- •1.Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості України
- •1.2 Соціальний та економічний розвиток країни, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку України
- •2. Стан атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Вінницької області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3.Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.1.1 Загальна характеристика
- •4.1.2 Водозабезпеченість Вінницької області
- •4.1.3 Водокористування та водовідведення
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3 Якість поверхневих вод
- •4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення
- •4.5 Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.6 Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів
- •5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі
- •5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі
- •5.1.1 Загальна характеристика
- •5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття
- •5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття
- •5.1.4 Формування національної екомережі
- •5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами
- •5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу
- •5.2.2 Лісові ресурси
- •5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.5 Адвентивні види рослин
- •5.2.6 Стан зелених насаджень
- •5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу
- •5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу
- •5.3.2 Стан та ведення мисливського господарства
- •5.3.3 Стан та ведення рибного господарства
- •5.3.4 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу
- •5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення
- •5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.6 Історико-культурна спадщина
- •5.7 Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів і грунтів
- •6.1 Структура та використання земельних ресурсів
- •6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду України
- •6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь
- •6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3 Стан і якість ґрунтів
- •6.3.1 Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2 Забруднення ґрунтів
- •6.3.3. Деградація ґрунтів
- •6.4 Оптимізація використання та охорона земель
- •7.Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7 .2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4 Транскордонне перевезення відходів
- •8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9.Екологічна безпека
- •9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1 Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2 Радіоактивні відходи
- •10. Промисловість та її вплив на довкілля
- •10.1 Структура та обсяги промислового виробництва
- •10.2 Вплив на довкілля
- •10.2.1 Гірничодобувна промисловість
- •10.2.2 Металургійна промисловість
- •10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість
- •10.2.4 Харчова промисловість
- •10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва
- •11. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •11.1 Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві
- •11.2 Вплив на довкілля
- •11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження
- •11.2.2 Використання пестицидів
- •11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- •11.2.4 Тенденції в тваринництві
- •11.3 Органічне сільське господарство
- •12. Енергетика та її вплив на довкілля
- •12.1 Структура виробництва та використання енергії
- •12.2 Ефективність енергоспоживання
- •12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля
- •12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики
- •13. Транспорт та його вплив на довкілля
- •13.1. Транспортна мережа Вінницької області
- •13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень
- •13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •13.2. Вплив транспорту на довкілля
- •13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •14. Збалансоване виробництво та споживання
- •14.1 Структурна перебудова та екологізація економіки
- •14.2 Впровадження елементів більш чистого виробництва на Вінниччині
- •14.3 Ефективність використання природних ресурсів
- •14.4 Тенденції та характеристика споживання
- •15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •15.1 Регіональна екологічна політика Вінниччини
- •15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •15.4 Виконання державних цільових екологічних програм
- •15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища
- •15.6 Державна екологічна експертиза
- •5.7 Економічні засади природокористування
- •15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі
- •15.8 Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування
- •15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування
- •15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування
- •15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •15.12 Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень
- •15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій
- •15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж
- •15.13 Екологічна освіта та інформування
- •15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •15.14.1 Співробітництво з Європейським Союзом
- •15.14.2 Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої допомоги
- •15.14.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки
- •Додатки
- •5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 74
2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
Табл2.4. Викиди шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення за видами економічної діяльності
№ з/п |
Види економічної діяльності |
Обсяги викидів по регіону |
|
тис. т |
у % до підсумку |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
Усі види економічної діяльності |
103,0 |
100,00 |
|
у тому числі: |
|
|
1.1 |
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство |
2,0 |
1,94 |
1.2 |
Добувна промисловість |
0,8 |
0,78 |
1.3 |
Переробна промисловість |
5,1 |
4,95 |
1.3.1 |
Виробництво харчових продуктів (м'ясокомбінати, молокозаводи, спиртзаводи, цукрозаводи, консервні заводи) |
3,2 |
3,11 |
1.3.2 |
Виробництво одягу; виробництво хутра та виробів з нього |
0,1 |
0,10 |
1.3.3 |
Хімічне виробництво |
0,1 |
0,10 |
1.3.4 |
Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів |
0,9 |
0,87 |
1.3.5 |
Металургійне виробництво та вироблення готових металевих виробів |
0,1 |
0,10 |
1.3.6 |
Виробництво машин та устаткування |
0,3 |
0,29 |
1.3.7 |
Виробництво транспортних засобів та устаткування |
0,1 |
0,10 |
1.4 |
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води |
83,2 |
80,78 |
1.4.1 |
Виробництво електроенергії |
74,6 |
72,43 |
1.4.2 |
Розподілення та постачання газу |
7,4 |
7,18 |
1.4.3 |
Постачання пару та гарячої води |
1,2 |
1,17 |
1.5 |
Діяльність транспорту та зв'язку |
4,8 |
4,66 |
1.5.1 |
Наземний транспорт |
4,5 |
4,37 |
1.6 |
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги |
0,2 |
0,19 |
Як і у попередні роки близько 42% викидів в атмосферне повітря (від їх загальної кількості) на території області становили викиди автотранспорту, ще близько 42% - викиди Ладижинської ТЕС та понад 4% - магістральних газопроводів. Викиди усіх інших підприємств області становлять близько 12%. В містах доля автотранспорту в забрудненні атмосферного повітря сягає до 80% (див. табл.2.5).
