- •1.Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості України
- •1.2 Соціальний та економічний розвиток країни, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку України
- •2. Стан атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Вінницької області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3.Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.1.1 Загальна характеристика
- •4.1.2 Водозабезпеченість Вінницької області
- •4.1.3 Водокористування та водовідведення
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3 Якість поверхневих вод
- •4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення
- •4.5 Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.6 Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів
- •5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі
- •5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі
- •5.1.1 Загальна характеристика
- •5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття
- •5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття
- •5.1.4 Формування національної екомережі
- •5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами
- •5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу
- •5.2.2 Лісові ресурси
- •5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.5 Адвентивні види рослин
- •5.2.6 Стан зелених насаджень
- •5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу
- •5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу
- •5.3.2 Стан та ведення мисливського господарства
- •5.3.3 Стан та ведення рибного господарства
- •5.3.4 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу
- •5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення
- •5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.6 Історико-культурна спадщина
- •5.7 Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів і грунтів
- •6.1 Структура та використання земельних ресурсів
- •6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду України
- •6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь
- •6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3 Стан і якість ґрунтів
- •6.3.1 Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2 Забруднення ґрунтів
- •6.3.3. Деградація ґрунтів
- •6.4 Оптимізація використання та охорона земель
- •7.Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7 .2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4 Транскордонне перевезення відходів
- •8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9.Екологічна безпека
- •9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1 Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2 Радіоактивні відходи
- •10. Промисловість та її вплив на довкілля
- •10.1 Структура та обсяги промислового виробництва
- •10.2 Вплив на довкілля
- •10.2.1 Гірничодобувна промисловість
- •10.2.2 Металургійна промисловість
- •10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість
- •10.2.4 Харчова промисловість
- •10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва
- •11. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •11.1 Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві
- •11.2 Вплив на довкілля
- •11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження
- •11.2.2 Використання пестицидів
- •11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- •11.2.4 Тенденції в тваринництві
- •11.3 Органічне сільське господарство
- •12. Енергетика та її вплив на довкілля
- •12.1 Структура виробництва та використання енергії
- •12.2 Ефективність енергоспоживання
- •12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля
- •12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики
- •13. Транспорт та його вплив на довкілля
- •13.1. Транспортна мережа Вінницької області
- •13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень
- •13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •13.2. Вплив транспорту на довкілля
- •13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •14. Збалансоване виробництво та споживання
- •14.1 Структурна перебудова та екологізація економіки
- •14.2 Впровадження елементів більш чистого виробництва на Вінниччині
- •14.3 Ефективність використання природних ресурсів
- •14.4 Тенденції та характеристика споживання
- •15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •15.1 Регіональна екологічна політика Вінниччини
- •15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •15.4 Виконання державних цільових екологічних програм
- •15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища
- •15.6 Державна екологічна експертиза
- •5.7 Економічні засади природокористування
- •15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі
- •15.8 Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування
- •15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування
- •15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування
- •15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •15.12 Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень
- •15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій
- •15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж
- •15.13 Екологічна освіта та інформування
- •15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •15.14.1 Співробітництво з Європейським Союзом
- •15.14.2 Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої допомоги
- •15.14.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки
- •Додатки
- •5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 74
2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
У Вінницькій області не проводиться спостережень за транскордонним переносом забруднювачів атмосферного повітря.
В прикордонній зоні (кордон України з Республікою Молдова) не розташовано об'єктів, що мають значних обсягів викидів забруднюючих речовин.
2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах
У 2010 році стан повітря в населених пунктах цілком не може вважатись задовільним. Так, згідно даних обласної санітарно епідеміологічної служби не відповідало гігієнічним нормативам близько 9,5% відібраних проб у містах та у сільських поселеннях. Хоча протягом року вміст важких металів не перевищував нормативів, повітря було забруднене пилом (10,1% відібраних проб), оксидами азоту (14,3%) як у містах, так і сільських населених пунктах. У містах на якість атмосферного повітря найбільший вплив здійснює автомобільний транспорт, тому основними забруднювачами тут є також оксид вуглецю (13% відібраних проб), фенол (26,6%) та формальдегід (5,1%).
Постійний моніторинг атмосферного повітря проводився у м.Вінниці двома постами типу "Пост-2" Вінницького обласного центру з гідрометеорології. Випадків екстремально високих забруднень атмосфери протягом 2010 року не спостерігалось.
У 2010 році за середнім вмістом забруднюючих домішок у повітрі (за індексом забруднення атмосфери - ІЗА) у м.Вінниці спостерігався високий рівень забруднення, що пов'язано, в основному, із значними середньорічними концентраціями діоксиду азоту, оксиду вуглецю, фтористого водню, формальдегіду, завислих речовин, аміаку (див табл. 2.7).
