Контрольні запитання та завдання

1. Напишіть рівняння реакції срібного дзеркала для фенілоцтового альдегіду.

2. Які карбонільні сполуки реагують з фуксинсульфітною кислотою?

3. Наведіть рівняння реакції утворення гідросульфітного похідного для бензальдегіду.

4. Наведіть рівняння реакції утворення оксиму та фенілгідразону ацетофенону.

5. Наведіть механізм та рівняння реакції Канніццаро для бензальдегіду.

6. Наведіть механізм взаємодії бензальдегіду з KCN.

Завдання для самостійної роботи

Здійсніть перетворення:

Перетворити в декілька стадій:

1. Бензен ацетофенон.

2. Бензен 2-нітробензальдегід.

3. Ацетилен 2,4-дннітробензальдегід.

4. Метан бензоїн.

5. Бензен цннамоновий альдегід.

6. Бензальдегід цннамонова кислота.

7. Толуен мигдальна кислота.

Виконати завдання:

[2], № 4.30, 42-46, 75-77, 79-82.

Лабораторна робота 7 Тема: Хімічні властивості ароматичних карбонових кислот Мета роботи: Вивчити хімічні властивості ароматичних карбонових кислот, провести відповідні хімічні досліди.

Тривалість виконання: 2 год.

Теоретична частина

Для ароматичних карбонових кислот характерні всі хімічні перетворення за участю карбоксильної групи, які притаманні насиченим аліфатичним кислотам, та реакції електрофільного заміщення в бензольному ядрі.

Реакції карбоксильної групи відбуваються як з розривом О-Н зв^,язку (кислотні властивості), так і С-О зв^,язку (утворення похідних карбонових кислот). Розподіл електронної густини визначається електроноакцепторними властивостями карбоксильної групи. Бензойна кислота сильніша, ніж аліфатичні монокарбонові кислоти, крім мурашиної і a,b-ненасичених кислот. Це свідчить про наявність p-p-спряження бензольного ядра і карбоксильної групи, яке впливає на іонізацію О-Н зв^,язку.

Замісники у бензольному ядрі впливають на силу ароматичних кислот, електронодонорні замісники зменшують кислотність, а електроноакцепторні – збільшують. При цьому в карбоксилатному аніоні відсутнє пряме спряження атомів оксигену з будь-яким замісником у бензольному ядрі (на відміну від фенолят-аніона). Відомо, що чим стабільніший такий аніон, тим сильніша кислота. Стабілізація карбоксилат-аніона підвщується в основному завдяки -І-ефекту електроноакцепторних замісників. При розташуванні електронодонорних замісників в о- положенні щодо карбоксильної групи спостерігається аномальне підвищення сили кислоти, що може бути пояснене утворенням внутрішньомолекулярного водневого зв^,язку, який сприяє іонізації кислоти. Існування водневого зв^,язку між карбоксильним оксигеном або карбоксилат-аніоном і замісником найхарактерніше для гідроксикарбонових кислот на зразок саліцилової:

або

.

Крім того, на силу ароматичних кислот впливає природа розчинника. Розчинники характеризуються певними основними або кислотними властивостями. Це впливає на процес сольватації карбоксильної групи.

В реакціях електрофільного заміщення в бензольному ядрі (галогенування, нітрування тощо) карбоксильна група як електроноакцепторний замісник орієнтує електрофіл переважно в м-положення [1, c. 726-732].

м-нітробензойна кислота