5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення

З метою збереження водно-болотних екосистем та видового складу водно-болотних видів птахів у 2010 році проведено ряд заходів із створення гідрологічного заказника місцевого значення в долині річок Снивода, Рів, Лядова.

мал.5.9. Водно-болотні угіддя. Річка Рів. Жмеринський район

Проведено обстеження долини річки Дністер в межах регіонального ландшафтного парку "Дністер" з метою визначення можливостей щодо надання даній ділянці статусу водно-болотного угіддя міжнародного значення, як середовища існування водоплавних птахів.

5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон

Р екреаційні зони області протягом останніх років не зазнали змін. Площа земель рекреаційного призначення становить 0,3 тис.га, земель оздоровчого призначення – 0,6 тис.га.

На даний період в області нараховується 580 пам'яток архітектури та містобудування, з них 9 об'єктів згідно віднесено до об'єктів пізнавального туризму. Розробле­но план розвитку державного історико-культурного заповідни­ка "Буша", вживаються заходи з реставрації окремих пам'яток історії та культури.

В області визначено місцевості та об'єкти, які відповідають ознакам регіо­нальних центрів пріоритетного розвитку туристичної та курорт­но-рекреаційної сфер. Зокрема, передбачено облаштування, ви­користання територій та об'єктів природно-заповідного фонду паркових асамблей міст Немирів, Хмільник, с.Чернятин (Жме­ринського району); середньої течії р. Південий Буг від с. Кліщів Тиврівського району до с. Самчинець Немирівського району; каньйону р. Дністер у Могилів-Подільському районі; регіональ­ного ландшафтного парку "Буго-Деснянський" Вінницького району, національного природного парку "Південне Поділля" Тростянецького та Чечельницького районів.

З покращенням матеріального становища населення зростає кількість відпочиваючих. Для відпочинку населення використовуються ліси, долини річок, кемпінги, будинки відпочинку, санаторії. В області діє 16 санаторіїв. Поліпшено умови у санаторно-курортних закладах ("Поділля" облсільгоспоздоровниці, "Авангард" та "Хмільник" "Укрпрофо-здоровниці", медичний центр реабілітації залізничників).

З метою популяризації та підтримки активного туризму Вінницьким туристсько-спортивним союзом розроблено 31 маршрут - 10 водних, 6 пішохідних, 6 велосипедних, 8 маршрутів вихідного дня та 1 лижний.

5.6 Історико-культурна спадщина

Найбільшою популярністю користуються туристичні маршрути: "Вінниця – місто стародавнє та сучасне", ознайомлення з експозицією музею-усипальні М.І.Пирогова, музею М.М.Коцюбинського та ставки "Вервольф"; "На батьківщину Устима Кармелюка"; "По місцям життя і діяльності видатних людей на Поділлі Немирівське скіфське городище; Державний історико-культурний заповідник "Буша" (у тому числі скельний храм з давньослов’янським рельєфом); Вінницький обласний краєзнавчий музей; Ставка Гітлера "Вервольф"; музей-садиба М. І. Пирогова; літературно-меморіальний музей М. М. Коцюбинського; дерев’яні церкви Миколи (1746 р.) і Юрія (1726 р.); комплекс укріплених монастирських будівель "Мури" у м. Вінниці (XVII–XVIII ст.); Меморіальний комплекс-музей Д. К. Заболотного; Пам'ятник другої світової війни, с. Дзигівка залишки замку в Шаргороді (XVI ст.); руїни замків у Бару, Озаринцях, Селищі, Хмільнику; культові споруди XVI–XIX ст. у Шаргороді, Браїлові, Немирові, Вінниці, Могилеві-Подільському; палаци у Тульчині (XVIII–XIX ст.), Немирові (XIX ст.), Мурованих Курилівцях (1805 р.); літературно-меморіальні музеї Марка Вовчка та М. О. Некрасова у Немирові; музей М. Д. Леонтовича у м. Тульчині; музей М. С. Грушевського у с. Сестринівці; меморіальний комплекс Слави (1958 р.); пам’ятник М. І. Пирогову (1971 р.); пам'ятник другої світової війни, с. Дзигівка; меморіальний комплекс на честь воїнів-визволителів і воїнів-земляків у смт Тиврів (1978 р.).

З агальна кількість пам’яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва в області – 2204. У Вінницькій області до державного реєстру нерухомих пам’яток архітектури та містобудування внесено 580 об’єктів, з них 111 національного та 469 місцевого значення, на державний облік управління культури взято 3 садиби-музеї і 1 історико-культурний заповідник. Із загальної кількості пам’яток, що внесені до Державного реєстру, 30% використовуються релігійними громадами, 63% - в адміністративно-господарських цілях, 5% - у приватній власності, 14 пам’яток (2%) не мають користувачів.