§ 6. Гігієнічні вимоги до навчальних наочних посібників

До навчальних наочних посібників належать таблиці, картини, географічні і історичні карти, кінофільми і діафільми, різні колекції, моделі, муляжі, фізичні прилади і т. д. Всі вони повинні відповідати певним гігієнічним вимогам. Основною вимогою до них є добра їх видимість всім учням класу. Літери і цифрові позначення, деталі малюнків на наочних посібниках повинні мати такі розміри, щоб їх можна було вільно розглядати і читати без напруження зору на відстані 8—10 м.

Настінні таблиці, схеми, колекції повинні бути максимально простими і зрозумілими, виготовлені на білому, гладенькому, але не глянцевому папері. Якщо написи зроблено не чорною фарбою, то літери треба збільшити, бо кольорові фарби дають менший контраст з папером.

При виготовленні географічних і історичних карт слід використовувати фарби світлих тонів невеликого насичення. Карти не слід надмірно перевантажувати назвами. Мінімальна висота літер в написах на картах встановлена в 1 мм. Написи розміщуються один над другим не менше як на подвійну висоту букв.

Фізичні прилади, діючі моделі, апарати для обладнання хімічних кабінетів насамперед повинні відповідати вимогам техніки безпеки. Хімічний посуд повинен бути стійким, не перекидатись від найменшого поштовху, з рівними гладенькими краями.

§ 7. Гігієнічні вимоги до шкільного письмового приладдя

До шкільного письмового приладдя належать зошити, ручки, пера, олівці, чорнило. Зошити слід виготовляти з білого гладенького, щільного паперу, щоб під час писання до пера не чіплялись волокна, а чорнило не розпливалось і не проходило на зворотний бік сторінки. Лінії в зошитах роблять тонкі блідо-синього або лілового відтінків, щоб не затемнювали написане. Прийнятий кут нахилу вертикальних ліній в 65° забезпечує вироблення навички похилого почерку. Похилі (косі) лінії і косе письмо менше стомлюють м'язи, а почерк приємніший для очей. При цьому кисть руки в момент писання не відривається від паперу, здійснюючи плавні рухи. Письмо по прямих горизонтальних лініях (зошити в лінійку) або так зване пряме письмо швидше стомлює кисть і повільніше за темпом.

При косому письмі зошит повинен лежати проти середини тулуба так, щоб кут, утворений нижнім краєм зошита і краєм парти, дорівнював 30°. Тоді косі лінії і штрихи утворюють з краєм стола прямий кут. Недодержання цього правила порушує правильність посадки, а отже, призводить до викривлення хребта.

Ручки. Писати учні І—IV класів повинні звичайною учнівською ручкою (товщина 8—10 мм і довжина 170—155 мм) або спеціальною шкільною авторучкою. Товщі і тонші ручки швидко стомлюють кисть.

При письмі учень повинен додержувати правил тримання ручки і положення кисті, що зменшує стомлення руки і не відбивається на почерку.

Пера для учнів усіх класів рекомендуються помірної твердості з гострими кінцями (№ 11 і 13) і додатково для учнів старших класів — № 24 і 110. Кінчики пер трохи пружинять, завдяки чому ними можна проводити лінії різної товщини. Твердіші пера вимагають більших зусиль під час писання, а м'якими тупими перами не можна провести дуже тонку лінію.

Чорнило для писання найкраще темно-фіолетове, його добре видно на білому фоні паперу. Кольорове чорнило (особливо червоне) школярам не дозволяється; воно подразнює сітківку ока і дуже стомлює очі. Дуже густе або рідке чорнило не придатне для писання. Текст, написаний чорнилом, після висихання не повинен бруднити руки.

Олівці для дітей рекомендуються з графітним стержнем середньої твердості типу «Шкільний ТМ». Дуже тверді олівці треба сильно натискувати, вони дають слабо помітні сірі лінії і дряпають папір. Дуже м'які олівці легко ламаються, бруднять руки, а малюнки легко стираються і дають відбитки на верхньому аркуші.

Книжки школярі, особливо молодших класів, повинні носити в ранці, бо портфель сприяє викривленню хребта та розвитку дефектів постави.