табл.2.5. Основні забруднювачі атмосферного повітря у2010 році
№ з/п |
Назва об’єкту |
Назва забруднюючої речовини |
усього викидів, т/рік |
У % до загального обсягу |
|
викидів об’єкту |
населеного пункту |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1 |
Ладижинська ТЕС ВАТ "Західенерго" (Тростянецький район) |
всього |
74605,280 |
100,0 |
99,78 |
тверді речовини |
5558,194 |
7,45 |
7,43 |
||
оксид вуглецю |
487,554 |
0,65 |
0,65 |
||
сірки діоксид |
62548,500 |
83,84 |
83,65 |
||
діоксид азоту |
5882,973 |
7,89 |
7,87 |
||
2 |
Барське ЛВУМГ магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" |
всього |
3335,948 |
100,0 |
93,06 |
метан |
2787,894 |
83,57 |
77,77 |
||
НМЛОС |
13,901 |
0,42 |
0,39 |
||
діоксид азоту |
517,121 |
15,50 |
14,43 |
||
3 |
Гайсинське ЛВУМГ магістральних газопроводів "Черкасинтрансгаз" |
всього |
316,498 |
100,0 |
20,37 |
метан |
107,265 |
33,89 |
6,90 |
||
НМЛОС |
188,536 |
59,57 |
12,13 |
||
діоксид азоту |
16,411 |
5,19 |
1,06 |
Значна питома вага 90% (72 тис.т) викидів шкідливих речовин припадає на автотранспорт. Найбільша частка 78% (56 тис.т) викидів забруднюючих речовин припадає на автотранспорт, який працює на бензині. Від автомобілів, що використовують дизельне паливо, потрапило в атмосферу 10 тис.т, стиснений та зріджений газ – майже 6 тис.т. Залишається високим 72% (52 тис.т) обсяг викидів шкідливих речовин від автомобілів, що перебувають у приватній власності.
ВП ВАТ "Західенерго" Ладижинська теплова електрична станція – найкрупніше підприємство Вінницької області: питома вага обсягу промислової продукції електростанції по Вінницькій області складає 15 %, а по місту Ладижин – 95 %. Це потужне енергетичне підприємство, основний вид діяльності – виробіток теплової та електричної енергії. Для виробництва тепла, пари і електричної енергії використовується вугілля (вміст сірки 1,77 %, вміст золи 19,9 %), природний газ та мазут (вміст сірки 2,45%) (якість палива за І-півріччя 2010 року ).
ВП ВАТ "Західенерго" Ладижинська ТЕС є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря у Вінницькій області (біля 72% всіх викидів області від стаціонарних джерел). З загального об’єму викидів станції 89% складають викиди сірчистого ангідриду. На двох промислових майданчиках загальна кількість джерел викидів становить 78. (див.табл.2.6.)
На підприємстві затверджений та погоджений графік відомчого контролю концентрацій забруднюючих речовин на межі санітарно-захисної зони виробничих об’єктів, яка складає 300 м. Заміри проводяться відомчою акредитованою промисловою лабораторією хімічного цеха щоквартально. По золошлаковідвалу визначено 9 контрольних точок, по основному виробництву контроль здійснюється по 8 точках. У 2010 році заміри концентрацій забруднюючих речовин від основного виробництва виконуються підфакельно на відстані від 0,5 км до 12 км по 8 точках. Випадків перевищень ГДК по забруднюючих речовинах не виявлено.
Нормативна санітарно-захисна зона витримана. Мінімальна відстань до житлової забудови становить 650 метрів.
табл.2.6. Динаміка викидів ВП ВАТ "Західенерго" Ладижинська ТЕС
№ з/п |
Назва об’єкту |
Назва забруднюючої речовини |
усього викидів, т/рік |
Темпи зміни обсягу викидів до 2009, |
||
2009 рік |
2010 рік |
у тоннах |
у % |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1 |
ВП ВАТ "Західенерго" Ладижинська ТЕС (Тростянецький район) |
всього |
91402,0 |
74605,280 |
-16796,72 |
-18,38 |
тверді речовини |
6316,885 |
5558,194 |
-758,69 |
-12,01 |
||
оксид вуглецю |
485,382 |
487,554 |
2,17 |
0,45 |
||
сірки діоксид |
78578,14 |
62548,500 |
-16029,64 |
-20,40 |
||
діоксид азоту |
5895,821 |
5882,973 |
-12,85 |
-0,22 |
Обсяг викидів зумовлений наступними причинами: зменшився вміст сірки в вугіллі (зменшення викидів діоксиду сірки); зменшилась зольність вугілля (знизились викиди суспендованих частинок).
На підприємстві експлуатується 14 одиниць газоочисного обладнання: 12 одиниць електрофільтрів та 2 одиниці циклонів, які паспортизовані та зареєстровані у встановленому порядку. Контроль ефективності газоочисного обладнання проводиться відповідно до затверджених термінів.
З метою охорони атмосферного повітря в котлоагрегатах ТЕС тривалий час (з початку дев’яностих років) проводяться роботи по впровадженню та випробуванню різних схем триступеневого спалювання палива з метою зменшення утворення та викидів в атмосферу оксидів азоту.