- •1.Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості України
- •1.2 Соціальний та економічний розвиток країни, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку України
- •2. Стан атмосферного повітря
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Вінницької області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3.Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.1.1 Загальна характеристика
- •4.1.2 Водозабезпеченість Вінницької області
- •4.1.3 Водокористування та водовідведення
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3 Якість поверхневих вод
- •4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення
- •4.5 Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.6 Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів
- •5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі
- •5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі
- •5.1.1 Загальна характеристика
- •5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття
- •5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття
- •5.1.4 Формування національної екомережі
- •5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами
- •5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу
- •5.2.2 Лісові ресурси
- •5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.5 Адвентивні види рослин
- •5.2.6 Стан зелених насаджень
- •5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу
- •5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу
- •5.3.2 Стан та ведення мисливського господарства
- •5.3.3 Стан та ведення рибного господарства
- •5.3.4 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу
- •5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення
- •5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.6 Історико-культурна спадщина
- •5.7 Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів і грунтів
- •6.1 Структура та використання земельних ресурсів
- •6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду України
- •6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь
- •6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3 Стан і якість ґрунтів
- •6.3.1 Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2 Забруднення ґрунтів
- •6.3.3. Деградація ґрунтів
- •6.4 Оптимізація використання та охорона земель
- •7.Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7 .2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4 Транскордонне перевезення відходів
- •8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9.Екологічна безпека
- •9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1 Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2 Радіоактивні відходи
- •10. Промисловість та її вплив на довкілля
- •10.1 Структура та обсяги промислового виробництва
- •10.2 Вплив на довкілля
- •10.2.1 Гірничодобувна промисловість
- •10.2.2 Металургійна промисловість
- •10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість
- •10.2.4 Харчова промисловість
- •10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва
- •11. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •11.1 Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві
- •11.2 Вплив на довкілля
- •11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження
- •11.2.2 Використання пестицидів
- •11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- •11.2.4 Тенденції в тваринництві
- •11.3 Органічне сільське господарство
- •12. Енергетика та її вплив на довкілля
- •12.1 Структура виробництва та використання енергії
- •12.2 Ефективність енергоспоживання
- •12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля
- •12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики
- •13. Транспорт та його вплив на довкілля
- •13.1. Транспортна мережа Вінницької області
- •13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень
- •13.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •13.2. Вплив транспорту на довкілля
- •13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •14. Збалансоване виробництво та споживання
- •14.1 Структурна перебудова та екологізація економіки
- •14.2 Впровадження елементів більш чистого виробництва на Вінниччині
- •14.3 Ефективність використання природних ресурсів
- •14.4 Тенденції та характеристика споживання
- •15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •15.1 Регіональна екологічна політика Вінниччини
- •15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •15.4 Виконання державних цільових екологічних програм
- •15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища
- •15.6 Державна екологічна експертиза
- •5.7 Економічні засади природокористування
- •15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі
- •15.8 Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування
- •15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування
- •15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування
- •15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •15.12 Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень
- •15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій
- •15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж
- •15.13 Екологічна освіта та інформування
- •15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •15.14.1 Співробітництво з Європейським Союзом
- •15.14.2 Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої допомоги
- •15.14.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки
- •Додатки
- •5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 74
9.Екологічна безпека
9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки
Природно-техногенну безпеку на території Вінницької області обумовлюють наступні фактори: діяльність підприємств теплоенергетики, переробної промисловості, комунального господарства, об’єктів машинобудування, транспорту, поводження з джерелами радіоактивного випромінювання, проблеми складування та утилізації відходів, дія природних стихійних сил. Перелік екологічно небезпечних об'єктів наведені у Додатку 6.
На 44 річках, притоках Південного Бугу, Дністра, Дніпра встановлено 95 створів контрольних спостережень. На 33 створах аналіз проводиться один раз в квартал, решта створів контролюється при обстеженні підприємств. В цілому якість поверхневих водойм у звітному періоді залишалась стабільною та задовільною, кисневий режим добрим.
Найвагомішим фактором забруднення водойм є робота очисних споруд каналізації (ОСК). У 2010 р. в поверхневі водні об’єкти області всього скинуто 68,7 млн.м3 стічних вод, у тому числі 2,08 млн.м3 забруднених, 36,9 млн.м3 нормативно-чистих без очистки, 29,7 млн.м3 нормативно очищених. Основною загальною проблемою майже всіх ОСК області залишається наднормативне забруднення стічних вод, що скидаються у поверхневі водойми, азотом амонійним.
