h) точок на шаблонах:

а – на опуклій кривій; б – на угнутій кривій.

Щоб користуватися шаблонами, складено спеціальні таблиці координат для різних радіусів.

Підбираючи положення проектної лінії, шаблони вертикальних кривих переміщують щодо лінії землі вгору, вниз, праворуч, ліворуч. При цьому осі шаблона мають бути паралельні лініям міліметрівки.

При послідовному нанесенні проектної лінії уклон шаблона в точці сполучення (початку вертикальної кривої — ПВК) повинен дорівнювати уклону який уже запроектований у цій точці лінії, причому шаблон прикладають до неї висхідною віткою, якщо вона піднімається, і низхідною, якщо опускається (рис. 3).

Рис. 3. Схема послідовного нанесення проектної лінії

на поздовжній профіль

Наносити проектну лінію по шаблону слід акуратно: олівець має бути добре загострений, його вістря повинно прилягати до крайки шаблона; точки з'єднання мають бути точно сполучені (у місцях з'єднання кривих, а також у місцях перетину лінією шаблона лінії землі і вершини вертикальної кривої ВВК); точно напроти точок треба нанести вертикальний штрих і записати уклон і радіус шаблона. Проектування за шаблоном виконують у такій послідовності:

- на точно викреслений поздовжній профіль дороги наносять олівцем контрольні точки;

- за допомогою шаблона і прозорої лінії або трикутника ледь помітно олівцем намічають проектну лінію, дотримуючись рекомендованої робочої позначки і орієнтуючись на допустимий уклон прямих та радіусів кривих (проектна лінія має пройти через фіксовані контрольні точки на перетині в одному рівні, через точки початку і кінця траси та інші, а також не нижче контрольних точок, які відповідають мінімальним позначкам біля штучних споруд, на мокрих, і вологих ділянках тощо);

- визначають уклони прямих ділянок (вони не повинні перевищувати допустимих значень) за формулою

, (1)

де h – перевищення відміток проектної лінії на відстані ;

Рис. 4. Схеми сполучення елементів проектної лінії:

а, б – двох прямих з опуклою або угнутою кривою; в, г – двох прямих з висхідною або низхідною віткою; д, е – двох кривих з прямою; є – кривої і прямої з висхідною кривою; ж, з, и – кривої з висхідними та низхідними вітками; і – трьох кривих.

- підбирають шаблони вертикальних кривих допустимих радіусів і вписують криві, причому вписувати їх можна відрізками по висхідній або низхідній вітці шаблона (рис. 4);

- розраховують елементи проектної лінії, визначають проектні позначки точок з'єднання;

- заповнюють розрахунковими даними графи «Уклон та вертикальна крива» і «Відмітка осі проїжджої частини» сітки профілю та визначають робочі відмітки h_роб усіх пікетів і плюсових точок:

для насипів h_роб = Н_пр - Н_зем;

для виїмок h_poб = Н_зем - Н_пр,

де Н_пр і Н_зем – відповідно проектна відмітка і відмітка точки поверхні землі по осі дороги.