Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і будинку школи

§ 1. Основні принципи планування шкіл

Плануючи будівництво шкіл у місті і на селі, виходять насамперед з кількості учнів у даному районі міста, села з урахуванням приросту населення. Розташовують школу якнайближче до місця проживання учнів (радіус обслуговування). Для учнів початкових класів міських і сільських шкіл радіус обслуговування не повинен перевищувати 0,5 км. Для учнів V—XІ класів — 1—1,5 км.

У малонаселених сільських місцевостях, де відстань до школи більша від зазначеної вище, сільради повинні забезпечувати транспортом для підвезення учнів до школи.

Школу необхідно розміщувати поближче до зелених масивів, якомога далі від ринків, виробництв, які служать джерелом шуму і пилу, від магістральних вулиць з великим рухом транспорту (це особливо важливо для запобігання вуличному травматизму). В містах школи доцільно розташовувати внутрішньоквартально або на бічних проїздах і проходах (якщо проти них немає високих будинків). Для нормального освітлення і провітрювання школи відстань між будинком школи і сусідніми будівлями повинна бути втричі більша за висоту протилежної будівлі.

§ 2. Земельна ділянка школи

Правильний підбір, планування і оформлення земельної ділянки школи має велике педагогічне і гігієнічне значення. На шкільній ділянці проводяться спортивні ігри, метеорологічні спостереження, практичні заняття на грядках і в шкільному саду, уроки фізкультури та ін. Важливе значення має земельна ділянка для організації відпочинку школярів під час перерв між уроками та в позаурочний час. Площа земельної ділянки: від 0,5—1 га для початкової школи і 1,0—2,0 га для загальноосвітніх шкіл, а для шкіл-інтернатів — до 5 га на 300 учнів і до 8 га на 600 учнів. Для забезпечення достатньої інсоляції і природної аерації шкільного будинку земельну ділянку слід вибирати на підвищеному місці з невеликим схилом (краще на південь, південний схід або південний захід) для стікання дощової води і талого снігу.

Шкільна ділянка є резервуаром свіжого повітря для шкільного будинку і для дітей під час перерв. Тому забезпечення садиби школи від диму і пилу та перегрівання сонцем, а також живлення шкільної ділянки повітрям сусідніх озеленених територій — садів, луків — є найактуальнішими питаннями гігієни школярів.

Земельна ділянка школи мусить бути ізольована від шуму (ринки, виробництва), як фактора, який несприятливо впливає на центральну нервову систему і на навчання в школі. Ґрунт з великою вологоємкістю або малою водопроникністю (глинистий, чорнозем) і особливо з високим стоянням ґрунтових вод непридатний, а ґрунт, забруднений органічними покидьками, недопустимий для розміщення дитячого закладу. Шкільна ділянка повинна бути забезпечена доброякісною питною водою з водопровідної сітки або з колодязя, влаштованого на її території.

Крім місця, на якому розташований шкільний будинок, шкільна ділянка повинна мати: захисну зону, спортивний майданчик, навчально-дослідну ділянку; географічний майданчик; класи на повітрі; оздоровчу територію; зелені насадження; господарський двір і шкільний сад.

Ширина захисної зони повинна бути не менше 15 м. На ній мусять бути невисокі дерева і декоративні кущі, газони і квіти, лавки для відпочинку дітей і батьків, які приходять до школи. Призначення захисної зони — затримувати шум і пил від транспорту, що рухається вулицею.

Спортивні майданчики розміщують на глухій стороні (без вікон) будинку на відстані 40—50 м, щоб шум, який завжди буває під час ігор, не заважав заняттям. Поблизу спортивного майданчика не повинно бути вбиралень, вигрібних ям, ящиків для сміття тощо. Навколо спортивного майданчика повинні бути зелені насадження, які затримують пил, створюють тінь і очищають повітря.

На спортивному майданчику початкової школи розміщують: бігову доріжку, місця для стрибків у довжину і висоту, гімнастичний городок, місця для ігор та вправ.

Бігова доріжка довжиною 60м і шириною 5м повинна бути рівною, по всій довжині, без трави. Для цього доріжку перекопують на глибину 10—15 см, старанно вибирають все каміння, черепки, рештки рослин тощо, посипають піском, перемішують граблями з землею, вирівнюють доріжку і прикочують котком або утрамбовують.

Місце для стрибків у довжину розташовують так, щоб під час розбігу сонце не сліпило очі. Тут обладнують доріжку для розбігу і ямку для приземлення. Місце для стрибків у висоту роблять з таким розрахунком, щоб, розбігаючись з будь-якого боку, учень міг добре бачити вірьовочки або планку.

У гімнастичний городок входять: драбини, жердини, канати, кільця, гімнастична колода, гімнастична стінка, перекладина та ін.

Місце для ігор та вправ — це вільний від будівель майданчик з трав'янистим ґрунтом, рівний і чистий, достатній за своїми розмірами для проведення будь-якої гри з програми початкових класів.

Навчально-дослідна ділянка має велике значення в справі політехнічного навчання. Тут проводять досліди і практичні заняття учні молодших класів у зв'язку з вивченням природознавства, а учні старших класів — в зв'язку з вивченням біології і основ сільського господарства. Біля дослідної ділянки влаштовують водорозбірну колонку або колодязь.

Щоб захистити будинок школи від вітру, пилу і шуму, а також для очищення і оздоровлення повітря на шкільній ділянці насаджують дерева, кущі і висівають трави. Вбираючи з повітря вуглекислий газ, виділяючи кисень і затримуючи на листі частинки пилу, зелені насадження очищають і освіжають повітря. Для насадження краще вибирати такі сорти рослин, які можна використати з навчальною метою, мають приємний запах і створюють красивий колорит. З дерев рекомендується саджати: липу, ялину, сосну, клен. Рекомендується саджати на шкільній ділянці рослини з бактерицидними властивостями: черемху, жасмин, бузок, шипшину. Небажаними вважають дерева з літаючим насінням, наприклад тополю.

Господарський двір площею 200—250 м² повинен бути осторонь від інших ділянок, але наближений до будинку школи; це вимагається умовами господарського життя школи: піднесення води для миття підлоги, носіння палива, видалення сміття тощо. Господарський двір повинен бути відгороджений і мати окремий в'їзд. Ями для помий і сміття повинні бути закриті. Найбільш віддаленими об'єктами шкільної ділянки можуть бути сад і город, оскільки діти відвідують їх не щодня.

На господарському дворі повинна бути водорозбірна колонка або колодязь, влаштований і експлуатований згідно з санітарними вимогами. Колодязь треба закривати кришкою, яка захищає воду від пилу та інших видів забруднення; коло нього має бути постійно прикріплене відро (користування приватними відрами не допускається).