Цілий ряд населених пунктів, в першу чергу райцентрів області, до цього часу взагалі не має власних очисних споруд каналізації (смт. Літин, Тиврів, Теплик). У 2010 р. проводилося будівництво каналізаційної мережі м. Погребище із підключенням до ОСК, будівництво комунальних ОСК м. Ладижин, продовжувалася реконструкція блоку насосної повітродувної станції ОСК м. Вінниці.
В області не вирішено проблеми утилізації твердих побутових відходів (ТПВ), перш за все для обласного центру. Експлуатацію звалища ТПВ м. Вінниці, що розташовано поблизу с. М.Стадниця Вінницького району, заборонено ще у 1994р. Порушення технології поводження з відходами призводять до загоряння відходів, та в результаті цього до забруднення атмосферного повітря, а також до забруднення підземних водних горизонтів внаслідок порушенні цілісності захисного протифільтраційного екрану звалища.
Разом з цим, у 2010 р. продовжувалося будівництво полігону ТПВ для м. Калинівка та смт. Муровані Курилівці.
Не зважаючи на звернення в різні інстанції та доручення Президента України від 22.06.2002 року, питання про визначення порядку управління та власника Джуринського отрутомогильника, де зберігається 1023,7 т небезпечних відходів, не вирішується. Фінансування на забезпечення охорони цього об’єкту та попередження виникнення надзвичайних ситуацій з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища місцевій сільраді на дані цілі у 2010 р. не проводилося.
Надзвичайно актуальною проблемою для області також залишається проблема поводження з накопиченими на складах колишніх сільгосппідприємств невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних заходів захисту рослин (ХЗЗР), яких на 01.01.2011 р. залишилося 734,282 т.
Важливим чинником безпеки життєдіяльності населення є гідротехнічні споруди. На території області розташовано 75 водосховищ. Зона можливого катастрофічного затоплення від Ладижинського водосховища та водосховищ Дністровського гідровузла, має загальну площу 134,3м2, На якій проживає понад 13 тис. чоловік. В зони можливого затоплення потрапляють 7 адміністративних районів області, 53 населених пункти та 141 господарських об’єктів. З метою попередження населених пунктів про можливе аварійне затоплення організовано систему оповіщення.
Держуправлінням постійно проводиться аналіз проведення весняних екологічних попусків з Дністровського водосховища, стан готовності гідротехнічних споруд основних ГЕС області до пропуску повені. Ступінь готовності гідроспоруд до пропуску повені визнавалась задовільною. Головною вимогою управління під час проведення екологічних попусків залишається максимальне уникнення різких добових коливань рівнів води у р. Дністер. В цілому попуск був проведений на достатньому рівні та організовано.
Особливим джерелом техногенної та екологічної небезпеки є об’єкти, на яких зосередженні паливо-мастильні матеріали та інші пожежо- та вибухонебезпечні речовини.
Великий вплив на довкілля має виробнича діяльність Ладижинської ТЕС, обсяги викидів від якої становлять близько 85 % від сумарних викидів усіх стаціонарних джерел області.
Через територію області проведено 525 км газопроводів, які також є важливим чинником техногенної небезпеки.
Питання збереження та відтворення природних ресурсів р. Дністер (як транскордонної ріки) неможливе без спільних дій як України, так і республіки Молдова. Занепокоєння викликає ситуація навколо очисних споруд каналізації (ОСК) м. Сороки, республіки Молдова (рік початку експлуатації -1980), що розташовані на землях Цекинівської сільської ради Ямпільського району. ОСК не працюють з лютого 2002 р. За цей час технологічне устаткування та обладнання споруд повністю вийшло з ладу, споруди відновленню не підлягають. Неочищені стоки на територію України не надходять та скидаються в р. Дністер з території Молдови, створюючи потенційну небезпеку, перш за все бактеріального забруднення. Потенційну небезпеку для р. Дністер також становить мулове господарство ОСК, яке розташоване у його 100-метровій прибережній захисній смузі (лівий беріг). За час роботи ОСК мул з мулових майданчиків не вивозився.