Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
psikh-fizVIDPOVIDI.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
28.04.2019
Размер:
693.76 Кб
Скачать

Відповідь №4

Рефлекс називають ????????????????, якщо він викликається стимулом, відмінним від первісного (або від уродженого). Це відбувається, коли другий подразник неодноразово повторюється разом із природнім стимулом.

Даний вид рефлексу вперше був описаний видатним російським фізіологом Іваном Павловим, який помітив, що якщо щораз під час годівлі собаки дзвонити в дзвіночок, то за якийсь час у нього починає виділятися слина як відповідь на дзенькіт дзвіночка — спочатку цю рефлекторну реакцію викликала тільки їжа. Саме описаний різновид умовного рефлексу лежить в основі багатьох сучасних методів, використовуваних для дресирування тварин.

???????????????? рефлекси -це природжені, відносно постійні реакції організму на дію зовнішнього і внутрішнього середовища, що здійснюються за участю нервової системи. Вони є видовими, бо утворилися і закріпилися в процесі тривалого розвитку людини або певного виду тварин. Ці рефлекси проявляються однаково у кожної особини того самого виду, визначають певну, чітко окреслену програму поведінки, яка забезпечує пристосування тварин даного виду до стабільних, характерних для нього умов життя. Вони успадковуються, сформовані до моменту народження.

Основні безумовні рефлекси: Дихальні, ХарчовіХапальні, Захисні ОрієнтувальніСтатеві

Відповідь №5

???????????????? — автоматична цілісна стереотипна реакція організму на конкретний подразник, на зміни зовнішнього середовища або внутрішнього стану, яка здійснюється при обов'язковій участі центральної нервової системи. Рефлекс забезпечується об'єднаннямаферентних, вставних і еферентних нейронів, що складають рефлекторну дугу. Іншими словами, для виникнення рефлексу необхідна наявність чутливого нервового закінчення; нервових волокон для передачі повідомлення, яке несе подразник; органа, що перетворить інформацію в реакцію; і, нарешті, м'язів і залоз для здійснення самої реакції — зазвичай, якого-небудь механічного руху.

Рефлекторна дуга (нервова дуга) - шлях, прохідний нервовими імпульсами при здійсненні рефлексу. Рефлекторна дуга складається з:

рецептора - нервове ланка, що сприймає подразнення;

афферентного ланки - доцентрове нервове волокно - відростки рецепторних нейронів, що здійснюють передачу імпульсів від чутливих нервових закінчень в центральну нервову систему; центральної ланки - нервовий центр (необов'язковий елемент, наприклад для аксон-рефлексу); еферентної ланки - здійснюють передачу від нервового центру до ефекторів. ефектора - виконавчий орган, діяльність якого змінюється в результаті рефлексу. Розрізняють: - моносинаптичних, двухнейронние рефлекторні дуги; - полісинаптичні рефлекторні дуги (включають три і більше нейронів).

Поняття введено М. Холом в 1850 р. В даний час поняття рефлекторної дуги не повністю відображає механізм здійснення рефлексу, і в зв'язку з цим Бернштейном Н. А. був запропонований новий термін - Рефлекторне кільце, до складу якого входить відсутню ланку контролю, здійснюваного нервовимцентром за ходом роботи виконавчого органу - т. зв. зворотної аферентації.

Найпростіша рефлекторна дуга у людини утворена двома нейронами - сенсорним і руховим (мотонейрон). Прикладом найпростішого рефлексу може служити колінний рефлекс. В інших випадках в рефлекторну дугу включені три (і більше) нейрона - сенсорний, Інтернейрони і руховий. У спрощеному вигляді такий рефлекс, що виникає при уколі пальця шпилькою.Це спинальний рефлекс, його дуга проходить не через головний, а через спинний мозок. Відростки сенсорних нейронів входять у спинний мозок у складі заднього корінця, а відростки рухових нейронів виходять зі спинного мозку в складі переднього. Тіла сенсорних нейронів знаходяться в спинномозковому вузлі заднього корінця (в дорсальном ганглії), а Інтернейрони і рухових - в сірій речовині спинного мозку. Проста рефлекторна дуга, описана вище, дозволяє людині автоматично (мимоволі) адаптуватися до змін навколишнього середовища, наприклад, відсмикнути руку від больового подразника, змінювати розміри зіниці залежно від умов освітленості. Також вона допомагає регулювати процеси, які відбуваються всередині організму. Все це сприяє збереженню сталості внутрішнього середовища, тобто підтримання гомеостазу. У багатьох випадках сенсорний нейрон передає інформацію (звичайно через кілька вставних нейронів) в головний мозок. Головний мозок обробляє надходить сенсорну інформацію і накопичує її для подальшого використання. Поряд з цим головний мозок може посилати моторні нервові імпульси по низхідному шляху безпосередньо до спінальним мотонейронам; спинальні мотонейрони ініціюють відповідь ефектора.

Жоден сенсорний імпульс, жодне подразнення рецептора саме по собі не може однозначно визначити адекватного образу відчуття та сприймання без м'язової корекції (оскільки неминучі помилки вимагають зворотного зв'язку). При одержанні сенсорного образу цей зворотній зв'язок є наявним завжди, тому є підстави говорити не про рефлекторну дугу, а про замкнене рефлекторне кільце.

Корекція чуттєвого образу відбувається за допомогою перцептивних дій, у яких образ об'єкту зіставляється з реально-практичними особливостями цього об'єкту. До ефекторних компонентів цих дій відносять рухи руки, що обмацує предмет, рухи ока, що відслідковують видимий контур, рухи гортані, що відтворюють почутий звук, та інші. В усіх цих випадках створюється копія, порівнянна з оригіналом, і сигнали розгалуження, надходячи в нервову систему, можуть виконати коригуючу функцію по відношенню до образу, отже, до практичних дій. Таким чином, перцептивна дія являє собою своєрідну саморегулюючу модель, що керує механізмом зворотного зв'язку і підстроюється до особливостей досліджуваного об'єкту.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]