м ал. 2.4. Середньомісячні концентрації забруднюючих речовин в повітрі м.Вінниця у 2010 році (у кратності ГДКмр)
табл.2.7. Середньомісячні концентрацій, мг/м3
Забруднююча речовина, мг/м3 |
пил |
діоксид сірки |
оксид вуглецю |
діоксид азоту |
фтористий |
формаль-дегід |
аміак |
|||||
ГДК максимально-разова, мг/м3 |
0,5 |
0,5 |
5 |
0,085 |
0,02 |
0,035 |
0,2 |
|||||
пост 1 |
пост 2 |
пост 1 |
пост 2 |
пост 1 |
пост 2 |
пост 1 |
пост 2 |
пост 1 |
пост 2 |
пост 1 |
пост 2 |
|
Січень |
0,02 |
0,04 |
0,002 |
0,002 |
2 |
3 |
0,01 |
0,01 |
0,004 |
0,004 |
0,008 |
0,02 |
Лютий |
0,07 |
0,07 |
0,001 |
0,002 |
3 |
4 |
0,01 |
0,01 |
0,006 |
0,007 |
0,005 |
0,02 |
Березень |
0,1 |
0,1 |
0,001 |
0,002 |
3 |
4 |
0,01 |
0,02 |
0,006 |
0,006 |
0,007 |
0,02 |
Квітень |
0,11 |
0,14 |
0,002 |
0,003 |
3 |
4 |
0,01 |
0,02 |
0,006 |
0,005 |
0,010 |
0,02 |
Травень |
0,13 |
0,14 |
0,002 |
0,002 |
5 |
6 |
0,02 |
0,02 |
0,005 |
0,004 |
0,008 |
0,02 |
Червень |
0,1 |
0,1 |
0,002 |
0,002 |
5 |
6 |
0,02 |
0,02 |
0,005 |
0,004 |
0,008 |
0,02 |
Липень |
0,14 |
0,16 |
0,003 |
0,002 |
6 |
6 |
0,02 |
0,02 |
0,009 |
0,004 |
0,014 |
0,03 |
Серпень |
0,14 |
0,14 |
0,004 |
0,005 |
3 |
3 |
0,03 |
0,03 |
0,006 |
0,004 |
0,007 |
0,02 |
Вересень |
0,1 |
0,2 |
0,002 |
0,002 |
3 |
4 |
0,02 |
0,02 |
0,004 |
0,003 |
0,015 |
0,02 |
Жовтень |
0,06 |
0,06 |
0,002 |
0,002 |
3 |
3 |
0,02 |
0,01 |
0,004 |
0,002 |
0,011 |
0,02 |
Листопад |
0,06 |
0,07 |
0,002 |
0,002 |
3 |
3 |
0,02 |
0,01 |
0,005 |
0,002 |
0,008 |
0,01 |
Грудень |
0,11 |
0,11 |
0,002 |
0,002 |
4 |
4 |
0,01 |
0,03 |
0,006 |
0,004 |
0,006 |
0,01 |
У 2010 році якість атмосферного повітря в цілому була задовільною. Середньомісячні концентрації забруднюючих речовин, що контролювались, не перевищували нормативів; проте зафіксовані випадки перевищення ГДКмр середньодобовими концентраціями оксиду вуглецю (до 1,1ГДКмр); фтороводню (по посту №1 по вул.Київській,25 – до 1,9ГДКмр) та формальдегіду (по посту №1 по вул.Київській,25 – до 1,1ГДКмр) (див. табл.2.7 та мал.2,4).
В порівнянні з 2009 роком стан атмосферного повітря суттєво не змінився: практично по всіх речовинах, що контролюються середньорічна концентрація залишилась на рівні 2009 року; проте дещо знизилось забруднення формальдегідом з 0,009 мг/дм3 до 0,006 мг/дм3, з 0,26ГДКмр до 0,17ГДКмр (див. табл.2.8).
табл.2.8. Динаміка вмісту забруднюючих речовин у 2008-2009 році
Забруднююча речовина, мг/м3 |
ГДК середньо добова, мг/м3 |
ГДК максимально-разова, мг/м3 |
Середньорічна у 2009році, мг/м3 |
Середньорічна у 2010оці, мг/м3 |
Пил |
0,15 |
0,5 |
0,1 |
0,1 |
Діоксид сірки |
0,05 |
0,5 |
0,002 |
0,003 |
Оксид вуглецю |
3 |
5 |
4 |
2 |
Діоксид азоту |
0,04 |
0,085 |
0,02 |
0,02 |
Фтористий водень |
0,005 |
0,02 |
0,005 |
0,005 |
Формальдегід |
0,003 |
0,035 |
0,009 |
0,006 |
Аміак |
0,04 |
0,2 |
0,02 |
0,01 |
Вміст важких металів був значно нижчим ГДКмр (див. табл.2.9).
табл.2.9. Вміст важких металів та бенз(а)пірену були значно нижче ГДК
|
Залізо |
Марганець |
Кадмій |
Мідь |
Нікель |
Свинець |
Хром |
Цинк |
бенз(а) пірен |
Максимальні з середньо-місячних концентрацій у кратності ГДК |
0,23 |
0,17 |
0,002 |
0,13 |
0,04 |
0,11 |
0,06 |
0,01 |
0,30 |
Середні з середньо-місячних концентрацій у кратності ГДК |
0,34 |
0,25 |
0,006 |
0,26 |
0,04 |
0,15 |
0,13 |
0,01 |
0,30 |
Кислотність опадів у 2010 році була від слабко кислої (рН=6,0) до слабко лужної (рН=7,2).