4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення

На території Вінницької області на кінець 2010 року водопроводи (окремі водопровідні мережі) мають 17 міст, 23 селища міського типу та 69 сільських населених пунктів. Вода споживачам подається по 241 водопроводах, з яких 121 знаходиться в сільській місцевості і 120 – в міських поселеннях. Порівняно з 2009 роком загальна кількість споживачів збільшилась на 7,6%, а споживачів обладнаних засобами обліку води – на 12,9%. Одиночна протяжність водоводів на кінець 2010 року склала 1,6 тис.км, що на 22,9% більше ніж у минулому році. Проте, значна кількість водоводів (32,3%) знаходиться у ветхому та аварійному стані. В порівнянні з 2009 роком на 160,8 км збільшилась протяжність вуличної водопровідної мережі. Протягом звітного періоду було подано в мережу 51,2 млн.куб.метрів води. Через очисні споруди області проходить 79,1% поданої в мережу води. Із загальної кількості води відпущеної всім споживачам найбільша її частина постачається своїм споживачам: населенню – 27,8 млн.куб.м (80,9%) та підприємствам, установам, організаціям на господарські потреби – 5,5 млн.куб.м (16,0%).

Епідемічна ситуація з гострих кишкових інфекцій певною мірою залежить від санітарно-гігієнічного стану об’єктів підвищеного епідемічного ризику.

На контролі санепідслужби знаходиться 620 господарсько-питних водопроводи (2009 р.-568), в тому числі 75 – комунальних (2009р.-72), 183 (2008р.-133) – відомчих та 362 (2009р.- 363) – сільських, а також 8350 (2008р.- 8838) громадських криниць.

Протягом 2010 року санепідслужбою області плановано відібрано та лабораторно досліджено 8865 проб водопровідної води на бакпоказники, із них 489 (5,5%) не відповідаючих вимогам ДеСТу 2874-82 "Вода питна" (2009р.-4,3%). На хімпоказники досліджено 5994 проб водопровідної води, із них 187 (3,1%) (2009р.-2,6%) нестандартних. Найбільш складна ситуація відмічається на сільських водопроводах. Джерелами 362 сільських водопроводів є міжпластові і ґрунтові води, якість яких нестабільна і періодично не відповідає санітарним нормам. Через фінансові труднощі та в зв’язку із зміною форм власності на селі, незадовільно вирішуються питання покращення санітарно-технічного стану сільських водопроводів та якості питної води.

Протягом 2010 року у воді з водопровідної мережі був перевищеним вміст мінеральних речовин (5 проб), нітратів (103), колі-індекс (489 проб), в т.ч. з колі-індексом більше 20 – 25 проб; незадовільні органолептичні показники зафіксовані у 75 пробах

Неякісна питна вода несприятливо впливає на здоров’я. Що стосується її хімічних компонентів, то лише деякі з них можуть привести до гострих захворювань. Проблеми в основному виникають при хронічному надходженні до організму речовин з кумулятивною токсичною дією, наприклад, важких металів або канцерогенних сполук. Високий ступінь мінералізації питної води дає певний внесок в захворюваність хворобами травної системи, в т.ч. гастритами, жовчнокам'яною, а також сечокам'яною хворобами.

В той же час якість води за санітарно-бактеріологічними показниками суттєво впливає на захворюваність гепатитом А, холерою,черевним тифом, гострими кишковими інфекціями, в т.ч. дизентерією і т.і. Серед інфекцій, збудники яких передаються водним шляхом, провідне місце належить гепатиту А.

Найбільш поширеними серед населення Вінницької області, після грипу та гострих респіраторних захворювань, залишаються кишкові інфекції. Потребує подальшої уваги етіологічна розшифровка гастроентероколітів (в цілому по області в 2008 році склала 59,0%, при загальнодержавному показнику - 62,0%). Рівень захворюваності паразитозами склав 674,6 вип. на 100 тис.нас. Найбільш поширеним гельмінтозом є ентеробіоз.

Кількісний внесок впливу питної води на поширеність такого роду хвороб спеціально не вивчався.